WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаШкільні твори → Я – громадянин України - Реферат

Я – громадянин України - Реферат


Я - громадянин України
"Україна - це тихі води і ясні зорі, зелені сади, білі хати, лани золотої пшениці, методові та молочнії річки...
Україна - розкішний вінок із рути і барвінку, що над ним світять золоті зорі...", - такими чудовими словами описав Степан Васильченко свій рідний край.
А й справді! Хто хоча б раз у житті бачив зелені гаї, вишневі сади, чув спів дзвінкоголосих птахів, зустрічався з працьовитими українськими людьми, милувався їхньою солов'їною мовою, той може гордитися, що побував у такому чудовому краї.
Як щедро обдарована наша земля! Ми повинні берегти наші багатства, нашу рідну землю, як зіницю ока, бо в цілому світі немає такої краси, як в Україні.
Наша Батьківщина мас цікаве і водночас сумне історичне минуле. На долю всього українського народу випало важке життя. Спершу ненажерливі пани запрягали людей у ярма, посилали на панщину. Про це оспівує славний син України - Т.Г.Шевченко: "І не в однім отім селі людей у ярма запрягли пани лукаві..." Пізніше людей засилали на Сибір, знущалися над українськими синами і дочками, морили їх голодом. Сусідні держави завжди зазіхали на наші багатства, на родючі чорноземи, йшли війною на Україну, віками тримали наш народ у ярмі. Та якими б важкими не були страждання, Україна витерпіла.
І ось 24 серпня 1991 року наша країна здобула волю. Який це був щасливий день для нас усіх, день довгоочікуваної незалежності, день здійснення найзаповітнішої мрії. Саме цього дня ми відчули солодкий смак волі, самостійності, вільнодумства, перемоги. З того дня було прийнято багато законів, важливих для нас. Україна почала розцвітати, життя змінилося на краще.
Багато років минуло з того пам'ятного дня. Та процес розквіту нашої Вітчизни сьогодні дуже повільний. Україна знаходиться в економічному проваллі, заводи та фабрики розкрадено, а про зарплати чи пенсії навіть страшно згадувати. Це тільки плата, щоб якось вижити в цей складний час. Тоді, коли одні ледве зводять кінці з кінцями, інші не можуть насититися. У країні панують неправда, злочинність, корупція, хабарництво та безробіття.
Люди покидають рідні домівки в пошуках кращого життя. Вони залишають той рідний, наймиліший клаптик землі, де народилися, де пройшло їхнє дитинство, де прожили найкращі хвилини свого життя. Люди покидають Батьківщину, а на кого? Чому їдуть працювати на благо чужої країни, а не збагачують своєю клопіткою працею неньку - Україну? Наші співвітчизники поневіряються по світу, щоб знайти бажане щастя. Я вважаю, що це не вихід: втекти, щоб не бачити безодню, в яку ми поволі падаємо. Потрібно боротися за щастя, яке тобі належить. Адже в тій чужій країні вас не зустрічатимуть привітні погляди рідних, там не лунатиме рідна солов'їна мова.
Немає в світі України,
Немає другого Дніпра,
А ви претеся на чужину.
Дуже важко не любити свій край, але ще важче його любити таким, яким є сьогодні. З кожним днем наше становище погіршується, адже до влади прийшли ті, в яких одна мета - збагатитись. Вони забули своє покликання, завдання народного обранця - допомогти людям та Батьківщині. На жаль, вони дбають тільки про власну кишеню, а життя нації/їм байдуже. Як побороти цю неправду?
Ще зовсім небагато часу залишилося до наступних виборів. Саме 31 жовтня кожен українець має змогу проголосувати. Та перед нами постає проблема вибору. Сьогодні люди не вірять, що є достойний кандидат на пост Президента, бо скільки років наш народ вводили в оману, даруючи надії та марні сподіванки. У своїх передвиборчих програмах депутати обіцяють зробити життя щасливим, знизити надто високі ціни та податки, підвищити мізерні зарплатні та пенсії, зробити безкоштовним навчання. Але чи правда це?
Тому багато наших краян вважають за краще провести цей важливий день вдома. Вони не усвідомлюють, що роблять надто велику помилку, дозволивши скористатися власним голосом. Кожен повинен проголосувати, бо хто, як не ми самі, обираємо майбутнє для себе і своїх нащадків.
Люди, об'єднані спільною думкою, - це велика сила, могутня громада, в якої є мета. Така громада повинна боротися за права народу, за його життя, за майбутнє Вітчизни. Тому ми повинні об'єднатися, щоб спільними зусиллями подарувати Україні справжню незалежність.
І тоді, я вірю, що наша Україна-ненька обере уквітчану стежинку під ясними зорями, а дерева схилятимуть свої віти перед її величчю. Сама весна йтиме у вишитій сорочці та зеленому віночку, і супроводжуватимуть нашу красуню її вічні майбутні супутники -Щастя, Радість, Добро та Справедливість.
У барвінку, руті та м'яті йтиме Україна довгою стежиною до ріки, де на неї чекатиме човен вічної слави. І попливе Україна у далеку дорогу, квітнучи серед інших держав.
А на оновленій землі
Врага не буде, супостата,
А буде син, і буде мати,
І будуть люде на землі.
Т.Г.Шевченко
Я вірю, що українська громада своїми працьовитими руками перетворить рідну землю в казковий квітучий край. До цього часу будуть збудовані в Україні нові міста, велетенські заводи й фабрики. Все буде автоматизовано, а на полях красуватимуться лани золотої пшениці, синьоокого льону. Назавжди зникне безробіття та корупція. Скрізь лунатиме українська солов'їна мова та милозвучна пісня. В Україні процвітатиме щасливе життя, а саме країна стане Храмом добра, достатку, єдності й любові.
Щоб зробити життя справді вільним та незалежним, у громаді повинна існувати спільна думка та спільне вирішення всіх проблем. А провідною ідеєю громади має бути ідея єдності нації.
В майбутнє я дивлюся з оптимізмом. Я знаю, що український народ - це велика громада, яка повинна відчути свою силу, потребу утвердитись у світі, реалізувати свої можливості. І тому нам слід пам'ятати, що людина працює, щоб жити, щоб приносити користь іншим людям, щоб зробити свій край щасливим і багатим!
Безумовно, кожен громадянин нашої держави, якому доводилось бувати у європейських країнах, ставив собі запитання: "А чому ми живемо гірше? Чому не зробимо нашу державу кращою? Україна, про яку ми мріємо, якої прагнемо, увесь час спливає крізь пальці, увесь час "не трапляється". За півтори десятки років безодня втрачених можливостей, історичного часу, змарнованого в політичних бійках. Українське майбуття, на яке сподівались наші покоління, десь поряд, але не з нами, не в нас. Хто і коли буде будувати справжню Україну? Це наше завдання - завдання нашого покоління, щоб зробити своє майбутнє та майбутнє своїх дітей світлішим та без проблем, які наша влада створює сама.
Ці проблеми, що турбують жителів України, у більшості громадян однакові: коли освіта та медицина будуть безкоштовними не на словах, а на ділі? Коли повернуть заощадження? Чому, хоча ведуться розмови про зростання економіки, прості люди цього не відчувають? І, мабуть, найголовніше питання, яке хвилює наших співвітчизників, коли можна буде працювати на своїй землі, отримуючи відповідну зарплату, а не їздити на заробітки по світах. Ось через що зусилля Президента, уряду іпровладних фракцій ідуть на дно. Але підняти їх, а разом з ними й усе суспільство, - цілком реально. Нам важливо обрати владу, яка б вивела державу з кризи та вирішила проблеми кожного українця.
Я вважаю, що наша країна не має достатньої економіки та добробуту через корумповану владу, як бачимо, доказом цього є слова народного депутата: "Сьогодні бюджет України у п'ять разів менший бюджету Польщі! Невже ми працюємо у п'ять разів гірше за поляків?
Loading...

 
 

Цікаве