WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаШкільні твори → Збірка творів для 7 класу - Реферат

Збірка творів для 7 класу - Реферат

виявляється вбивством людиною власної совiстi - як на божевiльного герой налагоджений надто прагматично - що, однак, веде до загибелi душi).
Не випадково найбiльш життєствердними постають саме тi твори, де замiсть теми душевного розладу автор зображує його протилежнiсть - силу людського розуму, здатну i врятувати героя у скрутний момент, i розкрити злочин, i навiть отримати нагороду - вiдшукати пiратський клад ("Золотий жук").
Звiсно, це не стосується бiльш алегоричних творiв на зразок "Маски Червоної Смертi" чи то "Короля Чуми". Тут дiють iншi "правила гри", якi читач може розгадати чи розрахувати через розумiння закодованих письменником символiв, що й зумовлюють розвиток чи то страхiтливих, чи комiчних подiй.
Загалом, жанрове рiзноманiття новел Едгара По просто вражає. Коли береш його збiрки уперше, кожен новий твiр здаватиметься несподiванкою, сюрпризом. Пiсля моторошної готики майже вiдразу можна зустрiти, наприклад, пригодницьку морську подорож, потiм - романтичне i трагiчне кохання ("Морелла", "Лiгейя"), далi - дiстати можливiсть посмiхнутися над сатиричним зображенням мiстечка Школькофремен ("Чорт на дзвiницi"), розгадати таємницю вбивства на вулицi Морг i знову поринути у страхiття потойбiчного та мiстичного.
Таким чином, крiм пригод i таємниць, що мiстяться безпосередньо в новелах цього виданого американського письменника, до них нiби додається ще одна - пригода читання його книжок.
Романтичнi герої Едгара По
Едгар По - надзвичайно яскрава постать у свiтовiй лiтературi. Його поезiя мала значний вплив на творчiсть поетiв рiзних народiв, але на батькiвщинi, в Америцi, його вiршi довго не розумiли i не визнавали. Прозовi твори Едгара По стали пiд?рунтям нових жанрiв, детективного i науково -фантастичного, тому Ж. Верн i Г. Уеллс вважали його своїм учителем. Його психологiчнiновели заклали пiдвалини психологiчної прози. Критичнi працi сприяли формуванню американської нацiональної лiтератури.
Дуже велику увагу письменник придiляв художнiй майстерностi твору i розробив свою теорiю про завдання творчого процесу, його особливостi. Вiн першим у лiтературi усвiдомив емоцiйну силу слова i прагнув так будувати свої твори, щоб досягти найбiльшого впливу на читача. У цьому полягає найяскравiша особливiсть романтизму Едгара По.
Його поезiя розкриває iдеали прекрасного, що створюються в уявi поета. Мета його творчостi - створити особливий стан емоцiйного пiднесен ня, в якому можливе миттєве прозрiння прекрасного. Так, наприклад, побудовано вiрш "Крук", в якому читач разом iз лiричним героєм переживає прекраснi i трагiчнi почуття. Е. По точно розрахував побудову вiрша, його ритмiчнi змiни, навiть почуття, що викликають тi чи iншi слова.
А в прозових творах своєрiднiсть романтизму американського письменника виявилась ще яскравiшою. Е. По вiддавав перевагу невеликим за розмiрами жанрам - новелi й оповiданню. Вiн вважав, що великий твiр, який не можна прочитати вiдразу, не з такою силою впливає на читача, тому що цiлiснiсть твору порушується. У прозi вiн поставив проблему зiткнення свiдомостi людини з реальнiстю.
Письменник вiрив у розум! Вiн вважав, що тiльки розум може вивес-ти людину з трагiчних суперечностей сучасностi. В цьому полягає своєрiднiсть його романтизму, недаремно його називали рацiоналiстом у романтизмi.
В оповiданнi "Маятник i провалля" По дослiджує почуття жаху, що охопило душу героя, i здатнiсть розуму мислити, дивлячись в обличчя смертi. Душа героя жахнулась вiд сутички зi свiтом, в якому для неї, душi, немає мiсця, але розум наполегливо шукає вихiд навiть iз явно без-надiйного становища. Людина може мислити й мусить це робити. Щасливий кiнець цього оповiдання - це нагорода розуму людини. Героя врятували вiд смертi i катувань iнквiзицiї французькi вiйська, що увiйшли в мiсто. Але якби не його здатнiсть рацiонально мислити, то вiн загинув би вiд катувань або вiд страшного маятника, або впав у провалля.
Рацiоналiстичне спрямування романтизму По ще яскравiше виявилося в "логiчних оповiданнях", що започаткували детективний жанр. В оповiданнi "Золотий жук" розповiдь ведеться вiд першої особи, iм'я якої автор не називає, тому що оповiдач уособлює типове мислення. Головний герой - Вiльям Легран - мислить незашорено, автор надiляє його видатними логiчними здiбностями. Автора цiкавить людина, процес її мислення, можливостi розуму. Оповiдач i Легран стали свiдками однiєї i тiєї самої подiї. Але оповiдач не звернув увагу на деякi дрiбницi, що допомогли Леграну розкрити таємницю пiратського скарбу.
Таким чином, своєрiднiсть романтизму Е. По полягає в усвiдомленнi сили емоцiйного впливу слова, художнього твору на читача. Усвi-домивши це, По прагне пiдкорити цю силу, розрахувати її, спрямувати її засобами художньої виразностi. Романтичнi герої Е. По живуть у реальному, сучасному авторовi свiтi. Їх винятковiсть прихована в їхньому внутрiшньому свiтi, у можливостях вiдчувати i мислити.
Залiзна логiка головного героя та простота його дедуктивного методу (за оповiданнями Артура Конана Дойля)
Упереше в лiтературi твори, центром яких стає процес логiчного розгадування таємниць, з'явилися у Едгара Аллана По, проте створювачем детективного жанру цiлком справедливо визнано англiйського письменника Артура Конана Дойля, що написав цiлий цикл оповiдань i повiстей про приватного детектива Шерлока Холмса.
Загадки i таємницi завжди приваблюють, але розкриття їх може бути рiзним. Зазвичай лiтературнi герої дiзнавалися про приховане, безпосе редньо беручи участь у подiях, або з розповiдей, але герой творiв Конана переконливо довiв, що розумна i спостережлива людина може, зiставляю чи факти i створюючи логiчнi побудови, розгадати будь-яку загадку, вiдтворити перебiг будь-яких так, нiбито бачила їх на власнi очi.
Коли Шерлок Холмс уперше побачивши людину, розповiдає купу подробиць з її життя, зовнi це скидається на фокус. Навiть вiчний супутник славетного нишпорки доктор Ватсон, вже знайомий з методом свого ?енiального друга, кожного разу дивується. Наприклад, у "Спiлцi рудих" тiльки-но з'являється клiєнт, який, на думку Ватсона, не має нiчого особливого, крiм кольору волосся, Шерлок Холмс стверджує, що "мiстер Вiлсон колись заробляв рукомеслом, належить до масонiв, був у Китаї, нюхає тютюн i нещодавно багато писав". Все це виявляєть ся слушним. Але нiякого фокусу немає: кожен висновок має чiткi пiдстави. Про те, що вiн працює фiзично, свiдчить кращий розвиток м'язiв на правiй руцi, про перебування в Китаї - татуювання, про те, що Вiлсон багато писав - лиснючий рукав, а з одягу виглядає масонська шпилька. тобто, все дуже просто, достатньо мати спостережливiсть i вмiння робити висновки з побаченого.
"Ознайомлюючись з будь-якою справою, я звичайно з кiлькох по-дробиць угадую подальший хiд подiй, бо подiї тi подiбнi до тисячi iнших випадкiв, що
Loading...

 
 

Цікаве