WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаШкільні твори → Проблематика казки Михайла Салтикова-Щедрiна "Дикий помiщик" - Реферат

Проблематика казки Михайла Салтикова-Щедрiна "Дикий помiщик" - Реферат

Проблематика казки Михайла Салтикова-Щедрiна "Дикий помiщик"
Казка, лише один з жанрiв щедрiнської творчостi, органiчно близька художньому методу сатирика. Для сатири Щедрiна властиве використання художнього перебiльшення, фантастики, гротеску, езопiвської мови та зiставлення соцiальних явищ дiйсностi з явищами тваринного свiту, казкової фантастики, у своєму розвитковi призвели до появи у творчостi Щедрiна окремих казкових епiзодiв та вмiщення казок у прозовi твори, далi - до перших казок.
Казка "Дикий помiщик" має на метi виявити вади тогочасної правлячої верхiвки, до складу якої входять дворянство та буржуазiя. Гротеском зображує автор озвiрiння помiщика, його прохання у Бога позбавити його мужика. Характеристику помiщиковi Салтиков-Щедрiн дає ще на початку твору: "I був той помiщик дурний, читав газету "Вiсть" i тiло мав м'яке, бiле та крихке". У нього всього було вдосталь i життя його було дуже нудне, тому вiн i подумав щось у ньому змiнити. Але Господь його прохання не прийняв, а реалiзував тiльки прохання мужика. Салтиков-Щедрiн намагався довести народовi, що Господь на його боцi, а не на боцi помiщикiв, якi керують ним. Тому що помiчник сам не знає, чого хоче. Вiн сам нiчого не робить, тiльки мрiє про збiльшення багатства, вищу посаду, про машину, яка фрукти з дерев збиратиме i до рота йому кидатиме. Але, опинившись один на один зi своїм господарством, помiщик не знає що робити. Вiн нiчого не їсть, не вмивається, а тiльки дихає свiжимповiтрям i загартовує волю. Сатира Салтикова-Щедрiна надто влучна у вiдтвореннi беззмiстовностi життя багатiїв, вони не здатнi прогодувати самих себе, навiть маючи грошi. Без мужика вони голоднi, а з ним - все гаразд. Тiльки те, що мають, не цiнують i вважають, що все буде робитися саме собою, треба тiльки побажати. Всi цi абсурднi думки одразу вiдкидає Салтиков-Щедрiн. Тверезо оцiнюючи становище помiщика без мужика, вiн перетворює його на дикого звiра, якому вiн дає iнстинкт самозбереження i здатнiсть панувати.
Не зважаючи на те, що люди його кола називають помiщика дурнем, вiн не звертає уваги на це. Вiн все ще вважає себе мудрiшим за всiх. Тiльки коли приїздить капiтан i каже, що не тiльки собi вiн зробив погано, а й усiм навкруги, помiщик на мить замислюється над своєю поведiнкою, але тiльки на мить.
Взагалi, Салтиков-Щедрiн порiвнював життя помiщика iз життям тварини в зоопарку. Там теж тiльки годують, миють та чешуть, а весь iнший час воно бродить своїм володiнням. А на природi всi цi тварини дикi. Так i життя помiщика безглузде та нiкчемне.
Своєю казкою Салтиков-Щедрiн намагався розкрити очi помiщикам на їхнє життя i подивитися на нього з боку. Жити треба вчитись у мужика, який у будь-якiй ситуацiї не пропаде, не загине з голоду навiть на безлюдному островi.
Loading...

 
 

Цікаве