WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаАрхітектура → Українська архітектура (Реферат) - Реферат

Українська архітектура (Реферат) - Реферат

В 60—70-ті роки з'являються перші прояви нової образності архітектури, використання сучасних індустріальних конструкцій та прогресивних будівельних матеріалів — Палац спорту в Києві (архітектори: М.Гречина, О.Заваров); наземні станції Київського метрополітену "Хрещатик" (архітектори: А.Добровольський, В.Єлізаров та ін.); "Університет" (архітектори: Г.Головко, М.Сиркін та ін.); готель "Тарасова гора" в м. Каневі ( архітектори: Н.Чмутіна, Е.Гусєва, В. Штолько та ін.); Палац дітей та юнацтва у Києві (архітектори: А.Мілецький, Е.Більський,); кіноконцертний палац "Україна" (архітектори: Є.Маринченко та ін.). Оригінальністю та новизною форм позначена архітектура комплексу Київського національного університету ім. Т.Г.Шевченка (архітектори В.Ладний, А. Буділовський, Л. Коломієць та ін.). Необхідно відзначити вдалу спробу цілісного архітектурно-композиційного завершення у 80-ті роки ансамблю майдану Незалежності в м. Києві (архітектори: О.Малиновський, О.Комаровський та ін.).

Україна проголосила державну незалежність, настали новітні часи духовного та культурного відродження, утвердження та розбудови сучасної демократичної Української держави. В 1992 р. архітектурною елітою Києва відроджується Українська академія архітектури, прийшло пожвавлення і в архітектурно-будівельну діяльність, ширше запроваджуються архітектурні конкурси, ведуться активні пошуки прогресивних шляхів розвитку сучасної української архітектури. Почали активно відновлювати пам'ятники архітектури вітчизняної спадщини.

Мова сучасної архітектури все частіше стає інтернаціональною, плюралістичною за творчим спрямуванням, водночас значущу роль відіграють нові творчі пошуки прогресивних напрямів, концепцій, принципів та прийомів вирішення форми та змісту в архітектурі. Отримують нове вирішення масштабні містобудівні комплекси. Сучасні високі технології надають необмежені можливості для пошуків ноу-хау в розвитку новітньої української архітектури. В творчості київської генерації українських архітекторів все частіше зустрічаємо прояви постмодерну та інших стильових шукань, як віддзеркалення глобалізації сучасного світового архітектурного процесу. При цьому в будовах такого стильового спрямування вдало використовуються нові конструктивні та художньо-пластичні можливості як традиційних будівельних матеріалів, так і нових сучасних — легкі металопластикові конструкції, вишукані оздоблювальні матеріали (готель "Хрещатик", арх. Л.Філенко; діловий комплекс "Зовнішекспосервіс", архітектор О.Донець та ін.; банк "Україна", архітектор С.Бабушкін та ін.; офісний центр "Київ-Донбас", архітектор В.Жежерін та ін.; готельно-офісний центр "Східний горизонт", арх. О.Комаровський, комплекс "Ексімбанк", архітектор І.Шпара та ін.) і багато інших новітніх будов. У названих об'єктах можна відзначити різноманітні прояви сучасної естетики, пошуки авторської архітектурної своєрідності, намагання врахувати існуюче історико-культурне середовище, по-новому вирішити архітектуру спроектованих будівель. Але воднораз інколи гонитва за "новим" призводить до появи в історичній забудові "модної" ерзац-архітектури — вчорашніх днів сучасного західного істеблішменту. Хотілося б зауважити, що тільки ті архітектурні твори, які є високими творчими досягненнями національної культури, стають надбанням прогресивного світового архітектурного процесу.

В сучасних умовах реконструкції міст надзвичайно гостро постає проблема гармонійного поєднання нової архітектури та існуючого історико-архітектурного середовища. Адже архітектура як великий ідентифікатор національної самобутності та регіональної своєрідності відображає художнє світовідчуття, ментальність, культуру та буття українського народу на всіх щаблях його історичного розвитку. Наш славетний Київ — скарбниця шедеврів вітчизняної історико-культурної спадщини і одночасно сучасне динамічне місто, яке активно розвивається. Кожна епоха вносить свої особливості в його розвиток, і цей процес безперервний. Хотілося б, щоб менше вносилося негативних рис в сучасний образ нашої столиці. Це важлива культурно-екологічна проблема архітектури сьогодення — гармонізації нової забудови міста з унікальними природними ландшафтами та дорогоцінними пам'ятками вітчизняної історико-архітектурної спадщини.

Необхідно, щоб проекти по реалізації масштабних реконструкцій та оновлення історичних міст нашої країни обов'язково проходили державну експертизу та широке громадське обговорення. При цьому такі питання повинні розглядатися не тільки на місцевому рівні, де вони будуть реалізовані, а на високому державному та громадському рівні (Держбуді України, Національному союзі архітекторів, Українській академії архітектури).

Реконструкція та оновлення майдану Незалежності в м. Києві — це справа не тільки столичного Києва, а й усієї нашої держави, її престижу та утвердження архітектурно-художніми символами нового іміджу суверенної Української держави. Проекти таких грандіозних перебудов потребують попереднього поглибленого науково-творчого обґрунтування, розробки та узгодження загальної концепції вирішення масштабності нової об'ємно-просторової композиції, гармонізації всіх елементів формування простору та творення нової естетики Майдану.

Цього року виповнюється 10 років з дня відновлення Української академії архітектури на громадських засадах як високого науково-творчого закладу зодчих України. Багато зроблено керівництвом і фахівцями Академії для подальшого розвитку архітектури в нашій країні — підготовлені законодавчі документи з архітектури та містобудування, концепція перспективного розвитку архітектури України та ін. Підготовлена до видання "Історія української архітектури" (в 5-ти томах) та ін. Але Академія архітектури має громадський статус, і всі роботи проводяться на благодійній основі. У багатьох розвинених країнах Заходу та СНД створені й успішно діють такого типу Академії архітектури на державних засадах, які розробляють важливі державні програми та проекти зі створення гармонійного середовища для життєдіяльності людини.

В дні відзначення 10-річчя відновлення Української академії архітектури та проведення архітектурного фестивалю гостро постає нагальна проблема створення важливої установи сучасної Української академії архітектури — головного науково-творчого закладу з вирішення питань державної охорони та збереження як багатої історико-архітектурної спадщини нашої країни, так і з розробки сучасних проблем та пошуків перспективних напрямів майбуття української архітектури в контексті світового розвитку.

Loading...

 
 

Цікаве