WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаАрхітектура → Методи архітектурного проектування (за Б.Г.Бархіним) - Реферат

Методи архітектурного проектування (за Б.Г.Бархіним) - Реферат


Реферат на тему
Методи архітектурного проектування (за Б.Г.Бархіним)
План
1. Поняття методу і методики проектування.
2. Комплексний метод проектування
3. Зміст і форма об'єкта
Література
1. Поняття методу і методики проектування.
Методологія як поняття в цілому позначає вчення про структури, логічну організацію, методи і засоби діяльності (у тому числі - архітектурної). У рамках загальної методології виділяють методологію науки, вчення про принципи побудови, форми і способи наукового пізнання.
Метод (грецьк. - шлях дослідження, теорія, вчення) - це спосіб рішення конкретної задачі, сукупність прийомів чи операцій практичного або теоретичного освоєння дійсності. У філософії - це спосіб побудови й обґрунтування системи філософського знання.
Методика - це послідовність виконання певних дій для рішення поставленого завдання в рамках визначеного методу.
Методологія архітектури (за визначенням Ю.Євреїнова) - це по-перше, галузь наукового знання, яка вивчає засоби, передумови і принципи організації пізнавальної і практично-перетворювальної архітектурної діяльності.
По-друге, до методології архітектури відносять сукупність засобів, прийомів, принципів і підходів, які використовуються в різних видах архітектурної діяльності.
Метод архітектурного проектування, яким користається архітектор-практик, у цілому визначають як творчий метод архітектора. Цей метод полягає у творчому комплексному підході до рішення питань проектування. Ці питання охоплюють спектр завдань від створення образу-ідеї до координації архітектурної розробки з представниками суміжних професій і реалізації у будівництві.
В умовах сучасного росту знань і вимог до архітектурної діяльності особливої актуальності набули інформаційні методи - комплексний, проблемний, експериментально-лабораторний, оптимальний і ряд окремих методів.
Комплексний метод проектування, що охоплює всю складність архітектурного механізму, застосовується як у навчальному процесі, так і в проектній архітектурній практиці. У процесі комплексного проектування студент повинен опанувати (а практик вільно користатися):
методом аналізу - типологічного, функціонального, економічного, візуального і методом синтезу - прийомами компонування цілісної системи архітектурного об'єкта і засобами гармонізації об'єкта проектування (будинку, комплексу чи району міста) з навколишнім середовищем.
2. Комплексний метод проектування
Комплексний метод функціонального, конструктивного і художнього проектування - це універсальний метод, що поєднує науку і практику. Він дозволяє органічно з'єднати усі види діяльності, що впливають на одержання кінцевого продукту - архітектурного проекту, і, в решті решт, об'єкта проектування - просторового середовища життєдіяльності людини.
З огляду на диференціацію окремих областей науки і техніки, метод комплексного проектування здійснює інтеграцію, тісний зв'язок окремих технічних і наукових знань, відбиває вирішальні тенденції розвитку архітектури, техніки і науки, нових матеріалів і конструкцій, філософії й ідеології.
Принцип комплексного проектування розглядається в двох аспектах: по-перше, як теоретична основа творчого методу архітектора, що припускає одночасну розробку містобудівних, функціонально-планувальних, конструктивних, економічних і архітектурно-художніх питань у їхньому тісному взаємозв'язку і, по-друге, як практична основа проектування, що вирішує проблему з'єднання архітектурного проектування з науково-технічним комплексом знань.
Комплексне проектування передбачає:
а) творче застосування пізнань про людину, природу і суспільство в їхньому глибокому взаємопроникненні;
б) сполучення теорії і типології архітектури з проектуванням;
в) взаємозв'язок з архітектурним проектуванням діяльності з конструювання, будівельної фізики, геодезії, розміщення інженерних мереж, планування й економіки проектування і будівництва;
г) використання даних з соціології, кліматології, гігієни, психофізіології й урбоекології.
Комплексне проектування як інформаційний метод
Процес комплексного проектування розглядається як система, що регулює свою діяльність на основі обміну інформацією між представниками різних спеціальностей і архітекторами. Інформаційний метод в цій діяльності застосовує систему прямих і зворотних зв'язків.
Прямі зв'язки мають на увазі зв'язок архітектор - представник суміжної спеціальності (архітектурне рішення - його інженерна розробка).
Зворотні зв'язки (конструктивні, технологічні, економічні можливості й умови - архітектурне рішення) корегують архітектурний задум у напрямку його найбільшої оптимізації, роблять архітектурне рішення більш органічним, таким, що співвідноситься з існуючими технологіями будівельного виробництва, економічними умовами тощо.
Комплексне проектування через цей метод вирішує проблему досягнення взаєморозуміння між його учасниками, робить для учасника інформацію такою, що має певний цілеспрямований зміст.
Проектування об'єкта як системи. Метод структурного аналізу
Слово система в перекладі з грецької мови позначає з'єднання, або ціле, складене з частин. Система - це безліч елементів, які знаходяться між собою в зв'язках і відносинах, що утворюють цілісність. Під системою розуміється зв'язане ціле, утворене взаємозалежністю і погодженістю складових його частин і елементів, тобто структурою.
Структура виступає як характеристика системи. Структура - це сукупність стійких зв'язків об'єкта, що забезпечують його цілісність і тотожність самому собі, тобто збереження основних властивостей при різних зовнішніх впливах. (Докладніше про це йдеться у дисципліні "Теорія систем і архітектура", що вивчається на 5 курсі)
Застосовуваний у науці метод структурного аналізу дозволяє розглядати будь-який об'єкт як систему, що має сукупність спільних властивостей, виражених у структурі, яка характеризує цю систему. Підхід до архітектурного об'єкта, як до системи, дозволяє оцінити механізм взаємодії компонентів у конкретній системі, значення окремих вимог, що обумовлюють рішення в зв'язку з розумінням цілого, і гарантує різнобічність і повноту розгляду об'єкта у взаємодії з навколишнім середовищем (схема 7).
При формуванні архітектурного твору взаємодіє безліч сил - постійних і перемінних факторів, роль яких не однозначна: містобудівні, кліматичні, функціонально-планувальні, конструктивно-технічні умови й архітектурно-художні, економічні й експлуатаційні вимоги.
Комплексний метод передбачає проведення структурного аналізу системи на кожному етапі її розробки. Архітектор, працюючи над проектом, аналізує найважливіші фактори, розглядає їх у тих відносинах, якими вони зв'язані між собою, і їхня взаємодія в конкретному об'єкті розкриває суперечливість вимог, синтезує їх і підкоряє побудову керівній ідеї.
Кінцева мета процесу - створення цілісної композиції проектованого об'єкта.
Якіснавизначеність проекту, його композиція розкривається в даній формі організації змісту, у співвідношенні об'єкта і зовнішнього середовища, у спільних закономірностях побудови об'єкта, що виражають взаємозв'язки і єдність усіх формотворних факторів.
Усе це є основою для вироблення методичних позицій проектування. До цих позицій відносяться:
єдність змісту і форми об'єкта проектування (будинку, міста і т.д.);
взаємодія зовнішнього і внутрішнього;
функціональна доцільність;
роль конструктивного задуму;
фактор економіки;
композиція як цілісність;
художні засоби і закономірності;
домірність;
архітектурний образ.
3. Зміст і форма об'єкта
Методикою
Loading...

 
 

Цікаве