WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаШкільні твори → Громадсько-полiтична лiрика Павла Грабовського - Реферат

Громадсько-полiтична лiрика Павла Грабовського - Реферат

Громадсько-полiтична лiрика Павла Грабовського
Представники "мистецтва для мистецтва" оспiвували природу без зв'язку iз життям людини-трудiвника. Таке оспiвування природи з "холодною байдужiстю її" Грабовський рiшуче засудив усiєю своєю творчiстю, зокрема вiршем "Я не спiвець чудовної природи".
Питання про призначення поета, про його роль у суспiльно-полiтич ному життi завжди глибоко хвилювало письменника. Тому не дивно, що вiн часто звертається до цiєї теми, показує, кому митець повинен вiддати весь свiй поетичний талант:
З ума не йдуть знедоленi народи, -
Їм я вiддав усi чуття мої.
Поет-революцiонер на першому мiсцi ставить зображення життя й боротьби трудящих. Вiн бачить "серед ясних золочених просторiв" страждання людей, бiднiсть, голод, "стогiн мужика" i доходить висновку:
Де плачуть, там немає вже краси!
Цим Грабовський засуджує буржуазних поетiв. Ще Шевченко в поезiї "Якби ви знали, паничi" ганьбив творцiв сентиментально-пiдсолоджених елегiй. Грабовський на новому етапi гнiвно викривав тих вiршомазiв, якi вiдвертали увагу трудящих вiд злободенних питань життя, вiд класової боротьби, - спiвали "на всякi голоси про райськi сни й куточки благодатi..." Викриваючи представникiв "чистого мистецтва", революцiйний поет показує антинародний характер їхньої творчостi.
Зазначаючи, що "мистецтва для мистецтва" не було, немає i бути не може", Грабовський закликав поета бути "проводирем громадським", оповiсником високих iдеалiв, вiрним слугою народу.
Зразком такого служiння народовi вiн вважав творчiсть Чернишевського, Шевченка й Некрасова.
Письменник зазначав, що тiльки "життя одне даєреальний змiст i щиро сучаснi мотиви твору".
Митець вимагав вiд поезiї, щоб вона як суспiльна сила сприяла розвитковi життя, захищала iнтереси трудящих, була засобом "боротьби з свiтовою неправдою, смiливим голосом за всiх пригноблених та скривджених".
Мистецтво, пiдкреслював Грабовський, має змiцнювати в серцях трудящих вiру у свої сили, в перемогу над ворогами, в торжество правди та свiтле майбутнє. "Клич до життя, буди дрiмучi сили", - звертався вiн до поета.
Грабовський послiдовно дотримуватися програми поета-громадяни на, бiйця, революцiонера-демократа. Вiн закликав нестримно йти вперед "за край рiдний та волю, за окутий, пригноблений люд", кликав народ до збройного повстання.
У своїй поезiї Грабовський правдиво розкриває хижацьку суть капiталiстичної експлуатацiї i прославляє трудiвникiв.
Безiдейностi, лозунговi "мистецтво для мистецтва" Грабовський протиставив високоiдейну, мiцно зв'язану з народом поезiю боротьби за щастя трудящих.
У вiршi "Спiвець" вiн писав:
Не додавай знесиленим журби,
Не добивай зневiр'ям пiдупалих,
А розбуди на дiло боротьби,
Знайди розваги в свiтлих iдеалах!
Поезiя Грабовського насичена високою iдейнiстю, пройнята бойовими революцiйно-демократичними iдеалами, вiрою в сили народу, в торжество правди:
Мiцна вiра рушить скали...
Тим загибелi нема,
Кому свiтять iдеали.
Вiн виступає за високоiдейне, бойове мистецтво, покликане служити народовi в боротьбi за визволення вiд пут капiталiстичного рабства.
Loading...

 
 

Цікаве