WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаШкільні твори → Громадсько-полiтична лiрика Павла Грабовського - Реферат

Громадсько-полiтична лiрика Павла Грабовського - Реферат

Громадсько-полiтична лiрика Павла Грабовського

Представники "мистецтва для мистецтва" оспiвували природу без зв'язку iз життям людини-трудiвника. Таке оспiвування природи з "холодною байдужiстю її" Грабовський рiшуче засудив усiєю своєю творчiстю, зокрема вiршем "Я не спiвець чудовної природи".

Питання про призначення поета, про його роль у суспiльно-полiтич ному життi завжди глибоко хвилювало письменника. Тому не дивно, що вiн часто звертається до цiєї теми, показує, кому митець повинен вiддати весь свiй поетичний талант:

З ума не йдуть знедоленi народи, - Їм я вiддав усi чуття мої.

Поет-революцiонер на першому мiсцi ставить зображення життя й боротьби трудящих. Вiн бачить "серед ясних золочених просторiв" страждання людей, бiднiсть, голод, "стогiн мужика" i доходить висновку:

Де плачуть, там немає вже краси!

Цим Грабовський засуджує буржуазних поетiв. Ще Шевченко в поезiї "Якби ви знали, паничi" ганьбив творцiв сентиментально-пiдсолоджених елегiй. Грабовський на новому етапi гнiвно викривав тих вiршомазiв, якi вiдвертали увагу трудящих вiд злободенних питань життя, вiд класової боротьби, - спiвали "на всякi голоси про райськi сни й куточки благодатi..." Викриваючи представникiв "чистого мистецтва", революцiйний поет показує антинародний характер їхньої творчостi.

Зазначаючи, що "мистецтва для мистецтва" не було, немає i бути не може", Грабовський закликав поета бути "проводирем громадським", оповiсником високих iдеалiв, вiрним слугою народу.

Зразком такого служiння народовi вiн вважав творчiсть Чернишевського, Шевченка й Некрасова.

Письменник зазначав, що тiльки "життя одне дає реальний змiст i щиро сучаснi мотиви твору".

Митець вимагав вiд поезiї, щоб вона як суспiльна сила сприяла розвитковi життя, захищала iнтереси трудящих, була засобом "боротьби з свiтовою неправдою, смiливим голосом за всiх пригноблених та скривджених".

Мистецтво, пiдкреслював Грабовський, має змiцнювати в серцях трудящих вiру у свої сили, в перемогу над ворогами, в торжество правди та свiтле майбутнє. "Клич до життя, буди дрiмучi сили", - звертався вiн до поета.

Грабовський послiдовно дотримуватися програми поета-громадяни на, бiйця, революцiонера-демократа. Вiн закликав нестримно йти вперед "за край рiдний та волю, за окутий, пригноблений люд", кликав народ до збройного повстання.

У своїй поезiї Грабовський правдиво розкриває хижацьку суть капiталiстичної експлуатацiї i прославляє трудiвникiв.

Безiдейностi, лозунговi "мистецтво для мистецтва" Грабовський протиставив високоiдейну, мiцно зв'язану з народом поезiю боротьби за щастя трудящих.

У вiршi "Спiвець" вiн писав: Не додавай знесиленим журби, Не добивай зневiр'ям пiдупалих, А розбуди на дiло боротьби, Знайди розваги в свiтлих iдеалах!

Поезiя Грабовського насичена високою iдейнiстю, пройнята бойовими революцiйно-демократичними iдеалами, вiрою в сили народу, в торжество правди:

Мiцна вiра рушить скали... Тим загибелi нема, Кому свiтять iдеали.

Вiн виступає за високоiдейне, бойове мистецтво, покликане служити народовi в боротьбi за визволення вiд пут капiталiстичного рабства.

Loading...

 
 

Цікаве