WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаАрхітектура → Найвідоміші архітектори України та їх творіння - Реферат

Найвідоміші архітектори України та їх творіння - Реферат

р.),
Житловий будинок Підкосова на вул. Кузнецькій № 9 (1891 р.),
Житловий будинок Штихтова на Товкущому ринку № 4 (1891 р.),
Житловий будинок Булгакова на вул. Дальницькій № 19 (1891 р.).
Був членом і приймав участь у роботі Одеського відділення Російського Технічного товариства.
АДАМСЬКИЙ Станіслав Хомич (1858 - ?) - архітектор. Початкову освіту отримав в Лодзинському вищому реальному училищі. Закінчив Будівельне училище в Петербурзі (1876 - 1881 рр.) і одержав звання цивільного інженера по I розряду.
З 1888 р знаходився. на посаді міського архітектора Феодосії. Вживав форми неоренесансу і "цегляного стилю".
Збудував у 1888 - 1892 рр.:
Запасний басейн для Субатсько-феодосійського водогону,
Цегляний і пивоварний заводи у Феодосії,
Земську лікарню у Судаку тощо.
АЙВАЗОВ Михайло Васильович (1841 - ?) - архітектор. Після закінчення новочеркаської гімназії вчився в Петербурзькому Будівельному училищі (1855 - 1861 рр.), отримав звання архітекторського помічника і чин X класу. Через п'ять років здобув звання архітектора. В основному працював у Новочеркаську.
З 1887 р. обіймав посаду губернського архітектора в Полтаві.
АЙВАЗОВСЬКИЙ Іван (Ованес) Костянтинович (17.07.1817 - 19.04.1900) - художник-мариніст і баталіст, громадський діяч. Народився у Феодосії, де й працював майже все життя. Навчався в Петербурзькій Академії мистецтв (1833 - 1837 рр.), 1844 р. отримав звання академіка, 1847 р. - професора, 1887 р. - почесного члена. Член закордонних художніх академій.
В основному працював у Феодосії, у численних картинах показав вигляди багатьох міст України ("Ялта", 1838 р.; "Місячна ніч у Гурзуфі", 1839 р. та інші), котрі можуть слугувати документальним джерелом для вивчення їх містобудівної історії.
Виступав як громадський діяч - ініціатор будівництва в Феодосії залізниці, торгового порту й водогону. Заснував 1880 р. Феодосійську картинну галерею, першу в Криму художню школу-майстерню.
Як архітектор-художник спроектував і збудував у Феодосії з використанням форм неоренесансу і кримсько-татарського зодчества:
Власний будинок на вул. Галерейній № 2 (1848 р.),
Картинну галерею на розі Галерейної вулиці і Набережної (1880 р.),
Водограй на вул. Горького (1888 р.).
АЙЗЕНБЕРГ - архітектор. Працював на початку XX ст. у Північній Буковині в дусі модерну і ретроспективізму. Збудував кілька споруд в Чернівцях, зокрема:
Палата торгівлі і ремесла (1910 р.).
АКИМОВ Микола Павлович (1850 - ?) - архітектор. 1873 р. закінчив Петербурзьке Будівельне училище і отримав звання архітекторського помічника.
У 80-і роки працював у Харкові.
АКРОЙД Чарльз [Карл] (1788 - після 1850) - архітектор. З 1827 р. на російській службі. У 1829 - 1850 рр. - працював у Миколаєві архітектором Чорноморського адміралтейського департаменту.
Виконав доповнення до генерального плану м. Миколаєва (1832 р.).
Перебудував будинок Головного командира Чорноморського флоту на вул. Адміральській (1834 р.).
За авторськими проектами А. збудовано низку відомчих споруд у місті, в тому числі:
Комплекс трьох монументальних казарм флотського екіпажу на вулицях 1-ї Слобідській, Набережній та 2-ї Слобідській (1840 - 1841 рр.),
Огорожа й брама адміралтейства (1837 р.),
Ливарний завод (1840 р., проект допрацював Л. Опацький),
Лютеранська кірха на вул. Адміральській № 12 (1848 - 1852 рр.),
Дівоче училище /тепер медичне (40-і роки).
Виконав проект і кошторис мурованої стіни з трьома вежами у відділенні митного карантину (1843 - 1846 рр.).
Спроектував нове (Лазаревське) адміралтейство у Севастополі (збудоване у 1835 - 1853 рр.).
У творчості А. спостерігається еволюція від суворих форм ампіру до неоготики і використання мотивів неоренесансу.
АКСЕЛЬРУД І. - архітектор. Працював в середині XIX ст. у Кам'янці-Подільському. Вживав форми московського зодчества XVII ст.
Збудував Георгіївську церкву (1851 - 1861 рр.) і дзвіницю (1863 р.).
АЛЕКСЄЄВ Микола Якович (1847 - ?) - архітектор. 1759 р. поступив, а 1766 р. закінчив Петербурзьку Академію мистецтв і отримав атестат 2-го ступеня.
Дотримувався принципів стилю класицизму. На початку 70-х років працював у Кременчуку, 1775 р. переведений у штат Азовської губернії.
З 1777 р. приймав участь у розробці генерального плану Катеринослава І, розташованого при злитті річок Кільчень й Самара, проектував і будував тут різні споруди громадського призначення.
АЛЕКСЄЄВ Олексій І. - архітектор. Ймовірно, учився в Петербурзькій Академії мистецтв і 1852 р. отримав звання некласного художника за проект міських воріт. Представник модерну і ретроспективізму. Проектував для Харкова на початку XX ст.
Автор додаткового корпусу повітової земської управи (4 поверхи) на розі Михайлівського провулка і вул. Б. Хмельницького № 4 (1911 - 1913 р., співавтор М. В. Васильєв, збудований архіт. І. Виноградським).
АЛЕКСЄЄВ П. - військовий інженер. Працював на Півдні України на початку XIX ст.
Опрацював генеральний план міста Кілії з урегулюванням розпланування, що існувало (1831 р.).
АЛІШ Фрідріх-Вільгельм-Павел Васильович - архітектор. Професійну освіту отримав у Петербурзькій Академії мистецтв і 1866 р. закінчив курс зі званням класного художника 3-го ступеня. Працював у другій половині XIX ст., застосовував форми середньовічного зодчества.
Автор лютеранської церкви в маєтку Фрейденталь на Катеринославщині (1881 р.).
АЛТУХОВ М. І. - інженер. Працював в другій половині XIX ст.
Виконав проект водопостачання для м. Феодосії (1883 р.).
АЛФЬОРОВ Микола Федорович (1780 - 1848) - архітектор, художник, гравер. Народився на Слобожанщині. Навчався у просвітницькому гуртку (так званій Попівській академії) архіт. О. Паліцина в с. Попівці на Сумщині. З 1800 р. вчився і працював в Петербурзі під керівництвом А. Вороніхіна і Ч. Камерона. В 1805 - 1810 рр. вдосконалював професійну майстерність у містах Західної і Південної Європі. З 1838 р. - почесний вільний общник Петербурзької Академії мистецтв.
В архітектурній творчості дотримувався суворих форм ампіру.
Автор проекту Вознесенської церкви, побудованої у с. Великий Бобрик на Сумщині на замовлення генеральші О. Рахманової (1808 р.).
1817 р. спроектував оригінальну церкву-пам'ятник на честь загиблих російських вояків при підкоренні Казані (збудовано 1823 р. під керівництвом архіт. Шмідта).
У 20-і роки А. жив і працював на Слобожанщині.
1805 р. видавпрацю про техніку виконання гравюр "Способ гравировать крепкою русскою водкою, с прибавлением способа гравировать карандашом и составлять потребные для сего лаки, и прочее".
АЛЬБРАНС П. Л. - інженер. Професійну освіту отримав в Петербурзькому Інституті корпусу інженерів шляхів сполучення. Працював на Півдні України в середині XIX ст. , де виконав наступні роботи:
Зйомка місцевості для виконання проекту каналу Буг - Одеса,
Проект греблі у Херсоні (1831 р.),
Набережна і мол у Ялті,
Мости на мисі Ай-Тодор в Криму.
1852 р. А. зробив опис Херсонської губернії і зібрав зразки будівельних матеріалів.
АЛЬБРЕХТ Е. А. - будівничий парків, вчений, садівник. Працював в Криму у другій половині XIX ст.
Разом із художником-пейзажистом Ю. Клевером і садівником Енко створював з 1885 р. ландшафтний Фороський парк (заснований 1834 р.).
АЛЬОШИН Павло Федотович (16.02.1881 - 07.10.1961) - архітектор. Народився і середню освіту отримав в Києві. 1904
Loading...

 
 

Цікаве