WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаАрхітектура → Архітектура в стилі рококо - Реферат

Архітектура в стилі рококо - Реферат

Реферат на тему:

Архітектура в стилі рококо

Рококо (фр. rococo, від фр. rocaille - декоративна раковина, черепашка, рокайль) - стиль у мистецтві, що виник у Франції в першій половині XVIII сторіччя під час правління Регента Пилипа Орлеанського, дядька Людовіка XV. Ця стильова система почасти продовжує риси, успадковані від барокко, але сильно їх видозмінює. Стиль Рококо виник у Франції в період кризи абсолютизму, відбивши властивої аристократії гедоністичні настрої, тяжіння до утечі від дійсності в ілюзорний і ідилічний світ театральної гри. Рококо - породження винятково світської культури, двору, французької аристократії. Проте, воно зуміло не тільки залишити виплив в мистецтві, але і вплинути на подальший її розвиток.

Світ мініатюрних форм знайшло своє головне вираження в прикладному мистецтві - у меблях, посуді, бронзі, порцеляні, а в архітектурі переважно на характер декору, що придбав манерно-витончений, підкреслено витончений і ускладнений вид. В інтер'єрі важливим тепер було не пишне і величне, а приємне і зручне. Будинки, що споруджуються в цей період, як правило, строго класичні по екстер'єру. Усередині ж стіни розбиті фільонками, нішами, густо прикрашені живописом, ліпниною, позолотою, дрібною пластикою, декоративними тканинами, бронзою, порцеляною, дзеркалами.

Філософію стилю Рококо визначали жінки - фаворитки короля: маркіза де Помпадур, мадам Дюбарі, Марія Лещинська. Рококо вважає головним у житті свято, витончену насолоду і любов. Сховані павільйони, китайські будиночки, затишні гроти. Камерність і затишність приміщень рококо створювалася за рахунок набагато менших розмірів і особливого декорування. Характерними рисами рококо є вишуканість, велика декоративна нагруженність інтер'єрів і композицій, граціозний орнаментальний ритм, велика увага до міфології, еротичним ситуаціям, особистому комфортові. Найвищий розвиток в архітектурі стиль одержав в Баварії. Згодом стиль рококо перемінився неокласицизмом.

Центром формування нової культури XVIII сторіччя став не палацевий парадний інтер'єр, а салон. Замість величезних парадних залів барокко з'являються невеликі ошатні салони рококо. Стиль рококо не вніс в архітектуру ніяких нових конструктивних елементів, але користувався старими, не стискуючи себе при їхньому вживанні ніякими традиціями і маючи у виді, головним чином, досягнення декоративної ефектності. Архітектура рококо прагне бути легкою, привітною, грайливою будь-що-будь; вона не піклується про доцільність форм частин спорудження, а розпоряджається ними як завгодно, по велінню капризу, уникає строгої симетричності.

Для рококо типові невеликі кімнати з закругленими кутами або ж овальні в плані. У створеннях цієї архітектури прямі лінії і плоскі поверхні майже зникають або, принаймні, замасковуються фігурною обробкою. Стіни членуються тонкими тягами на окремі панно, розташовані в два ряди. Нижній ряд відігравав роль панелі. Колони то подовжуються, то коротшають і скручуються гвинтоподібно, їхні капітелі спотворюються кокетливими змінами і збільшеннями. Замість колон, капітелей з'являються тонкі рельєфні обрамлення - фільонки, стрічкові переплетення, орнаментальні прикраси, гротески. Високі пілястри і величезні каріатиди підпирають незначні виступи із сильно видатним уперед карнизом. Дахи оперізуються по краї балюстрадами з флаконовидними балясинами і з поміщеними на деякій відстані одна від одної постаментами з вазами або статуями.

Архітектори рококо намагалися згладити кут між стіною і стелею за допомогою падуги - плавного напівкруглого переходу, що декорувався тонким орнаментальним рельєфом. Так само як і в часи барокко, велика увага приділялася стельовим плафонам, однак у цей період стелі знову стали плоскими. Відмітна риса рококо - дрібний стилізований тонкий рельєфний орнамент у виді переплетень, гротесків, завитків, опуклих щитів, неправильно оточених такими ж завитками, з масок, квіткових гірлянд і фестонів, і рокайля - орнаменту у виді черепашок. Рокайль стає основним мотивом декору. Орнаментація використовується повсюдно - в обрамленні вікон, дверей, стінних просторів усередині будинку, у плафонах.

Стиль рококо прагнув зорово зруйнувати конструкцію будинку. Для цих цілей використовувалися масштабні розписи і величезні дзеркала. Щоб візуально розширити простір невеликих кімнат, дзеркальні поверхні розташовувалися одна напроти іншої, а для збільшення кількості денного світла - напроти вікна. Щоб зняти відчуття масивності стін і перекриттів і додати легкість і легкість інтер'єрам, вікна розташовувалися майже в одній площині зі стіною.

Незважаючи на таку відсутність раціональності в користуванні архітектонічними елементами і на примхливість, стиль рококо залишив багато пам'ятників, що донині залучають своєю оригінальністю, розкішшю і веселою красою. Це Версальський палац у Франції, Дрезденський Цвінгер у Німеччині, Зимовий палац і інші будинки Растреллі в Росії. Рококо переносить нас в епоху рум'яний, білив, мушок і пудрених перук, не дарма ж у німців цей стиль називався Zopfstil.

На той час Париж був уже перенаселений і дуже щільно забудований, тому архітекторам було дано не занадто багато можливостей для створення архітектурно-будівельних шедеврів. Головною турботою й увагою був оточений інтер'єр приміщень, а так само предмети інтер'єра й аксесуари. Саме в епоху рококо уперше виникає представлення про інтер'єр, як цілісному ансамблі: стильовій єдності будинку, декору стін, стель, меблів.

Інтер'єр Рококо

У силу деяких історичних особливостей і світогляду того часу, стиль рококо залишив самий помітний слід не у великих монументальних формах, а в предметах інтер'єру й аксесуарах. Рококо - стиль, заснований на деталі. Модним словом стає bagatelle (фр. дріб'язок, дрібничка). Саме в епоху рококо уперше виникає представлення про інтер'єр, як цілісному ансамблі: стильовій єдності будинку, декору стін, стель, меблів. З'єднання ажурних форм, складного орнаменту і прозорих, світлих фарб породжувало святкове, дійсно феєричне видовище. Усе мистецтво рококо побудоване на асиметрії, що створює відчуття занепокоєння - грайливе глузливе, вигадливе.

Стеля, підлога і стіни

На початку XVIII сторіччя барочні мотиви перемінилися стилем регентства - в обробці приміщень з'явився дробовий орнамент і складні вигнуті форми. Ближче до середини сторіччя регентство уступило свої позиції власне рококо в усій його вишуканій пишноті.

В архітектурі інтер'єру з'являються тонкі рельєфні різьблені і ліпні обрамлення, переплетення, візерунки, завитки, розірвані картуші, маски-голівки амурів і гротески в з'єднанні з рокайлем. Рокайль - морська раковина - це основний мотив, власне, що дав назву стилеві, вона використовується буквально усюди: полки, стіни, меблі, дрібні аксесуари.

Вся архітектура і декорування рококо спрямована на приховання конструкційних особливостей і руйнування площин. Наприклад, площина стіни від стелі в рококо відокремлює падуга - плавний, напівкруглий перехід, що пластично зв'язує те й інше. Цей непомітний перехід декорується тонким орнаментальним рельєфом. У сучасних умовах це дуже легко реалізувати за допомогою гіпсокартону, що легко згинається в будь-якому напрямку. Частина стіни, що залишилася, маскували картинами, що руйнують площину, і дзеркалами, цілком її знищували. Причому дзеркала треба розташовувати так, що б одне відбивало в іншому.

В оригіналі стіни обтягалися шовковими тканинами в з'єднанні з занавісами на вікнах і портьєрами на дверях. Потім прийшла черга бавовняних тканин і паперової шпалери. Шпалера споконвічно привозилися китайські або індійські, але згодом замінилися на англійські і французькі, щоправда, зі збереженням східного колориту. Ну, з паперовою шпалерою труднощів не намічається, зі східними або рослинними мотивами теж, а шовкові тканини для оббивки легко можна імітувати велюровою шпалерою. Стіни можна розділити по висоті на дві частини. Такий розподіл можна зробити фільонками у виді "дзеркал", або кольором. Наприклад, верх однотонний (ніжно блакитний, бузковий, рожевий, сірий з позолотою і сріблом), а низ оклеїти шпалерою з орнаментом.

Самі приміщення в плані переважно овальної або круглої форми, що також реалізується за допомогою панелей з гіпсокартону і пенополіуретановою обробкою. Більшість віконних і дверних прорізів, дзеркала і декоративні панно над дверми також мали круглу або овальну форму. Для додаткового декорування стін, дверних і віконних прорізів можна використовувати овальні медальйони з гірляндами і бантами, орнаменти з гірлянд, листів, плодів, волют і сувоїв, віньєток і так далі, покриті позолоттю або пофарбовані в білий колір.

Loading...

 
 

Цікаве