WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаШкільні твори → Збірка творів для 8 класу - Реферат

Збірка творів для 8 класу - Реферат

розбiйниками, коли вiн iшов на Iстмiйськi iгри - змагання поетiв та бiгунiв. Самовиявлення убивць за iнтерпретацiєю Шиллера не є дивом. Звичайний випадок пояснює катастрофу. Самi собою журавлi не викрили вбивства, якби їх поява не була поставлена поетом у зв'язок з iншим, значно важливiшим мотивом - змiстом страшної пiснi, яку виконував хор, та всiм сценiчним дiйством.
Враження, яке справила театральна вистава на всiх глядачiв, - ось справжнє пояснення цього дива. П'єса нагадує вбивцям про їх злочин, i в час появи журавлiв iз вуст грiшникiв зривається хибне слово, яке викриває їх.
У поета одна зброя - пiсня. Вона бореться за нього, виявляючи всю свою невидиму, однак, невiдворотну силу. Поезiя - караюче божество, месниця. Мистецтво, над яким здiйснили наругу в особi його жерця, жорстоко карає вбивцiв, викриваючи їх i вiддаючи на загибель.
У цiй баладi повною мiрою виявився погляд поета на перетворюючу роль мистецтва в суспiльствi. У цьому високий пафос твору - велич балади i велика сила її впливу на читачiв.
Мiстична атмосфера у повiстi-казцi Гофмана "Малюк Цахес на прiзвисько Цинобер"
Видатний нiмецький письменник - романтик, художник, музикант Ернст Теодор Амадей Гофман створив чимало оповiдань i повiстей. Живописнiсть i музикальнiсть його прози, романтична iронiя, химерна вигадка i переконливо реальне в описах його фантазiй беруть за душу i сучасного читача.
Сам Гофман, наприклад, розглядав своє оповiдання "Малюк Цахес на прiзвисько Цинобер", як щось значно бiльше, нiж гра романтичної фантазiї. У художнiх образах оповiдання вiн розкрив основний порок капiталiстичного суспiльства, де труд i нагорода за нього розподiленi всупереч здоровому глузду. В той час як один працює, грошi i слава дiстаються iншому.
В оповiданнi Гофман показує життя невеликого мiстечка i двору князя Пафнутiя, при якому з'являється потворний карлик - Цахес. Маленький Цахес викликає жалiсть феї Розабельверде i отримує вiд чаклунки магiчний дар, який робить його всесильним: силою чарiв цiєї феї зла потвора Цахес, якого прозвали Цинобер, отримує нагороди за заслуги iнших. Всi хорошi вчинки, усi таланти iнших приписуються йому. Три волосинки, якi Цахес отримав вiд феї в дар, нiби втiлюють у собi фетишизм золота, який вiддає свiй блиск, свою цiннiсть його власнику. У той час, як студент Бальтазар, закоханий у дочку професора Моша Терпина Кандiду, декламує вiршi, успiх отримує Цахес. Навiть любов Кандiди, яку викликав Бальтазар, переноситься на Цахеса. Жалюгiдна нiкчема i неук Цинобер-Цахес стає наближеним князя i вагомим чиновником у карликовiй державi Пафнутiя. Сенс образiв, створених Гофманом, помiтний: хоч який огидний Цахес, але ще бiльш огиднi тi суспiльнi вiдносини, якi чiтко виступають у казцi Гофмана, не дивлячись на її фантастичну форму. Князiвство, у якому жалюгiдний Цахес стає мiнiстром i першою людиною, схоже на божевiльню, люди, якi захоплюються Цахесом - на одержимих.
Гофман iз великою iронiєю малює весь устрiй життя Пафнутiя, "придворне" життя карликового князiвства, тупе i раболiпне чиновництво, задушливий фiлiстерський побут, жалюгiдну бюргерську iнтелiгенцiю.
Однак i тут, у казцi, Гофман потворному князiвству протиставляє лише свiт "ентузiастiв", у якому розпоряджаються фея Розабельверде i чарiвник Альпанус. Романтик i мрiйник, студент Бальтазар у кiнцi казки одружується з коханою дiвчиною i торжествує над ворогом Цахесом. Згубивши чудодiйнi волосинки, якi надавали йому фальшивого блиску, Цахес постає у своєму справжньому виглядi, викриваючи нiкчемнiсть, потворнiсть i безсилля. Однак, це торжество Бальтазара показано Гофманом як "грiхопадiння": одружившись iз коханою Кандiдою, Бальтазар занурюється у фiлiстерський свiт, iронiчно представ лений даром Проспера Альпануса - вогнищем, в якому нiколи не згасає вогонь.
Отже, чари феї Розабельверде зруйнувалися, коли проти них були спрямованi чари iншого, бiльш сильногочарiвника Проспера Альпануса. Цахеса знищено, але не в результатi боротьби, а за допомогою надзвичайних сил. Реальна дiйснiсть у зображеннi Гофмана не має нiякого виходу. Тупий, огидний свiт, в якому панували подiбнi Цахесовi, може бути перебореним лише чарами чарiвникiв i тiльки у мрiї "ентузiастiв" - такий пiдсумок казки, як i всiєї творчостi Гофмана.
Потворне i прекрасне у повiстi-казцi Гофмана "Малюк Цахес на прiзвисько Цинобер"
Великий нiмецький романтик Гофман розглядав свою долю як частку загальної долi "маленьких людей", що стояли на порозi подвiйного буття: мiж мiзерними справами i великими iлюзiями. Порятунок вiд духовно обмеженого, порожнього, сiрого життя автор знаходить у романтичних мрiях, у мистецтвi, що є суверенною частиною людського духу.
У казцi-новелi "Малюк Цахес на прiзвисько Цинобер" дiйснiсть постає в образi країни, де введено "просвiтництво". Гофман викриває за допомогою всевладної iронiї химерну велич великих князiв, гофмаршалiв, використовуючи засоби фантастичного гротеску. Це лялькова держава, де все схоже на безглуздий маскарад, всi ниточки якого тримає потвора - карлик Цахес. Народившись потворою, вiн, завдяки милостi феї, має три магiчнi волосинки, якi роблять його в очах iнших людей мудрим i прекрасним. Присвоївши собi чужу працю, славу, кохання, вiн стає першою особою у країнi. Це всевладний мiнiстр, кавалер ордена зеленого тигра з двадцятьма гудзиками. Отже, духовна i фiзична потвора Цахес є представником фiлiстерського свiту. Гофман i подає його в карикатурно-комiчному, зниженому планi.
Фiлiстерство в нацiї символiзує комiчна постать професора Моша Герпiна, "апостола механiзацiї життя", що вивчає "птахiв i тварин у смаженому виглядi".
Механiчному свiту ляльок протистоїть романтичний мрiйник Бальтазар, який шукає порятунок вiд порожнечi фiлiстерського iснування в поезiї, в радiснiй симфонiї природи. Це iдеальний свiт, де живуть гармонiя, свобода. Бальтазар уособлює митця, а не фiлiстера, на яких Гофман подiлив свiт. I саме йому вiдкриває таємницю влади жахливої потвори Цахеса мудрий Проспер Альпанус. Тiльки Бальтазар може звiльнити свiт вiд ницостi, бо вiн "обдарований внутрiшньою музикою". Саме вiн розповiдає свiтовi про кохання солов'я та червоної троянди, бо здатен бачити таємницi природи.
Тут перемагає добро, як у справжнiй казцi. Цахес гине, опинившись у срiбному горщику. У чому ж загадка його долi?
Фея жорстоко помилилася, вважаючи, що "зовнiшнiй прекрасний дар проросте i в твоїй душi. Але внутрiшнiй голос не прокинувся. Твiй застиглий, життєво неспроможний дух не змiг пiднестися, ти не вiддiлив ся вiд ницостi".
Iз цiєї казки ми можемо зробити такий висновок: життєтворчий дух - це дух митця, а фiлiстерство є лише потворнiсть справжнього життя. Саме це доводить нам казка-новела великого романтика, який став одним iз провiдникiв людства в його духовних блуканнях.
Неприховане обличчя Нiмеччини в "Дорожнiх картинах" Генрiха Гайне
Нiмецький поет i прозаїк Генрiх Гайне створив новаторську лiро-фiлософську прозу "Дорожнi картини", що мала великий вплив на свiтову есеїстику i художньо-документальнi жанри. Перша частина "Дорожнiх картин" -
Loading...

 
 

Цікаве