WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаШкільні твори → Глибина i щирiсть почуттiв: закоханостi, свiтлої радостi, вiрностi у творчостi Павла Тичини - Реферат

Глибина i щирiсть почуттiв: закоханостi, свiтлої радостi, вiрностi у творчостi Павла Тичини - Реферат

Глибина i щирiсть почуттiв: закоханостi, свiтлої радостi, вiрностi у творчостi Павла Тичини
О, як переливалися пiснi
Пiд Вашою гарячою рукою
Хоч тихi, а, мов травень,
Голоснi!
/ М. Рильський /
Дiйсно, всi поетичнi твори Павла Тичини схожi на травень, бо в них звучить непереможним акордом свiжiсть i молодiсть, надiя i сподiван ня. Як весна, що буяє радiстю, примушує тiло дрижати вiд солодкої втоми, так поезiя П. Тичини впливає на розум i серце людини. Впливає всеперемагаюче, бо насичена вона глибиною i щирiстю почуттiв митця.
Правду говорять, що у кожного поета, який досяг високої майстер ностi, є свiй вiрш. Вiрш, що вiдрiзняється самобутнiстю стилю i художньою довершенiстю. За таким твором навiть без прiзвища вгадується автор. Тичинiвськi вiршi ж вгадати неважко, бо свiтяться вони розмаїтими дiамантами: мрiйливою закоханiстю i свiтлою радiстю, безмежною вiрнiстю i глибокою вiдданiстю. Цi почуття стосуються як людини, так i природи, що надихала його. Не залишають нас байдужими простi, але водночас хвилюючi рядки вiрша:
Ви знаєте, як липа шелестить
У мiсячнi веснянi ночi?
Кохана спить, кохана спить,
Пiди збуди, цiлуй їй очi
Кохана спить
("Ви знаєте, як липа шелестить")
Хiба не щиросерде почуття вилилось у цi рядочки? Читаєш, а серце млiє вiд краси i нiжностi. Хочеться й самiй так само поетично й просто вилити потаємнi почуття. Вилити навiть тодi, коли цi почуття не мають взаємностi. I цьому теж навчають мене рядочки тичинiвської поезiї, проникненi м'якiстю й мелодикою, щиримзахопленям i свiтлим смутком:
О люба Iнно, нiжна Iнно,
Любовi усмiх квiтне раз - ще й тлiнно.
("О люба Iнно...")
Лiричний струмiнь пронизує навiть громадянську лiрику Павла Тичини, бо й у творах, присвячених народовi України звучить гiмн вiрностi i любовi:
О Україно! Сонце волi!
Вiд ран твоїх мене болить
За тебе б - ворога спалить
Твою скорботу, муки болi
Я хочу в себе перелить.
("Матерi забуть не можу")
Не менш разючим є у Тичини ще одне: дивовижна взаємодiя звукового i свiтлового понять. Простежується це явище у багатьох поезiях, але, на мою думку, найяскравiше вiдображене у вiршi "Арфами, арфами...":
Арфами, арфами -
Золотими, голосними обiзвалися гаї
Самодзвонними:
Йде весна,
Запашна,
Квiтами - перлами
Закосичена.
Правда, чудовий передзвiн кольору i звуку чарує душу? Лоскоче потаємнi куточки свiдомостi, наповнює мозок i серце свiтлою радiстю.
Не маю можливостi проаналiзувати всi лiричнi твори П. Г. Тичини. Але запевняю вас: скрiзь присутнi глибокi i щирi почуття поета, сповненi любовi, нiжного трепету, оптимiзму. Дуже радiю з приводу того, що доторкнулася струнами свого серця до багатоголосих вiршiв Тичини. Впевнена, що допоможуть менi прочитанi твори стати людиною справдi чуйною, щирою, вiдвертою в нашому складному життi. Допоможуть бачити i творити добро, з нiжнiстю нести його людям.
Loading...

 
 

Цікаве