WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаШкільні твори → Філософсько-символічний сенс сюжету оповідання \"Старий і море\" Е.Хемінгуея - Твір

Філософсько-символічний сенс сюжету оповідання \"Старий і море\" Е.Хемінгуея - Твір

Фiлософсько-символiчний змiст повiстi "Старий i море"
Повiсть-притча "Старий i море" видатного американського письмен ника Ернеста Хемiнгуея - це не лише один з останнiх його завершених творiв, а найскладнiша у фiлософському планi рiч. Це - алегоричне розкриття свiтоглядної позицiї автора, власний варiант вiдповiдi письменника на найважливiше з питань фiлософiї про сенс життя.
Ще ранiше у творчостi Хемiнгуея склався особливий художнiй принцип, який письменник назвав "принципом айсберга": "Якщо письмен ник добре знає те, про що вiн пише, вiн може оминути багато з того, що знає, та, якщо вiн пише правдиво, читач вiдчує все проминуте так само сильно, як коли письменник сказав про це. Величнiсть руху айсберга у тому, що вiн лише на одну восьму пiдноситься над поверхнею води". Вiдштовхуючись вiд цiєї метафори, можна сказати: "надводна" частина змiсту повiстi "Старий i море" надзвичайно мала, а глибина "пiдводної" - незрiвнянно велика.
Зовнi сюжет повiстi дуже простий, його можна переказати кiлькома реченнями. Живе самотнiй старий рибалка Сантьяго, єдиний друг якого - хлопчик Маноло, його учень i помiчник. Старого Сантьяго покинуло щастя, як покинула бiльшiсть людей, не здатних його розумiти. Вiн iде в море, де на наживу ловиться величезна риба, боротьба з якою триває майже двi доби, але зрештою спiйману здобич нищать акули. Залишками здобичi старого милуються туристи, але й тi бачать у рибi лише якусь екзотичну рiч.
Нiби нiчого особливого й не вiдбувається - якщо бачити тiльки зовнiшнiй сюжет. Та безлiч прихованих образiв-символiв ховається за цiєю нiби простенькою iсторiєю.
Старий - це водночас i жива людина зi своїми почуттями, думками i досвiдом, й символ певної системи цiнностей. Хлопчик Маноло - не лише хлопець, що живе зi своїми батьками, що намагаються вiддалити його вiд старого вчителя-друга, це - надiя на майбутнє, моральна перемога Сантьяго i його цiнностей над вiдчуженiстю оточення. Батьки хлопчика уособлюють цей свiт, вiдчуженiсть i роз'єднанiсть людей у якому є нормою, як i туристи, що дивляться на рибу. Риба для Сантья-го - мета iснування, до якої треба прагнути за будь-яких обставин, незважаючи на усi труднощi i перешкоди. Перемога над рибою - досягнення цiєї мети. Знищення риби - нерозумiння свiтом її значення. Утлий човник на тлi безмежного простору - самотнiсть. Море - непереборна сила природи, сама вiчнiсть. Приблизно такий змiст мають символи, узятi поодинцi, але сполучення їх створює iдеї усього твору.
Чи перемiг старий рибу i море? Зовнi - нi. Здобич утрачено. Але ж риба - не тiльки їжа, як вже згадувалося вище. Моральну перемогу старий усе ж таки здобуває, хай їїматерiальне втiлення зникає з рук. I боротьба з рибою водночас є ще й дивним єднанням з нею, хоч вона є метою, але вимушеною, якщо подивитись трохи з iншого боку. Не випадково, розмовляючи сам iз собою, Сантьяго каже: "Як добре те, що нам не потрiбно вбивати сонце, мiсяць, зiрки, достатньо того, що ми вимагаємо їжу в моря i вбиваємо своїх братiв". Тобто нiби не вiн ставить собi це за мету, її вимагають життєвi обставини, проте, прийнявши виклик, вступивши з рибою у двобiй, Сантьяго досягає ще однiєї цiлi: довести, що людина не безсила, взагалi свою здатнiсть перемогти.
Вiдвага та шанси на перемогу у нього i у риби практично рiвнi. Не буде перебiльшенням сказати, що рiвнi цi двоє i за моральними якостями. У своїй боротьбi переможець i переможений досягають своєрiдної гармонiї - а це вже одна з головних авторських iдей. Знайти гармонiю з природою - чим це не сенс iснування людини?
Гармонiї з природою неможливо досягти анi ставлячись до неї зверхньо, бачачи у нiй джерело задовiльнення власних потреб, анi вiдсторонено милуючись нею здаля. Для цього треба зрозумiти її внутрiшнi закони i навчитися жити за ними. Гармонiйнiсть природи зовсiм не виключає боротьби, бiльше того - вона невiдривна вiд боротьби, але боротьби на рiвних, коли пiдставами для перемоги стають не якiсь технiчнi засоби, а особистi внутрiшнi сили: рiшучiсть, мужнiсть, воля до перемоги. Вона теж жорстока, як i людський свiт, але щедра i справедлива - перемагає той, хто гiдний перемогти. Її правила гри нiби протиставляються таким у людському суспiльствi.
Старий Сантьяго за законами природи - переможець, але вiн - переможений за шкалою цiнностей людей, тому серед них вiн самотнiй i безсилий вигравати за їхнiми правилами гри. Море i риба значно ближчi йому духовно, нiж людське суспiльство.
Але вiн усе-таки саме людина, i саме людей репрезентує у двобої зi стихiйними силами. З великою гордiстю звучать його слова: "Людина створена не для того, щоб терпiти поразку. Людину можна знищити, але не можна перемогти".
Ось такою людиною i постає вiн у повiстi: людиною, багатшою духовно за тих, що не замислюються над тим, що означає бути людиною. Людиною-переможцем, виграш якої пiдтверджує сам принцип гармонiї природи, хай не зрозумiлий iншим, але вищий за будь-якi iншi закони. Переможцем, хто б що не вважав.
Мабуть, це й є головною iдеєю твору. Але однозначно стверджувати це важко - айсберг на те й айсберг, що його неможливо побачити увесь. Кожен може вiдшукати у повiстi-притчi "Старий i море" щось своє.
Loading...

 
 

Цікаве