WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаШкільні твори → Збірка творів для 8 класу - Реферат

Збірка творів для 8 класу - Реферат

почуттiв Лейли, її людянiсть. Наприклад, глибину її скорботи, коли помер батько Меджнуна.
Таким же благородством почуттiв пронизано i лист-вiдповiдь Меджнуна:
Любов без вiдгуку, любов смутна
Не варта i найменшого зерна.
Хай буде так. В кровi душа моя,
А ти живеш - i тим щасливий я.
Здається, Лейла i Меджнун можуть бути щасливими, зникають перешкоди на їхньому шляху. Та вогонь пристрастi, напруженiсть i страждання, якi їм довелося пережити, передчасно зводять Лейлу в могилу, а Меджнуна - з розуму. Так доля i життєвi обставини вирiшують долю великого почуття. Але рядки поеми:
Не владнi над коханням смерть i час,
I вiдстанi немає помiж нас
свiдчать про всеперемагаючу силу кохання, над яким не владна навiть смерть.
Дружба i любов у поемi Шота Руставелi "Витязь у тигровiй шкурi"
Цi почуття лейтмотивом проходять через усю поему Шота Руставелi "Витязь у тигровiй шкурi". Для грузинського народу ця книга стала народною релiквiєю, основою для створення народних пiсень, переказiв. Це така ж пам'ятка грузинської лiтератури, як "Слово о полку Iгоревiм" для українцiв чи "Божественна комедiя" Данте для iталiйцiв.
Перед нами виникають картини придворного життя, що пов'язане iз бiографiями героїв - Автандiла, який закоханий у доньку арабсько го царя Ростевана Тарiела, що дiстав прiзвисько "Витязь у тигровiй шкурi" i прагне любовi доньки iндiйського царя Фарсадана - Нестан-Дареджан. Допомагає обом лицарям у борнi їхнiй друг - царевич Нурадiн-Фрiдон, володар Мулгазанзару.
Навiть враховуючи нинiшнi засоби пересування, важко уявити цi вiдстанi - Аравiя, Iндiя, Грузiя, Персiя.
Та, виявляється, героям поеми вони до снаги, як i подвиги заради кохання i дружби. Саме дружба є одним iз положень морально-етично го кодексу лицарства, створеного Руставелi:
Та коли тобi помоги
Я не зможу появить,
Хай нiколи супокою
Не зазнаю i на мить.
Герої проходять у своїй боротьбi за кохання тяжкi випробування. Визволено iз каджетського полону наречену Тарiела, Нестан-Дареджан, Фрiдон справляє їм пишне весiлля, обдаровуючи щедро i багато. Автандiл допомiг Тарiеловi, тож i Тарiел горить бажанням:
Ти ж бо знаєш, як завзято
допомiг нам Автандiл,
I йому взамiну прагну помогти я,
скiльки сил, -
йди спитай у нього - може,
просить помочi для дiл.
Вiн мiй пал згасивши,
гине сам у полум'ї горнил.
Та для Автандiла святою справою є утвердження Тарiела як володаря царства, а вже потiм - уладнання своїх особистих справ:
Я одне бажання маю, - i тобi б я побажав,
Щоб ти в Iндiї на тронi над народом владував,
Щоб сидiло поруч тебе сонце в сяйвi цнот i слав,
Щоб злочинцiв супротивних ти дощенту подолав.
Лиш тодi, коли звершиться прагнення моє святе,
Я в Аравiю поїду, стрiну сонце золоте.
Але Тарiел благородно вiдкидає це бажання Автандiла, i тiльки пiсля його одруження приймає його допомогу, що пiдтверджують i слова українського поета Микола Бажана: "не визнаючи переваг чи неперебор них перетинок мiж расами й племенами, почуття братньої самовiдда ної дружби об'єднує своїх героїв".
Стверждення величi i краси справжнього кохання у п'єсi "Ромео i Джульєта" Вiльяма Шекспiра
Тема кохання - одна з вiчних тем в лiтературi. Кожен письменник висвiтлює її по-своєму, але є твори, що стали зразками розкриття цiєї теми. Коли йдеться про кохання молодих людей з родин, що ворогують мiж собою, ми вiдразу згадуємо шекспiрiвських героїв - Ромео i Джульєту.
Кохання та ворожнеча - двi одвiчнi протилежностi. Їх зiткнення призводить до великих трагедiй. Одну з них i зобразив славетний англiйський драматург i поет Вiльям Шекспiр, великий майстер слова i гуманiст.
Кохання Ромео i Джульєти, свiтле, чисте та жертовне, розквiтло у часи феодальної ворожнечi. За тих умов воно було викликом усьому суспiльству, без перебiльшень його можна назвати навiть героїчним.
Роди Монтеккi та Капулеттi були непримиренними супротивника ми, поколiння за поколiнням брало участь у боротьбi, коли раптом сама природа подарувала їхнiм нащадкам несподiване диво: двоє зустрiлися iпокохали одне одного. Тодi усi умовностi, стара мораль, навiть небезпека виявилися вiдкинутими. Саме таким i має бути справжнє кохання, саме в цьому i ховається його переможна сила.
Ллється кров, обставини змушують Ромео стати проти власної волi вбивцею, вiн має тiкати, взагалi усе темне та зле протистоїть цьому почуттю, усе нiби покликане заважати закоханим. Але Ромео здатен ризикнути життям лише заради того, щоб побачитися з Джульєтою, зумисне затягуючи зустрiч. Джульєта також ладна пiти на ризик в iм'я кохання, приймаючи зiлля, що допоможе їй зiмiтувати власну смерть: лише так вона дiставала змогу вирватися з павутиння умовностей i зовнiшнiх обставин.
Кохання має бiльшу цiннiсть, нiж життя, на думку обох закоханих. Життя нiчого не варте, якщо не можна бути разом.
Так, їхнє почуття виявляється сильнiшим за смерть, хоча лише смерть дозволяє їм об'єднатися. Герої гинуть, але насправдi це не поразка, а перемога кохання. Програє стара мораль ворожнечi: трагiчна розв'язка особистої долi Ромео i Джульєти примиряє старше поколiння Монтеккi та Капулеттi.
"Немає повiстi сумнiшої на свiтi, нiж повiсть про Ромео i Джульєту", - стверджує наприкiнцi п'єси Шекспiр. Але цей сум - свiтлий, а трагедiя в цiлому - оптимiстична. Обставини не знищили кохання, не роз'єднали Ромео i Джульєту. Мораль кохання - а кохання завжди символiзувало саме життя - приходить у свiт i утверджує новi цiнностi, хай настiльки дорогою цiною, дарує надiю на краще. Попри все, життя перемагає смерть, а любов - ненависть.
Конфлiкт мiж iдеалом та дiйснiстю - центральна проблема роману Мiгеля Сервантеса де Сааведра "Премудрий гiдальго Дон Кiхот Ламанчський"
Найкращий iз романiв iспанського письменника Мiгеля Сервантеса де Сааведра, що звiковiчив його iм'я в лiтературi "Премудрий гiдальго Дон Кiхот Ламанчський" був задуманий як пародiя на середньовiчнi лицарськi романи, але дуже швидко перерiс вихiдне завдання автора, який пiднiсся до рiвня спроби вирiшення "вiчних" фiлософських питань i складних морально-етичних проблем. Але й первiсне завдання вже мiстило в собi зародки майбутнього "перетворення": бажання написати пародiю було викликане величезним розривом мiж тематикою й зображенням життя в популярнiй тодi лiтературi та власне дiйснiстю. Вiд такої постановки питання лише пiвкроку до iдеї, що стала головною в романi: конфлiктом мiж iдеалом i дiйснiстю.
Комiчнi ефекти роману викликанi зiткненням ситуацiй, узятих iз романтичного середовища лицарських романiв i повсякденнiстю тодiш-ньої Iспанiї. Замiсть лицаря-красеня, сильного та непереможного, головним героєм стає другорядний ламанчський гiдальго, напiвбожевiль ний Алонсо Кехано. Вiн - карикатура на книжкового лицаря.
"Його уява переповнилася рiзними химерами, вичитаними iз тих книжок: чарами та чварами, битвами та боями, викликами та ранами, зiтханнями та коханням, розлуками та муками i всякими такими штуками", - iронiзує щодо його поглядiв Сервантес. Проте не
Loading...

 
 

Цікаве