WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаШкільні твори → В нас єдина мета – Україна одна! - Твір

В нас єдина мета – Україна одна! - Твір


Твір шкільний
В нас єдина мета - Україна одна!
?
Боже великий, Творче могутній,
На нашу рідну землю поглянь.
Ми будем вірні Твому завіту.
Молим тя, Боже, єдність нам дай.
Україно! Земле моя різна! Найрідніший у світі куточок!
Всі ми серцем приростаємо до свого замріяного каю. Калинова кров тече в наших жилах, душа бринить чарівними піснями, ніжними і грізними, веселими і тужливими, як саме життя. А наша лагідна пісенна мова! Такі духовні скарби, що своєю красою дивують цілий світ, міг створити народ, позначений Божим Даром.
Усе, як є - дороги, явори,
Усе моє, все зветься - Україна.
Така краса, висока і нетлінна,
Що хоч спинись і з Богом говори!
Ліна Костенко "Маруся Чурай"
Господь благословив це райський край на творчість і любов, а разом з тим - на муки і скорботу. Цим співучим миролюбним людям засівати б поле хлібами, творить нові пісні - перлини, а їм завжди випадало боронити Вітчизну від неволі.
Історії ж бо пишуть на столі,
Ми ж пишем кров'ю на своїй землі,
Ми пишем плугом, шаблею, мечем,
Піснями і невільницьким плачем.
Українці мають всі підстави пишатися тим, що їхня Батьківщина не раз переживали дні могутності і слави. Мала справді легендарних героїв, мужньо долала найважчі випробування. І потім відроджувалась, виростала з руїн, виховувала нові покоління, закоханих у рідну землю лицарів правди і волі. Ми можемо пишатися тим, що Україна ніколи не поневолювала інші народи, а лише захищала себе від ласих на чуже добро близьких сусідів.
Оті криваві бойовища не нами вибрані, бо не з своєї воді ми кров ворожу проливали у рідному краю. Вони самі прийшли сюди - не для братання. А щоб відібрати родючі землі, плюскіт хвиль Дніпрових, п'янку, дорогоцінну волю.
Та завжди було кому постояти за Вітчизну. Згадаймо українських видатних діячів, що вклали великий внесок у справу нашої державності.
За часів Володимира Великого Київська держава досягла високого рівня військової могутності, економічного розвитку й культурного піднесення. Було введено християнство.
Щоб Русь порізнена устала
З-під віковічного ярма,
І квітом, повним, розцвітала
У згоді з ближніми всіма!
П.Грабовський "До Русі-України".
Ярослав Мудрий організував походи проти печенігів, відвоював для своєї держави галицькі терени, заснував Київську митрополію, розбудував Київ та інші міста, побудував перлину нашої архітектури - храм святої Софії, інші собори, заснував бібліотеку та книгописню, було створено перший писаний звід законів Київської Русі - "Руську Правду". Через династичні шлюби своїх дітей налагодив дипломатичні зв'язки з багатьма країнами. У роки його правління Київська Русь досягла найвищого розквіту.
Володимир Мономах, глибоко розуміючи згубність міжкнязівських чвар доклав зусиль для об'єднання Київської держави. Він, зокрема, став одним з організаторів зустрічі найвпливовіших князів у Любичі, під час якої було досягнуто згоди про спільні заходи в боротьбі проти кочівників. Своє ім'я уславив також вдалими походами проти половців. З Мономаха розгорнулося велике будівництво в Києві; було споруджено міст через Дніпро, кілька храмів. Знову почала збагачуватися державна скарбниця. Мудрий володар, Мономах, хай і тимчасово, припинив усобиці та об'єднав більшу частину Київської Русі.
Чи чуєш, батьку, як ступає
Непереможна радь твоя,
Як древній Фастів посилає
Полки Семена Палія.
М.Рильський "Неопалима купина".
Відчайдушні запорожці своїм завзяттям і нечуваною хоробрістю наводили на ворога жах. Поляки навіть легенду склади про те, що козак помирає лише після четвертої смертельної рани. Мученицька смерть за неньку-Україну, за віру християнську, була для запорожця найвищою честю. І все та земля, кров'ю вірних сердець напоєна, ставала для ворога навіки нездоланною. Скільки смертоносних вітрів пронеслось над нашим краєм, а він знову оживав, розквітав, шумів хлібним колосом і бринів піснями.
Богдан Хмельницький - гетьман України - засновник Української гетьманської держави, керівник Національно-визвольної війни 1648-1964 рр. проти шляхетської Польщі. Займався питаннями становлення української держави: державною реформою, адміністративним устроєм, регулярним військом, податковою системою, судочинством, встановленням дипломатичних зв'язків.
Ставши гетьманом, Іван Мазепа особливо піклувався про духовне життя. У розвиток української освіти, науки, мистецтва, книгодрукування гетьман укладав величезні гроші з державної скарбниці та власні. Кошти Мазепи було споруджено до десятка нових храмів, піднято з руїн чимало церков княжої доби, розбудовано Києво-Могилянську академію і закладено Чернігівський колегіум. У різний спосіб довгий час стримував поневолення українського населення російськими намісниками. "Не задля себе, а лише для вас усіх, для жінок і дітей ваших, для користі матері моєї Батьківщини - бідної України, всього війська Запорозького та народу українського хочу те з допомогою Божою чинити, щоб ви від московської, так і від шведської сторони не загинули". - така присяга Івана Мазепи переконала козаків у потребі підтримати наміри гетьмана - видобутися з-під влади московського царя.
Пилип Орлик - людина надзвичайних здібностей, блискучої освіти й шляхетності - знехтував власним добробутом задля боротьби за волю України. За гетьманування Мазепи обіймав посаду генерального писаря, був утаємничений у всі справи гетьмана, підтримав його під час повстання проти влади московського царя й пішов разом з ним у вигнання, до кінця залишаючись вірним ідеї визволення України.
Орлик переїжджав з однієї Європейської країни до іншої та скрізь наполегливо
Loading...

 
 

Цікаве