WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаШкільні твори → Збірка творів для 7 класу - Реферат

Збірка творів для 7 класу - Реферат

вiдразу спливає у моїй пам'ятi", - пояснює головний принцип свого дедуктивного методу Шерлок Холмс ("Спiлка рудих"). Добре знання життя та вiдомостей про схожi подiї дозволяють Холмсовi робити "дива". Кожна деталь, кожна подробиця стає пiдставою для логiчного узагальнення. Екзотичнi тварини в саду дає змогу Холмсу думати, що загадкова загибель дiвчини сталася через участь iншої тварини, використаної, як знаряддя вбивства. Намертво закрiплене лiжко, вентиляцiя, що не вентилює, та шнур дзвiнка, що не дзвонить, узятi разом, вказують йому на змiю, яку потiм детектив змушує накинутися на самого вбивцю ("Пiстрява стрiчка"). Таким чином Шерлок Холмс дiє й в усiх iнших творах.
Можливостi розуму майже не мають обмежень - ось що доводить автор. Достатньо навчитися ними користуватися. I хоча Шерлок Холмс - приватний детектив, вiн сам каже про себе, що вiн насамперед науковець, дослiдник. Цi методи у буденному життi найчастiше застосовують саме вченi. Розслiдування злочинiв - лише граничний випадок, при якому ефективнiсть застосування логiчного пiдходу постає наочнiшою та виразнiшою. Володiння дедукцiєю, вмiння логiчно мислити можуть знадобити ся будь-кому. А навчитися перетворювати власний розум на потужну зброю можна у Шерлока Холмса. Тому й досi цiкаво читати твори А. К. Дойла з цього циклу.
Дитячий дивосвiт в оповiданнi Герберта Веллса "Чарiвна крамниця"
На свiтi iснує чимало чудес i див - Фароський маяк, Александр iй-ська бiблiотека, сади Семiрамiди та iнше. Нам здається, що до цих споруд, уславлених у давнину, можна додати дитину - адже її дивосвiт, уявлення про реальний свiт є неповторними i унiкальними. I шкода, що з плином часу, стаючи дорослими, ми втрачаємо цей дар, сприймаючи життя у сiрих фарбах.
Саме про цей урок сприйняття життя як чарiвного свята, який маленький хлопчик дає своєму батьковi, i йде мова в оповiданнi "Чарiвна крамниця". Бо, як нам здається, iнколи i дiти можуть дечого навчити своїх батькiв. Вже саме мiсцезнаходженнямагазину є загадковим - щось у ньому є невловиме, схоже на мiраж. Такими видаються й iграшки, що продаються там: "Зникаюче яйце", "Маля, яке плаче, мов живе", "Купи i дивуй друзiв". Так само й увiйти до крамницi можуть тiльки добрi, вихованi, чемнi малюки. Для вередунiв вхiд туди заборонено.
Для дiтей, якi вiрять у диво, воно вiдбувається на кожному кроцi: з го-лови продавця вилiтають склянi кульки i опиняються в кишенi, продавець перетворюється на кролика, олов'янi солдатики оживають, чарiвний щит, чоботи-скороходи i шапка-невидимка мають свою реальну цiну. Батько до всiх чудес ставиться iз дорослим скепсисом i певною недовiрою, малий Джип повнiстю включається у цю гру, не дивуючись i не лякаючись.
Покинувши чарiвну крамницю, батько аналiзує, як сприйняв цю пригоду син. Виявилося, що вiн був цiлим i неушкодженим, не злякався i не засмутився. Вiн сприйняв чари як щось природне, i був задоволений цим днем. Подарунки Джиповi виявилися звичайними. Жваве веселе кошенятко, олов'янi солдатики, на думку Джипа, живi i стiйкi. Прочитавши це чудове оповiдання, хочеться сказати: "Дорослi, не забувайте, що ви теж колись були дiтьми!"
Краса врятує свiт, якщо свiт врятує красу (за новелою Рея Бредберi "Посмiшка")
Є вiчнi шедеври образотворчого мистецтва, над якими не владний час, метушня полiтикiв, коли "минає славне i гучне". До таких творiв належить неперевершена "Джоконда" Леонардо да Вiнчi, незрiвнянне втiлення гуманiстичного iдеалу жiночої краси.
Жодна картина свiту не зазнала такої кiлькостi пiдробок, нападiв: її заливали фарбою, намагалися пошматувати, старанно замальовували куточки вуст, щоб убити незбагненну усмiшку, таємницю якої уже кiлька столiть даремно намагаються розгадати мистецтвознавцi. Саме усмiшка Джоконди i стає "героєм" новели Рея Бредберi. Восени 2061 року уцiлiлi пiсля атомних бомбардувань жителi великого мiста вiдзначають свято - досить дивним, на наш погляд, способом: ламають i трощать усе, що чудом збереглося пiсля катастрофи.
У цих "святкових" подiях бере участь, принаймi як свiдок, хлопчик Том. Саме безпосередня, безхитрiсна дитина i вiдчує у новелi недолiки i недоречностi свiту дорослих, бо сама вона - символ майбутнього, змiни поколiнь.
Том стає у чергу - властi дозволили кожному бажаючому плюнути на... картину Леонардо да Вiнчi "Джоконда". Нам може видатися, що це абсурд, перебiльшення навiть для фантаста. Та давайте згадаємо потрощенi стiльцi у нинiшнiх кiнотеатрах, поламанi лiфти, спаленi поштовi скриньки. I це роблять нашi ровесники - такi, як Том у новелi "Усмiшка". Натовп шматує картину на клаптi, втоптує у багнюку, ламає раму. Жахливе i страшне видовище. Та письменник лишає нам промiнчик надiї - саме до рук Тома потрапляє шматочок полотна з усмiшкою Джоконди.
Є знаменитим вираз: "Краса врятує свiт". Але для початку треба, щоб свiт врятував красу. I, як нам здається, символiчним є те, що до рук Тома потрапляє саме шматочок iз Усмiшкою, а не губами, небом чи руками Джоконди. До речi, слово "усмiшка" написано з великої лiтери, що перетворює її на образ-символ Мистецтва, Краси, Духовностi: "...Свiт став, осяяний мiсяцем. А на його долонi лежала Усмiшка". Отже, ми маємо зрозумiти, що свiт врятував красу. Тепер краса має врятувати свiт.
Вiра у силу надiї та справжнього кохання у повiстi-казцi Олександра Грiна "Пурпуровi вiтрила"
Бiльшiсть письменникiв у творах спираються на власний життєвий досвiд, що зумовлює їхнє свiтосприйняття. З огляду на бiографiю письменника Олександра Грiна, сповнену поневiрянь i бiдностi, його творчiсть здається чимось дивним. Загадковим, романтичним i чарiвним постає в його зображеннi свiт. Тяжка дiйснiсть не вбила мрiї про свiтле i прекрасне. Грiн завжди сподiвався, що несподiване щастя прийде попри всi негаразди. Пiсля тяжкої хвороби, не маючи анi грошей, нi власної домiвки, вiн написав чарiвну повiсть-казку "Пурпуровi вiтрила", сповнену любов'ю до життя, вiрою в людей i всепереможну силу надiї, здатної творити дива.
Пiднесенiсть над буденним, мрiя, надiя i кохання - ось провiднi теми його повiстi. Нiбито у головної героїнi повiстi-казки не було пiдстав сподiватися на краще: у Ассолi матiр померла вiд злиднiв; батько був змушений пiти зi служби через те, що покарав мерзотника Меннерса, i заробляти виготовленням iграшок. Але на шляху дiвчинки зустрiвся старий збирач легенд i казок та подарував їй мрiю про казкового принца, що приїде за нею на кораблi з пурпуровими вiтрилами, i вiзьме "назавжди у блискучу країну, де сходить сонце i де зiрки зiйдуть з неба, щоб привiтати тебе з прибуттям". Вразлива дiвчинка повiрила у цю обiцянку з такою силою, що врештi-решт ця мрiя перетворилася на дiйснiсть, хоча бiльшiсть мешканцiв Каперна вважали її напiвбожевiльною. В Ассолi наче жили двi особистостi: "Одна була - донька матроса, ремiсника, що майструвала iграшки", друга -
Loading...

 
 

Цікаве