WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаШкільні твори → Зображення козацького лицарства i любовi до України в романi Пантелеймона Кулiша "Чорна рада" - Реферат

Зображення козацького лицарства i любовi до України в романi Пантелеймона Кулiша "Чорна рада" - Реферат

Зображення козацького лицарства i любовi до України в романi Пантелеймона Кулiша "Чорна рада"

При вивченнi української лiтератури ХIХ ст. обов'язково слiд звертатися до першого українського iсторичного роману П. Кулiша "Чорна рада". Це глибокий багатопроблемний твiр. Серед поставлених питань чiльне мiсце займає проблема героїзму, душевної чистоти i духовної ницостi у важкi для країни часи.

Одна з драматичних сторiнок України, художньо розкрита П. Кулiшем, - це надзвичайно гостра явна i таємна боротьба за владу, боротьба за гетьманування пiсля смертi Б. Хмельницького. Рiзнi соцiальнi прошарки висунули своїх лiдерiв: Павла Тетерю, Якима Сомка та Iвана Брюховецького. Переможцем вийшов Брюховецький, який невдовзi стратив своїх полiтичних суперникiв.

Це зараз ми знаємо, чим закiнчилися подiї 1663 року. А поки що в ро-манi все ще попереду, i кожен з персонажiв дiє за пiдказкою свого серця.

Паволоцький полковник Шрам - одна з центральних постатей роману - людина досвiчена, мудра. Вiн добре розумiє, чого прагнуть претенденти на гетьманську булаву, правильно оцiнює їхнi полiтичнi та вiйськовi сили. Заради незалежностi України Шрам готовий вiддати сили й лiта, що йому судилося ще прожити. Вiн їде до Якима Сомка, щоб словом i дiлом допомогти йому в цiй справi - "привернути всю Україну до однiєї булави".

Шрам - iдеально-романтичний образ, який усiма силами прагне добра та спокою Українi. Навiть стосовно єдиного сина Петра, якому Божий Чоловiк пророкував, що той помре своєю смертю, вiдповiдає: "Нехай лучче поляже од шаблi i од кулi, аби за добре дiло, за цiлiсть України, що ось розiдрали надвоє".

I загинув Шрам теж за Україну, коли, рятуючи Паволоч, сам здався Тетерi й "прийняв усю вину на одного себе".

Майже однодумцем полковника є Яким Сомко, один з кандидатiв на булаву. На вiдмiну вiд iнших претендентiв це безкомпромiсна щодо свободи свого народу людина. У творi вiн разом зi Шрамом мрiє з'єднати обидвi частини України пiд однiєю булавою: "... що Україна розiдрана надвоє, про те усiм байдуже!" - каже Сомко при першiй зустрiчi зi Шрамом.

Сомко дещо легко, навiть iлюзорно, сприймає подiї, що розгорта ються в Українi. Бо вiн запальний, "як порох", iдеалiст, який понад усе ставить лицарськi чесноти i не уявляє, як можна дiяти iнакше - за допомогою грошей, лестощiв i пiдступностi. Тому i не зважає особливо на Брюховецького, який срiблом узяв владу на Запорiжжi, думає, що достатньо палкої чесної промови або, на крайнiй випадок, гармат, щоб показати сутнiсть кожного. А коли Сомко доведе свою правоту, то "Запорожцiв тодi я здавлю, як макуху, гетьмана їх поверну в свинопаси, а дурну чернь навчу шанувати гетьманськую зверхнiсть!" Так самона-дiяно та iдеалiзовано сприймає вiн ситуацiю, хоч вирiзняється винятко вою чеснiстю, завзятiстю, вiдданiстю своїй справi. Його гасло: "Нехай у мене всяке, нехай i мiщанин, i посполитий, i козак стоїть за своє право; тодi буде на Вкраїнi i правда, i сила". Але недооцiнивши руйнiв-ну силу противника, що розколює народ, так само, як i Шрам, Сомко гине у боротьбi за права народу.

Видно, що погляди цих двох борцiв близькi й самому П. Кулiшевi. Шрам i Сомко - це засоби висловити заповiтнi письменницькi думки стосовно державностi.

Не можна оминути й не зачудуватися душевною широтою козака-запорожця Кирила Тура - завзятого воїна i характерника, фiлософа i по-своєму мудрої людини. Саме про таких "ляхи" казали, що в козака "дев'ять душ у тiлi", що "буцiм запорожцi ростуть у Великому Лузi з землi, як гриби".

Для нього головне - гiдно нести славу воїнiв-запорожцiв. Вiдповiдаючи Чорногору на питання про втечу вiд погонi, Тур гордо вимовляє: "Про славу думає лицар, а не про те, щоб цiла була голова на плечах. Не сьогоднi, дак завтра поляже вона, як од вiтру на степу трава; а слава не вмре, не поляже..."

Апофеозом доброти, товариськостi Кирила Тура є спроба врятувати Сомка вiд страти. Заради вищої справедливостi, вищих iдей, якi запорожець розумiв, вiн готовий був вiддати життя.

Кожен з основних персонажiв - Сомко, Шрам, Тур, Петро, Черевань, Брюховецький, Тетеря - несе в собi певну життєву фiлософiю, певну iдею. Тiльки однi iдеї спрямованi на об'єднання нацiї, осягнення iнтересiв кожної людини i народу, а iншi - тiльки на власний, вузьколобий iнтерес.

Loading...

 
 

Цікаве