WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаАрхітектура → Мистецька цінність Лемківської церкви - Реферат

Мистецька цінність Лемківської церкви - Реферат

трикутні та всілякі інші фігурні.
Все це є невичерпний резерв багатющої мови ліній, форм та кольорів, якою володіли будівники церков по селах Засяння, по тих селах, що їх мусіли покидати тамошні корінні мешканці. Вони мусіли покидати насиджені з діда-прадіда місця і залишати напризволяще свої чарівні, віками опоетизовані церкви. (Йдеться про здійснене 1947 року польською владою примусове виселення всіх українців-лемків з рідних місць. - Ред.).
В цій праці не довелося говорити про польський вплив на церкви українського населення Засяння, який безперечно був, як також був і взаємний вплив лемківських церков на місцеві польські.
Питання про взаємовпливи є тема для дальшого окремого дослідження. Але тут треба сказати, що сам факт запровадження скульптурних статуй у наших церквах є впливом римо-католицької синтези всіх пластичних мистецтв у храмах.
Отже, наявність у багатьох лемківських церквах статуй Богоматері з дитиною-Христом, Розп'яття і різних святих - це є ще одна можливість для збагачення мистецької виразности внутрішнього і зовнішнього вигляду храмів на Засянні.
Поява окремих фігур у скульптурі збільшує і пожвавлює комплекс мистецьких засобів кожної церкви, особливо тоді, коли ці статуї виявляють душевне зворушення і фізичний рух, коли вони характеризуються динамічністю поз, жестів і навіть міміки на обличчях.
Така жвавість і мальовничість пластичне зображених персонажів є характерна риса стилю барокко.
В культовій скульптурі менше місцевої лемківської самобутности, ніж в архітектурі церков, проте ця церковна скульптура на Засянні весь час перебувала в процесі пошуків такого виразу форм, який міг би бути в найбільшій мірі зрозумілим для українських селян.
Більше як загальноукраїнських, так і зокрема, місцевих лемківськихприкмет помічаємо в церковному малярстві Засяння. В обличчях Богоматері, дитини-Христа, святого Миколая та святого Юрія, як і в образах апостолів часто можна впізнати зосередження найшляхетніших рис, властивих місцевій людності.
Типаж місцевої людности фігурує і в образах, в яких є масові сцени, в цілих складних композиціях на теми дванадцяти свят і численних подій з Старого і Нового Завіту. Особливо цікаво знаходити місцевий типаж у таких композиціях, які створювалися в багатьох варіянтах на теми Покрови Пречистої Богородиці та Страшного суду.
В образах Покрови, як на східній Україні, так і на Засянні, в юрбах народу, який шукає заступництва Богоматері, можна бачити як короновані особи і духовні владики, так і селянську бідноту. А на Запоріжжі, де була традиція освячувати Січову церкву в честь Покрови Пресвятої Богородиці, в юрбі народу малювали і козацьку старшину, і козацьку голоту. В цьому урівнюванні всіх тих, хто сприймає символічне любовне обіймання від Найсвятішої зі всіх матерів, проявляється демократизм українського світогляду, який не обійшов і українців Засяння.
А в грандіозному пдумі композиції Страшного сулу часто проявлялося ще більше українських національних рис у добиранні найрізноманітнішого персонажу для масових і індивідуальних сцен. За царських 1 часів на Україні бувало й так, що серед грішників можна було пізнати правдиво намальованих станового або урядника, які жорстоко утискували селян. Бувало і так, що такого гнобителя змальовували в "гой момент, коли його хапав чорт і тягнув у пекло. В таких сценах проглядав чисто народний український гумор.
Історики мистеці на вказують на те, що іконографія Страшного суду була досить повно розроблена у Візан тії ще до VIII століття, а на Україні цей сюжет вперше з'явився в київській Кирилівській церкві XII сторіччя і одразу ж почав проявлятися в місцевому тлумаченні. Щоправда, ще з Візантії для цієї теми встановилася традиційна схема розпису з місцем для Христа на гроні, певними місцями для апостолів, праведників і грішників, для "Лона Авраамова", тобто Царства небесного і пекла з геєною вогненною. Залежно від місцевих умов і обставин тема "Страшного суду" нескінченно варіювалася, насичуючись новими, іноді зовсім несподіваними і оригінальними Доповненнями.
Українці Засяння також і зі свого боку додали своєї творчої фантазії до розроблення цієї складної, багатолюдної і трудної теми. Саме на Засянні збереглися одні з найкращих в українському мистецтві, найстарші зразки Страшного суду.
Народність місцевого церковного малярства помітно відчувається в гранично спрощеному прорисі фігур і облич на багатьох образах і на настінних тематичних розписах, коли при всій невикінченості, а порою і наївності певних композицій, мистець досягає найсильнішої, в певних випадках потрясаючої, експресії. Така яскраво виявлена виразність особливо глибоко зворушує і чутливо вражає глядача в сценах Страстей Господніх.
В ще більшій мірі виявлено своєрідність церковного мистецтва Засяння в декоративному майстерстві різьби в дереві та в орнаментальному розписі. Хоч розкішно ошатні різьблені кіоти для образів та іконостаси з царськими вратами й витри-мано у формах загальноєвропейських стилів ренесансу, барокко, рококо та клясицизму, з явною перевагою мальовничих мотивів барокко, проте в багатоваріянтних задумах цих пишних елементів інтер'єру зустрічаємо і свою народноукраїнську стилізацію улюбленого на Україні соняшника, а ще частіше - символічної в церквах виноградної лози, з повними гронами винограду, зрілого, соковитого і гарного в стилізаціях. Ще більше своїх народноукраїнських мотивів є в барочно-українській ажурності плетінок надкупольних хрестів та в геометричних і рослинних мотивах орнаментації стін в інтер'єрах, доповнених вишитими рушниками.
Мистецтво українських церков Засяння - це цінний вклад українців в світову скарбницю змагань різних народів за високу моральність і щастя в людському житті. В цьому мистецтві не тільки мажорні мотиви, в ролі стимулятивних чинників, а також і мінорні мотиви, в ролі седативних чинників, здатні продовжувати в людях віру в перемогу добра над злом, скріплювати в них оптимізм і скеровувати народне буття в напрямі життєствердливого дружнього почуття одної людини до другої.
Любов до ближнього і високих духовних вартостей - це прояв ще не повсюди пробудженої, але всюдисущої душевної краси, у вихованні якої бере активну участь краса просторів, форм, ліній і барв.
Демократизація цілого світу немислима без любови між людьми і без мистецтва, яке стверджує в людях радість життя!
Loading...

 
 

Цікаве