WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаАрхітектура → Дзвінниці Закарпаття - Реферат

Дзвінниці Закарпаття - Реферат


Реферат з архітектури
"ДЗВІННИЦІ ЗАКАРПАТТЯ".
ПЛАН
Розділ І. Коротка церковна історія
Розділ ІІ. Дерев'яні церкви Закарпаття
Розділ ІІІ. Дзвінниці Закарпаття
Розділ І. Коротка церковна історія
У 1551 р. мукачівським єпископом став Володислав. У 1613р. єзуїти заснували колегію в Ужгороді та Пряшеві. Намагаючись утримати єдність церков, українське духовенство ще в 1596 р. підписало Берестейську унію. Вона стала прикладом для вірних і духовенства східного обряду на Закарпатті, які 24 квітня 1646 р. в церкві Ужгородського замку визнали свою єдність із Католицькою церквою. Перехід церков і мирян в унію відбувався повільно. Запровадження унії сприяло розвитку освіти і культури, зближувало Закарпаття з європейською культурою тих часів. У 1721 р. Закарпаття було вже повністю греко-католицьким. Тоді в краї існувало 330 церков, з них 11 були муровані, решта - дерев'яні. Від 1772 до 1809 р. єпископом був А. Бачинський, людина тогочасної європейської освіти, великий патріот і працівник на ниві української культури. Зусиллями А. Бачинського на Закарпатті засновано понад 300 народних шкіл, духовну семінарію, розпочато будівництво єпископської резиденції в Ужгороді та ін. Плоди подвижницької роботи греко-католицької церкви стали помітні в 1774 р., коли греко - католицьке єпископство відокремлено від католицьких церков Угорщини. Тоді на Закарпатті налічувалося вже 800 церков, а 700 священиків обслуговували 250 тисяч вірних. Мукачівське єпископство обіймало тоді 13 комітатів Угорщини: Спіш, Земплин, Ша-рош, Ґемер, Боршод, Абауй Торна, Саболч, Сатмар, Уг, Берег, Уґоча, Мараморош і гай-дуцькі міста (Гайдудороґ, Дебрецен). Єпархія включала в себе 60 деканатів. Найбільший відсоток вірних у них становили русини-українці 63,8%, румуни становили 20,9%, угорці - 6,2%.
По смерті єпископа Бачинського з різних причин починається поступовий занепад Мукачівського єпископства.
У складне становище потрапила Греко-католицька церква після революції 1848р. Угорські шовіністи почали мстити греко-католикам за симпатії до Австрії. З утворенням Австро-Угорщини посилився угорський вплив на греко-католицьке духовенство.
Православну віру на Закарпатті поширювали під впливом ідеї московського "месіаніму" підкріпленої успішним придушенням московським військом угорського повстання на чолі з Л. Кошутом. Це також сприяло по-ширенню москвофільської течії, головними виразниками якої стали Адольф Добрянський та о. Іван Раковський. Великою мірою внаслідок діяльності І. Раковського в 1902 р. в селі Іза виникла православна община, очолена дяком Андрієм Владимиром. На культурному полі москвофільство провалилося, бо московська мова і література були цілком чужі закарпатцям, але православний месіанізм вплинув на релігійне життя краю. Звинувачуючи провідників православ'я у зв'язках з Москвою, угорці репресували православних з Ізи (Марамороський процес). Під впливом цього процесу запанували православні настрої в селі Великі Лучки. Народ побачив, що може мстити угорцям переходячи в православ'я. Цим скористалися москвофільські агенти, і на Закарпаття стараннями графа А. Бобринського було скеровано внуків Добрянського, буковинських москвофілів,братів Геровських. Угорці, не засвоївши уроків з першого Марамороського процесу, затіяли в 1913р. другий, а коли в 1915р. під Карпатами стали московські війська, в Закарпатті почався терор проти всього східного та слов'янського. Все це створило прірву між народом та духовенством, яке йшло за владою, посилило православні настрої, а згодом породило релігійну боротьбу, що тривала в 1920-х роках.
В умовах Чехословаччини, у 1919р. майже третина вірних вийшла із складу Греко-католицької церкви. Православ'я на Закарпатті поширювали переважно російські священики з Варшавської російської єпархії. Потік російських емігрантів заполонив Чехословаччину і Закарпаття, а чеська влада підтримувала і москвофільство, і православ'я, щоб послабити позицію Католицької церкви в Чехословаччині. Оскільки православ'я на Закарпатті розвивалося досить хаотично, упродовж 1920-х років між православними тривала боротьба за юрисдикцію між прихильниками сербської та царгородської юрисдикції. " Підкарпатсько-російська православна єпархія" під юрисдикцією сербського синоду остаточно була сформована в 1929 р.
Боротьба з наступом православ'я прискорила процес українізації греко-католицької церкви в 1920-30-х роках. Поширення української національної свідомості, діяльність українських національно - культурних товариств і партій, діяльність А. Волошина і його оточення прискорили процес українізації Греко-католицької церкви Закарпаття. У 1930р. релігійна ситуація на Закарпатті мала такий вигляд: число греко-католиків -359 167, православних - 112 034, римо-католиків - 69 262, євангеліків - 74 179, німців та іудеїв - 102 549.
Включення Закарпаття до складу Радянського Союзу посилило наступ комуністичної держави та її союзника. До липня 1947р. в Мукачівської єпархії Української греко-католицької церкви відібрано 73 церкви. 27 жовтня 1947р. НКВС вчинив невдалий замах на греко - католицького єпископа Теодора Ромжу, а 1 листопада того ж року його отруїли в Мукачівській лікарні. У 1948р. єпископом російської православної церкви став Макарій. Його заходами і стараннями державних властей закрито греко-католицькі церкви. У січні 1949 р. почалися масові арешти греко-католицьких священиків російської православної церкви, на греко-католицизм Московський патріархат проголосив 25 серпня 1949 р. про "...добровільне возз'єднання Мукачівської єпархії з РПЦ". Заборонена Українська католицька (греко-католицька) церква перейшла в підпілля.
У 1988 р. в Галичині, а потім і в Закарпатті почався рух за свободу релігії і легалізацію Греко-католицької церкви. В листопаді 1988 р. греко-католикам повернено право на реєстрацію своїх громад. Вже 23 січня 1990р. у Львові був проведений Собор УГКЦ і нині вона має повноцінний духовний центр на Батьківщині. До 1990 р. на Закарпатті зареєстровано 132 греко-католицькі громади, у 60-ти храмах служили греко-католицькі священики. У 1993р. в Ужгородській кафедрі 3движення Чесного і Животворящого Хреста вперше прозвучала Служба Божа українською мовою.
В умовах незалежної України всі конфесії отримали право вільного розвитку. Напружена ситуація зберігається у стосунках між православними і греко-католиками на Закарпатті. Точиться боротьба за храми, монастирі, церковне майно. Сподіваємося, що ідея українського християнського екуменізму зніме цю напругу і всі церкви візьмуть участь у розбудові Української держави.
Розділ ІІ. Дерев'яні церкви Закарпаття
З давніх-давен українці будували з дерева.
Закарпаття, як і Українські Карпати в цілому, є тим щасливим місцем, де кожна історична епоха залишила по кілька видатних пам'яток.
Карпати - місце зустрічі східної та західної церковних архітектурних традицій. Звідси - багатство форм культових споруд, розмаїття стилів та їх варіантів. Подорожній захопленоспостерігатиме за змінами форм та художніх деталей дерев'яних церков від Ужка до Ясіня, від Прислопа до Сокирниці, у верхоріччі Латориці, в долинах Рєпніній, Ріки, Боржави чи Тиси.
Традиційна класифікація розрізняє у Закарпатті 5 стилів: лемківський, бойківський, гуцульський, бароковий та готичний, а також два підстилі - середньогуцульський та стиль "ампір" у верхоріччі Тересви. В межах стилів розрізняємо кілька варіантів. Всі назви стилів є досить усталеними і передають зміст того
Loading...

 
 

Цікаве