WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаАрхітектура → Головні архітектурні споруди Києва - Реферат

Головні архітектурні споруди Києва - Реферат

Церква Різдва Богородиці. Була побудована на кошти білоцерківського полковника М. Мокієвського. На цьому місці існували дерев'яні храми, які також були присвячені Пресвятій Богородиці. До три купольного основного об'єму храму з північного і південного боків добудовані каплички, що увінчані своїми куполами. Таким чином утворюється семи купольна барокова храмова споруда. Архітектор храму невідомий. У 1817 році київським художником І. Квятковським був зроблений перший стінопис храму, котрий зараз майже повністю загинув. У 1990-тих роках був зроблений новий стінопис церкви. Іконостас, зроблений у 1780 році не зберігся. Новий був зроблений українськими майстрами у 1990-ті роки. Церква стоїть на плато, трохи вище основної площі ансамблю Дальніх печер, що утримується підпірною стінкою, оздобленою аркадою-галереєю. На цьому плато, окрім храму знаходиться дзвіниця та кладовище, а з заходу примикає будинок Київської Митрополії Української Православної Церкви.

Ковнірський корпус. Знаходиться зі Східної сторони від Успенського собору, у будівлі колишньої пекарні з проскурнею. Оскільки його перебудовував кріпак монастиря – Степан Ковнір, за ним закріпилася назва – "Ковнірський корпус". Тепер це одна споруда, проте будувалася у різні часи. Південна частина була споруджена у XVII сторіччі та реконструйована с. Ковніром у 40-х роках XVIII сторіччя, а друга частина – північна побудована у 1744 – 1745 роках. За проектом С. Ковнір над старою частиною споруди звели другий поверх, а з південної сторони прибудували двохповерховий будинок книжкової крамниці. Перебудований корпус прикрашено п'ятьма фігурними фронтонами. Два фронтони близькі до фронтонів Успенського собору, які теж робив С. Ковнір. Головний фасад будови виконаний у тій самій манері, що і келії соборних ченців. Пілястри, які поділяють стіни, чергуються з вікнами, а вгорі їх капітелі з'єднуються з профільованим карнизом. Вікна прикрашені зображеннями черепашок у півколах. У часи окупації жовнірський корпус був частково зруйнований. Його було відновлено у 1963 році. Зараз тут знаходиться Музей історичних коштовностей України.

Введенська община. Церква Введення в храмПресвятої Богородиці знаходиться на вулиці Московській. Раніше це була головна будівля жіночого Введенського монастиря заснованого у 1877 році. Фасад оформлено тричвертними колонами іонічного стилю. Будівля цікава з містобудівної точки зору як та, що завершує кут вулиці, а так само як пам'ятник класичної архітектури Києва.

Воскресенська церква. Початкова будівля церкви існувала вже у XV cторіччі. В першому десятилітті XVI сторіччя Євстархій Дашкевич побудував тут нову дерев'яну церкву. Згодом тут будують цегляну церкву у бароковому стилі, або коштами заможного міщанина М. Грека у 1670 році, або коштами киянина М. Родзинського у 1798 році. Церква мала 5 бань і фасади, типові для часів гетьмана І. Мазепи. У 1809 році над брамою до церковного двору збудовано ампірну (неокласичну) дзвіницю за проектом А. Меленського. Хоча початкові п'ять бань церкви були замінені 1886 року однією банею, решта важливих елементів церкви збереглися. У середині 1930-тих років церкву було зруйновано.

Церква Феодосія Печерського. Була збудована у 1698 – 1702 роках. Знаходиться на вулиці Січневого повстання 32.

Видубицький монастир. Є одним з найголовніших чоловічих православних монастирів Києва. Заснований у другій половині XI сторіччя, сином князя Ярослава Мудрого – Всеволодом. Головною архітектурною пам'яткою монастиря – є Михайлівський собор, споруджений у 1070 – 1088 роках. У 1766 – 1769 роках відновлений архітектором М. Юрасовим.

Національний транспортний університет. У 1944 році – розпорядженням Ради Народних комісарів СРСР від 7 листопада 1944 року засновано Київський автомобільно-дорожній інститут (КАДІ) – майбутній Національний транспортний університет (НТУ). Спершу було створено два факультети: дорожній та механічний. У інституті готували фахівців з чотирьох спеціальностей. У серпні 1994-го року – після державної акредитації КАДІ отримує статус технічного університету, найвищий IV рівень акредитації і назву Український транспортний університет. 2000-го року УТУ отримує статус національного і теперішню назву – Національний транспортний університет.

Московська брама. Була зведена у 1742 році. Раніше називалася: Брама Печерської фортеці.

Міст Метро. Один з мостів через Дніпро у Києві. Відкрито 5 листопада 1965-го року. Являє собою двоярусну споруду для руху поїздів метро (верхній ярус, посередині) та автотранспорту (нижній, з боків). Збудований на місці Ланцюгового моста, котрий був зруйнований у часи Великої Вітчизняної війни. Міст метро – перша у світі за розмірами прогонів споруда на сухих стиках. Консолі складено з окремих залізобетонних блоків, з'єднаних металевими болтами. Проліт між підпорами – 60 метрів, довжина мосту – 700 метрів. Міст метро разом з Русанівським мостом сполучають правобережну частину Києва з Русанівкою, Лівобережним масивом, Воскресенкою, Лісовим масивом, зоною відпочинку – Гідропарком. На правому березі Дніпра міст завершує станція "Дніпро" Київського метрополітену.

Подільська частина, або Поділ

Поштовий будинок на Поштовій площі. Був збудований у кінці XIX сторіччя. Будівля має один поверх. Відреставрований у 1982 році.

Києво-Могилянська академія. Відкрилася у 1632 році. Нині є найпрестижнішим Вузом країни. У дореволюційні часи називалася Духовною академією, поблизу неї знаходився Братський монастир. Була заснована митрополитом П. Могилою. Києво-Могилянська академія довгий час була головним навчальним закладом Російської імперії. Будівля має три поверхи. Біля головного входу встановлено шість колон корінфського стилю. Головний корпус, що раніше називався Ковнірським знаходиться на Контрактовій площі.

Грецький монастир святої Катерини. Побудова храму почалась 4 вересня 1738 року – за указом Святішого Синоду. Місце для храму пожертвував грек Астаматій Миколаєв. Храм будувався для грецького населення Києва. У 1744 році Архієпископ Синайський Никифор і ігумен Євген просили про передання цьому приходському храму статусу подвір'я Синайського чоловічого монастиря святої Катерини. Дата заснування подвір'я – 8 березня 1748 року. 1915 року споруджена дзвіниця. На початку XX сторіччя храм був діючим. Проте 1929 року храм було знесено, під приводом аварійного стану. Залишки приміщень займали різні відомства. У 1995 році було відновлено дзвіницю.

Фонтан "Самсон". Був побудований біля міської ратуші. Був встановлений у XVII сторіччі. Вода надходила з джерел гори Киселівки. Фонтан і водогін були об лаштовані І. Григоровичем-Барським, у бароковому стилі. У 1930-ті роки фонтан було знесено, а у 1981 – відновлено, за старими формами. Над фонтаном стоїть павільйон з арками на стовпах, прикрашених подвійними колонами іонічного стилю, та банею з зображенням апостола Андрія з хрестом. Колись із ківшика, якого тримав янгол, лилась вода. На початку XIX сторіччя, янгола замінив Самсон, який роздирає пащу лева. Цю фігуру було встановлено у 1809 році.

Фролівський жіночий монастир. Києво-Фролівський Вознесенський жіночий монастир. Перші відомості з XV сторіччя. У 1710 році його об'єднують з Вознесенським монастирем, який перевели з Печерська у зв'язку з будівництвом Старої Печерської фортеці. У 1730 -1732 роках було збудовано головну церкву монастиря – Вознесенську церкву. Після пожежі 1811 року відновленням монастиря керував А. Меленський. На території монастиря збереглося декілька його споруд: Воскресенська церква (1824 рік, класицизм) – кругла ротонда, фасад якої прикрашено колонадою іонічного стилю, дзвіниця – прямокутна трьохярусна споруда, будинок ігуменії.

Андріївський узвіз. Вулиця, що з'єднує Поділ з центральною частиною міста. У XVIII – XIX століттях – вулиця київської аристократії. У 1920 році перейменовано на вулицю Г. В. Лівера. У 1990-ті роки Андріївський узвіз відновили, відповідно до історичного вигляду. Нині вулиця є центром продажу сувенірів для іноземців та гостей столиці. Тут можна придбати будь-яку річ народного побуту. Також, більшість художників продає свої твори саме тут. На Андріївському узвозі безліч музеїв. До того ж, у кінці узвозу є цікава будівля, котру кияни називають – Замок Ричарда (архітектор невідомий), існує версія, що назву будівлі вигадав київський письменник – В. Некрасов.

Контрактовий будинок. Будівля 1815-1817 років побудови. Біля головного входу стелю підтримують чотири колони, дорійського стилю.

Набережно-Микільська церква. Першим прототипом церкви був дерев'яний храм, що з'явився тут у давні часи. У 1772 році розгортаються будівельні роботи по зведенню кам'яного храму. У 1782 році роботи завершуються. Автором храму був архітектор І. Григорович-Барський. Упродовж 1942 - 1960 років у приміщені дзвіниці діяла громада парафії Святого Духа. Це була єдина парафія міста, де богослужіння велося українською мовою. У 1960 році церкву закрили. У 1992 році Набережно-Микільська церква набуває статусу діючого храму.

Церква Миколи Притиска. Була збудована у 1631 році, зусиллями купця, якого люди називали "Залізний гріш". Існує легенда, що церква стала називатися церквою Миколи Притиска, після того, як ікона св. Миколая притиснула злодія і він не зміг вийти з храму і винести награбоване. Існує друга версія, за якою церкву св. Миколая було названо Притиською, тому що вона стояла на "притиці", як тоді називали пристань судноплавної річки, що протікала біля церкви. У XIX столітті побудували дзвіниці, на першому поверсі якої була розміщена церква з престолом на честь свята Стрітення Господнього. У 1950-ті роки церкву закрили. А у 1990 році церква Миколи Притиска відновила свою діяльність.

Академія образотворчого мистецтва і архітектури. Була відкрита у 1898 році.

Loading...

 
 

Цікаве