WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаШкільні твори → Протиставлення дiйсностi та iдеалу в поезiї Шарля Бодлера - Реферат

Протиставлення дiйсностi та iдеалу в поезiї Шарля Бодлера - Реферат

Протиставлення дiйсностi та iдеалу в поезiї Шарля Бодлера
Французький поет Шарль Бодлер збирав пiзнi квiти романтизму... Бунтiвничий дух властивий не тiльки його поезiї, Бодлера можна вважати романтиком життя. Тогочасна Францiя здавалась йому нудним порожнiм царством буржуа. Це поняття означало для поета не класову, а духовну категорiю. Поет не приймає такий свiт, який дав йому багато розчарувань. Бодлер прагне змiнити свiт, оновити. Саме це зумовило його активну участь у революцiї 1848 р. Збiрка його поезiй "Квiти зла" - це духовнi пошуки сучасної людини. Свiт постає в образi моря, з яким ми зустрiчаємося ще в романтичнiй поезiї Байрона, Пушкiна. Зображуючи сучасну йому дiйснiсть як "море засмiчених улиць мiських", поет серцем лине до iншого моря, "моря, де сяйва багато". Не приймаючи прозаїчностi буденного життя, вiн прагне повернути той загублений рай (iдеальний свiт), у якому творець жив у дитинствi:
Мiй раю зелений, кохання дитяче
Квiтки й поцiлунки, забави й пiснi,
I скрипка, що в сутiннi тужить i плаче...
А може рай-iдеал розташований у далеких екзотичних країнах ("Moesta et errabunda")? У поезiї "Подорож" дiйснiсть постає:
На сходинах життя, на всiх шаблях фатальних
Одвiчного грiха видовище нудне...
Це i тиран, i народ, "закоханий у панiвний батiг", декiлька релiгiй, "що пнуться до небес i всi простертi ниць", "усе наркозне зiлля, що свiту нашого докладний iнвентар". I поет робить висновок:
Цей свiт, затиснутий у тоскнi береги,
Являє образ наш - сьогоднi, завтра, завше.
Оазиси жахiв серед пустель нудьги.
Поезiя "Подорож" - це своєрiдна духовна подорож людства до безоднi, вiд якої неможе врятувати "жменька мудрецiв", що "одбiгли Долею гуртованих отар".
Але, "блукаючи духом по мiсцинi суворiй", поет зустрiчає лебедя ("Лебiдь"), що утiк iз клiтки. Вiн зранений, це величний "вигнанець -страдник", який мрiє "про чисту гладь ставiв". Це сам поет, що прагне iдеалу. У поезiї "Альбатрос" вiн постає в образi повiтряного мандрiвника - альбатроса:
Поет подiбний теж до владаря блакитi,
Що серед хмар летить мов блискавка в iмлi.
Але, мов у тюрмi, в юрбi несамовитiй
Вiн крила велетня волочить по землi.
"Юрба несамовита" - це дiйснiсть, а велетенський птах-поет може жити тiльки "серед хмар".
Але неможливiсть досягти iдеалу на землi викликає в Бодлера гостре розчарування, i вiн впадає у вiдчай. Звiдси також розумiння призначення поезiї як засобу вирощування квiтiв (тобто Прекрасного) зi зла, а також його чорна меланхолiя i тотальний нiгiлiзм. Поет не тiльки не звертався до Бога за допомогою - вiн демонстративно нехтує ним i схиляється перед Сатаною. Водночас деякi риси стилю Бодлера суперечать романтизмовi: ретельно виважена композицiя i бездоганна форма поезiї. Не сприймає поет i романтичного розумiння природи як джерела оновлення почуттiв або засобу захисту вiд цивiлiзацiї. Природа постає у Бодлера ворогом людини. Вiн шукає натхнення в "iншiй природi" - штучнiй: у витворах мистецтва i людської працi.
Отже, Бодлер збирає пiзнi квiти романтизму, протиставляючи дiйснiсть iдеалу, визнаючи велику мiсiю поета - врятувати свiт своїм стражданням i величчю душi.
Loading...

 
 

Цікаве