WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаАрхітектура → Нові міста у Європі - тенденції 1980- 1990 років - Реферат

Нові міста у Європі - тенденції 1980- 1990 років - Реферат

галузі вищої освіти, наукових досліджень і нових промислових технологій, діють два університети, Париж-Південь (ХІ) і Париж-Валь-де-Марна (ХІІ) і т.зв. Великі школи (Вища агропромислова школа,Політехнічна школа, Вища школа оптики, Вища школа торгівлі, Університетський інститут технології, Вища школа електротехніки), що готують інженерні кадри для промисловості. Ці вищі навчальні заклади активно сприяють розвиткові "наукового міста", щорічно до них вступають понад 20000 студентів.
У центральній зоні "наукового міста" мешкають працівники з вищою освітою і "буржуазія середнього класу", периферійні райони заселені працівниками з нижчими кваліфікаціями і достатком.
На території "наукового міста" діють великі міжнародні фірми, наприклад IBM, Hewlett-Packard, Apple, Compaq, однак більшість (понад 70%) складають малі підприємства, які потребують невеликих земельних ділянок площею до 700 кв.м для виробництва і 300 кв.м для адміністративних будинків (5).
Друге за значенням наукове місто Франції було закладене у 1972 р. на півдні країни у східній частині середземноморського узбережжя, місту надано назву Софія-Антиполіс. Спеціально створений для розвитку міста державний орган Міжнародний Парк Діяльності Вальбон- Софія-Антиполіс, підпорядкований Міжвідомчому комітету просторового господарювання, викупив 2300 га території для будівництва нового міста, у 1986 р. територія міста зросла до 4000 га.
Софія -Антиполіс вигідно розташована (віддаль біля 20 км) відносно міжнародного аеропорту і залізничного вокзалу міжнародних сполучень у Ніцці, автостради забезпечують швидке автомобільне сполучення з Парижем та іншими містами.
Планувальна структура нового міста створена шляхом поєднання сельбищної, виробничої і ландшафтно-рекреаційної функцій у єдине просторове ціле, забудовані території розмежовуються зеленими клинами. Загалом територія міста відзначається мальовничістю, сельбищна зона складається з невеликих житлових груп малоповерхових і середньоповерхових будинків з закладами обслуговування, розмежованих озелененими ділянками. У 1989 р. було заселено 1500 квартир (біля 5000 мешканців) і діяло біля 200 різноманітних об'єктів сфери обслуговування, а також призначених для громадської діяльності.
Нове місто має розвинуту мережу середньої освіти, навчання відбувається на кількох мовах з можливістю отримання французького, англійського чи міжнародного атестату зрілості.
Число постійно працюючих у Софія- Антіполіс у 1990 р. складало 9300 осіб, з них управлінців (менеджерів) 3,6 %, персонал з вищою освітою 38,4 % і працівники середньої і нижчої кваліфікації складали 58 %. На 2001 р. планувалося збільшити число працюючих до 25 тис. осіб, що було обумовлено динамічним стартом наукового міста.
Серед зайнятих у 1990 р. найбільшу групу (біля 4500 робочих місць) складали спеціалісти в галузі інформаційних технологій, електроніки, телекомунікації, які працювали у великих міжнародних фірмах (IBM, Texas Instruments, Thomson, Digital Equipment) та численних малих підприємствах. Все це разом дозволяє вважати Софія- Антиполіс великим осередком європейського значення у згаданих галузях.
Другою щодо числа зайнятих працівників групою (біля 1200 місць праці) є спеціалісти з хімії, біотехнології, фармацевтики і медицини.
Третій напрямок діяльності охоплює нафтохімію, енергетику, різні технічні галузі. Характерно, що цей напрямок представлений тільки малими фірмами, найбільша з яких має 80 робочих місць.
Успішна наукова і виробничо-іноваційна діяльність фірм і організацій, зосереджених у Софія- Антиполіс надала нової динаміки і суттєво прискорила розвиток південно-східного приморського регіону Франції. Вважається, що завдяки цьому науковому місту у департаменті Приморські Альпи було створено 30 тисяч нових місць праці, а життя 100 тис. мешканців департаменту таким чи іншим чином пов'язане з діяльністю наукового міста (6).
Процес формування наукових міст та їх агломерацій відбувається у постійній співпраці центральних державних органів, органів місцевого самоврядування і великого числа державних та приватних інвесторів. Держава разом з органами самоврядування в цілому визначають територіальні межі наукових міст та забезпечують створення транспортної інфраструктури і мережі освіти.
Загальною тенденцією у наукових містах є зростання попиту на невеликі земельні ділянки, що часто обумовлює поділ на частини колишніх великих виробничих територій та земель іншого призначення, освоєних ще на початку ХХ ст. Дуже високі вимоги ставляться до архітектурного образу виробничої та житлової забудови і облаштування довкілля. Архітектура забудови повинна в ідеалі творити образ ("імідж") фірми і підкреслювати її престиж, те ж стосується і довкілля, яке має забезпечувати умови для високої якості життя. Загалом в архітектурі західноєвропейських наукових міст на зламі ХХ і ХХІ ст. переважають форми "гай-тех" в поєднанні з постмодерністичними мотивами.
Архітектурний образ наукових міст є одним з засобів позитивного представлення даного міста чи регіону у конкуренції між ними, де основними поняттями є "підприємливість", "центральність", "відкритість", "високотехнологічність."
Наприклад, серед мешканців наукових міст Західної Європи у 1980-х роках стрімко зросла популярність гри в гольф. Поля для гольфу площею десятки гектарів стали обов'язковим елементом розпланування наукових міст, причому розташування фірми поряд з таким полем також належить до ознак престижу.
Як було сказано вище, у останній чверті ХХ ст. у Європі закладалися також міста, основною функцією яких мало стати забезпечення комфортних умов проживання і відпочинку їх мешканцям. Зрозуміло, що основна функція визначила критерії вибору місця і формування розпланування та забудови таких міст, їх деяку відмінність від передумов, необхідних для міських поселень групи "а".
Характерними прикладами нових міст групи "б" можна вважати містечка Паундбері в Англії і Зєльоне Взгужа у Польщі. Їх концептуальні проекти були опрацьовані у 1980-х роках на хвилі критики надмірної уніфікації і техніцизації форм архітектури внаслідок глобального технологічного розвитку. Теоретики архітектури і практики - архітектори відзначали безособовість і монотонність містобудівних утворень та будинків, створених навіть з застосуванням найбільш досконалих матеріалі і конструкцій, їх "незалежність" від місця будівництва і традицій цього місця.
У Польщі потреба будівництва нового міста була обумовлена перш за все загальною критикою "типових" житлових районів і мікрорайонів багатоповерхової забудови 1960- 1970-х років невисокої якості будівництва. Тут гостро відчувалася потреба зміни архітектурної форми масового житла разом з радикальним покращанням якості будівництва і облаштування території.
У Великобританії
Loading...

 
 

Цікаве