WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаАрхітектура → Архітектурні пам’ятки площі Ринок - Реферат

Архітектурні пам’ятки площі Ринок - Реферат

Реферат на тему: Архітектурні пам'ятки площі Ринок Зміст 1. Вступ; 2. Пл. Ринок, 2. "Палаццо Бандінеллі"; 3. Пл. Ринок, 3. Житловий будинок; 4. Пл. Ринок, 4. "Чорна кам'яниця" (зараз - будинок Львівського історичного музею); 5. Пл. Ринок, 5. Житловий будинок (зараз - будинок Львівського історичного музею); 6. Пл. Ринок, 6. "Кам'яниця Корнякта", "Королівська кам'яниця" (зараз - будинок Львівського історичного музею); 7. Пл. Ринок, 8. Житловий будинок; 8. Пл. Ринок, 9. Резиденція латинських архієпископів (зараз - житловий будинок); 9. Пл. Ринок, 10. Палац Любомирських (зараз - відділ Львівського музею етнографії та художнього промислу НАН України); 10. Пл. Ринок, 12. Житловий будинок; 11. Пл. Ринок, 14. "Кам'яниця Массарі"; 12. Пл. Ринок, 16. "Кам'яниця Мешковського"; 13. Пл. Ринок, 20. Житловий будинок; 14. Пл. Ринок, 21. Житловий будинок; 15. Пл. Ринок, 23. "Кам'яниця Шольц-Вольфовичів"; 16. Пл. Ринок, 24. Житловий будинок (зараз - будинок Львівського історичного Музею); 17. Пл. Ринок, 28. Житловий будинок; 18. Пл. Ринок, 29. Житловий будинок; 19. Пл. Ринок, 31. Житловий будинок; 20. Пл. Ринок, 36. Житловий будинок; 21. Висновок; 22. Література. 1. Вступ Площа виникла в XІV ст. внаслідок регулярного планування забудови за взірцем середньовічних західноєвропейських міст, як центр торговельного та суспільного життя міста. З кожного кута площі виходять дві взаємоперпендикулярні вулиці, котрі закінчувалися біля міських фортифікацій, що опоясували середньовічне місто. Площу розміром 142 х 129 м утворюють 44 будинки і ратуша в центрі. Від початкової готичної забудови, яка загинула під час пожежі 1527 р., збереглися підвали і фрагменти стін з готичними деталями. Дбайливо відновляючи вцілілі мури, нові будинки після руйнівної пожежі міщани будують тільки з каменю та цегли і називають їх кам'яницями. Архітектурний вигляд площі формувався в період розквіту ренесансу у Львові. Ансамбль створювали кращі архітектори - П. Красовський, М. Градовський, П. Барбон, П. Римлянин, Б. Меретин, С. Фесінгер та інші. Будівлі споруджувались за замовленням багатої знаті і заможних купців, оскільки ділянки на центральній площі міста були дуже дорогими. Платився податок від кількості вікон на головному фасаді будівлі. Це наклало свій відбиток на архітектурний вигляд будівель: більшість будинків побудовані на вузьких, витягнутих вглибину ділянках, складаються із головної будівлі, внутрішнього двору і фліґеля. 2. Пл. Ринок, 2. "Палаццо Бандінеллі" Кінець XVI ст.; перебудова 1737-1739 рр. Пізній ренесанс. Традиційна назва "Палаццо Бандінеллі" походить від від імені давнього власника. Будинок вписується в ряд житлової забудови на східній стороні площі Ринок. Північний фасад виходить на вул. Ставропігійську. Видовжена в плані зі сходу на захід триярусна кам'яниця з елементами білокам'яного декору. Сторони фасадів фланкують рустовані пілястри. Яруси членовані широкими пасами антаблементу з сильними виносами карнизів. Портали оформлені колонами, завершені сандриками вікна - пілястрами. Над порталами - декоративні рельєфи. В інтер'єрі збережена автентична різьба міжвіконних колон у залах. Зразок ренесансної палацової архітектури у міській забудові. Будинок перебуває в аварійному стані. Ведуться роботи по реконструкції споруди. 3. Пл. Ринок, 3. Житловий будинок XVI ст.; XVIII ст. (перебудова), архіт. П. Полейовський. Бароко. Кам'яницю споруджено на східній стороні пл. Ринок. Видовжена в плані зі сходу на захід чотириповерхова будівля. Нижній ярус фосаду артикульований балконом на консолях, з ажурною балюстрадою. Верхні поверхи членовані лопатками. Комплекс скульптурного оздоблення фасаду включає консолі, виконані у формі півфігур, пластичне оздоблення балюстради та аттика (скульп. Фр. Олендзький). Будинок є прикладом житлової архітектури епохи бароко. 4. Пл. Ринок, 4. "Чорна кам'яниця" (зараз - будинок Львівського історичного музею) 1588-1589, архітектори П. Барбон, П. Римлянин; 1596 (добудова третього поверху), архіт. П. Красовський; 1677 (скульптури фасадів, аттик), архіт. М. Градовський; 1884 (добудова четвертого поверху) архітектори М. Фехтер, А. Пйотровський; 1911 (реставрація фасаду), архіт. Е.Жихович; 1926 (реставрація в інтер'єрі), архіт. Л. Дайчак. Пізній ренесанс. "Чорна кам'яниця" - традиційна назва, вживана з ХІХ ст. Кам'яниця побудована на східній стороні пл. Ринок, на фундаментах та підвалах давнього будинку, датованого ХV ст. Будівля - видовжена в плані зі сходу на захід, чотирьохповерхова. Площину фасаду повністю покрито діамантовим рустом, викладеним з вапнякових блоків. Яруси членовані тягами. Комплекс декору включає білокам'яне обрамлення порталу та вікон, опорядження аттика та фігуративну скульптуру в нижньому ярусі фасаду. В інтер'єрі - оформлення порталів та вікон, виконане в мармурі. Приміщення використовуються для експозиції Львівського історичного музею (адаптовані для функцій музею з 1926 р.). 5. Пл. Ринок, 5. Житловий будинок (зараз - будинок Львівського історичного музею) Кінець XVI - XVII ст., архіт. П. Красовський; ХІХ ст. (перебудова). Готика (пивниці, сіни). Ренесанс. Кам'яниця будувалася на східній стороні пл. Ринок. Видовжена в плані з заходу на схід будівля; цегляна, чотириповерхова, з фасадом, викладеним на рівні першого поверху тесаним каменем, вище - покрита тиньком. Оригінальний декор фасаду був втрачений під час перебудов у ХІХ ст. Вікна в скромних обрамленнях. На другому поверсі по центру - балкон. Приклад перебудови ренесансної кам'яниці у формах ХІХ ст. Будинок використовується Львівським історичним музеєм. 6. Пл. Ринок, 6. "Кам'яниця Корнякта", "Королівська кам'яниця" (зараз - будинок Львівського історичного музею) 1580, архіт. П. Барбон, за участю П. Римлянина; 1678 (добудова аттика), скульп. А. Шлютер ?; XVIII-XIX ст. (реконструкції); 1910-1912 (реставрація, реконструкція подвір'я), архіт. Л. Джюркович. Формальне вирішення будинку характеризується поєднанням ряду стилів, які відносяться до різних періодів. До цього переліку входить готика (склепіння пивниць), ренесанс (планувальна структура, фасади), маньєризм (бароко (аттик), ампір (окремі елементи фасаду, інтер'єри), неоренесанс (реконструйоване внутрішнє подвір'я). Історична назва "Кам'яниця Корнякта" походить від імені першого власника. Будинок вкомпоновано в забудову східної сторони пл. Ринок. Тильний (західний) фасад виходить на вул. Федорова. Будівля палацового типу, видовжена в плані з заходу на
Loading...

 
 

Цікаве