WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаАрхітектура → Дерев'яна церковна архітектура прикарпатської Русі - Реферат

Дерев'яна церковна архітектура прикарпатської Русі - Реферат

розвивався в бік збільшення кількості ярусів, що зумовлювалося тим-таки прагненням створити храм "препишний" і"предивний", яке покликало до життя дерев'яні храми Норвегії й російської півночі і яке диктувало, звичайно, і піднесені в небо лінії готичних мурованих храмів. Цілком викінчений і довершений зразок багатоярусного бойківського храму ми бачимо в Манові поблизу Лупкова, біля самої межі Угорської Росії". Крім церков з четвериковою основою та четвериковими ярусами, є на Бойківщині й такі, що мають четверики тільки в основі, а всі яруси поставлені восьмериками. Примітивний тип такої церкви ми бачимо в Сілеці поблизу Самбора (1770 р.), а остаточно виробленими взірцями цього роду є подивугідні храми в Ясені12, у Маткові та в Кривці - усі три в Турчанському повіті13. Ось де самобутнє мистецтво Прикарпатської Русі святкує найвище своє досягнення! Тут, у цих легко здійнятих до неба струнких сильветках храмів, у дитячій простоті їхньої конструкції, що надає їм подоби химерних іграшок, - виявився увесь непоборний чар цього справжнього народного мистецтва.
Що стосується Угорської Русі, то тут майже не збереглося вже церков дерев'яного типу, а вцілілі, за невеликими винятками, усі потиньковані.
З непотинькованих треба відзначити церкви в Солі поблизу Кострини, на шляху в Ужгород, і в Полянці недалеко Зборової. Ця остання цілком повторює лемківський тип, зокрема церкву в Чорному, відрізняючись од неї тільки вигадливістю своїх бань, що набули того німецько-мадярського штибу, який ми бачимо в церкві в Грабі. Таку саму форму бань має й потинькована церква в Біловіжі, побіля Бардієва. Тепер це мало не єдиний на Угорщині зразок давнього угорського п'ятибанного храму. Поєднання потинькованих стін з їхніми дерев'яними покрівлями дає інодітакі чарівні мотиви, які ми бачимо в церкві одного з угорських селищ, що межують з Галичиною. Баньки тут не набули ще банального вигляду й за типом радше нагадують бойківські намети, ніж вигнуті лінії мадярського бароко. У них не втрачена ще свіжість, вони все ще дихають глибокою примітивністю й наївно-народним духом.
ПРИМІТКИ
1 Ми далекі від думки подати в цьому нарисі вичерпний образ розвою дерев'яної о церковної о будівництва на Карпатах, як і не ставимо за мету зроби і й принаймні повний добір усіх найкращих зразків цьої о абсолютно ще не дослідженої о мистецтва. Література, присвячена прикарпатському мистецгву, над то бідна на видання сірої о іиукового характеру і майже поспіль складається з ама юрських нарисів з поганими ілюстраціями й часто явно неправильними відомостями, а для деяких країв, скажімо для Угорської Русі, - її не-має зовсім. За таких умов не може бути й мови про осіаточні висновки або несхибні побудови |...| Що ж до свіглин прикарпатських церков, які ми тут умістили, го всі їх надав нам син славетної о галицько-руського діяча, небіжчика О.А.Маркова, - О.О.Марков, якому і вважаємо за свій обов'язок скласти ту і щиру вдячність за передання як лі і ера і урною, так і багатого фотографічного матеріалу - здебільшого його власних світлин, без допомоги яких ми були б не в змозі орієнтуватися в такому складному й мало дослідженому питанні.
2 Назва "Україна", "український" ніколи не була офіційною - ні за Польщі, ні після возз'єднання з Москвою. Хоч вона й трапляється іноді в актах XVII с юлітга, проте досі. ще не цілком з'ясовано, які саме землі, населені малоросійським плем'ям, охоплювались за тих часів терміном і "Україна".
3 Св. Галл знайшов у V столі пі один такиї' поганський храм у Кельні, св. Оттон у 1124 році - інший такий самий у Штетгіні, Обидва храми були прикрашені надзвичайно багатим різьбленням у (Beissel S. Holzkirchen in Deuschland //Zeitschrift fur christliche Kunst Dusseldorf) - 1903. - № 2. - S:49); Не тільки за поганських часів, а й пізніше дерев'яне будівництво процвітало повсюди, із каменю зводили тільки собори і взагалі споруди, що мали виняткове значення. Недарма про одного з французьких єпископів середньовіччя йоі о нас іупник, для більшої похвали йому, каже: "...Він був ревний єпископ і людина вміла в дерев'яному будівництві" (ІЬіd. - S.50).
4 Knotel P.Die Holzkirchen Oberschlesiens // Oberschlesien. - Kattowitz.. - 1902. - Н.4. - S.248). До етапі долучено світлини церков у Микульї шюні - слов'янському Микульчиці та Ґеоргенберзі.
5 Давніші буковинські церкви зовсім іншого типу, що дуже нагадує "клітські" церкви російської півночі. Така церква стояла ще наприкінці минулого століття в Чернівцях, звідки її "через непридатність" було перевезено в селище Каличанку [...|
6 Щербаківський В. Архі іек тура у ріжних народів і на Україні. - Львів, 1910. - С.221. ,
7 Там само. - С.222.
8 За відомостями місцевого причету, її побудовано 1778 року.
9 Як повідомив парох, її побудовано 1676 року.
10 Існує переказ, що її було вивезено взимку на санях з Росії. (Петрушевич А.С. О соборной Богородичной церкви вь городe Галичe. - Львові,, 1899-1904.-С.213 і далі). Цей переказ наводить на думку, що батьківщиною такої форми бані; мола бути Південна Росія, і зокрема Волинь. Таке припущення підтверджується цілковитою тотожністю дрогобицьких бань з банею (розібраною нині) дерев'яного Благовіщенського собору в м.Ковелі. Зображення його вміщені разом з цікавою статтею Ф.К.Волкова "Стариініьіе деревяііньїе церкви на Вольній", надрукованою в 1 томі "Материалов по з историографии России" виданих Етнографічним відділом Музею Імп. Олександра III.-ҐПб., 1910.
11 У книжці Мокловського "Sztuka ludowa w Polsce", з якої ми запозичили назву цієї церкви, їі дано неправильно: селище це називається не Малнів, як ми вслід за Мокловським помилково назвали його (див. т.1, с.ЗЗЗ), а Манів, справжня Малнівська церква, як ми бачили вище (с.368), зовсім іншого виду. Малнівська церква побудована 1676 р., а Манівська ; палежить, цілком імовірно, до початку ( XVIII століття.
12 Щербаківський В. Архітектура у ріжних народів і на Україні. (Ряс. 205).
13 Матківську церкву побудовано, певно, наприкінці XVIII або на початку XIX столїття, а Кривчанську, за відомостями причету, - 1763 р.
Loading...

 
 

Цікаве