WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаАрхітектура → Нові міста у Європі - тенденції 1980- 1990 років - Реферат

Нові міста у Європі - тенденції 1980- 1990 років - Реферат


Реферат
НА ТЕМУ:
Нові міста у Європі - тенденції 1980- 1990 років
Після закінчення другої світової війни у Європі почався прискорений цивілізаційний розвиток. Потреби налагодження всіх сфер життя, зруйнованих війною, гостро поставили проблему подальших напрямків розвитку урбанізації. У більшості випадків відновлювалася історично сформована мережа розселення - відбудовувалися і реконструювалися численні історичні міста, водночас у ряді країн були опрацьовані програми будівництва нових міст. Такі програми у різний час стосувалися національного або регіонального рівня, але загальна мета у них була подібна - ліквідувати диспропорції та нерівномірності у розвитку урбанізації у тих чи інших регіонах, уникнути надмірної концентрації населення у окремих регіонах чи містах, наблизити мешканця індустріального міста до природи і тим самим створити сприятливі просторові умови для суспільного та економічного розвитку.
Фахівцям відомі досить докладно описані у літературі урядові програми післявоєнного будівництва мережі нових міст у Великобританії та менші за обсягом урбанізаційні програми Франції, Нідерландів, країн Скандинавії, а також колишніх "соціалістичних країн" центрально-східної Європи (1), (2), (3).
Остання чверть ХХ ст. відзначилася бурхливим технологічним прогресом "третьої промислової революції", що привів до загальносвітових (глобальних) цивілізаційних змін. Це, в свою чергу, сформувало нові передумови подальшого розвитку урбанізації у розвинутих країнах, де постійно зростає роль у загальній мережі поселень - осередків науково-технічного прогресу.
Порівняно з попередніми етапами розвитку урбанізації змінилися містоутворюючі чинники і передумови, суттєво зросла роль науково-освітніх і науково-технологічних, а з іншого боку - архітектурно-ландшафтних чинників. Зауважимо, що згідно цих чинників можна провести поділ нових міст Західної Європи, закладених у останній чверті ХХ ст. на дві групи : а - міста передової науки і техніки, де основною функцією є забезпечення сприятливих просторових умов для наукових досліджень і впровадження їх у виробництво (B & R, Business and Research)(бізнес і дослідження); б - міста, основною функцією яких є забезпечення комфортного житлового середовища у привабливому довкіллі.
При виборі місця розташування (локалізації) міського поселення групи "а" основна увага надається наступним характеристикам території.
Наявність (чи можливість забезпечення в короткому часі) робочої сили різної кваліфікації. Потрібні висококваліфіковані науково-технічні кадри для виконання наукових досліджень і впровадження їх результатів у виробництво і менш кваліфіковані працівники для праці безпосередньо у виробництві, торгівлі та обслуговуванні. Така ситуація вимагає забезпечення відповідних просторових умов для висококваліфікованих кадрів і одночасно надання можливості працевлаштування людям низьких кваліфікацій.
Наявність вищих учбових закладів (університетів) і науково-дослідних організацій у місці локалізації нового поселення. Тут може йти мова про безпосереднє територіальне сусідство або про зручні транспортні зв'язки. Мається на увазі, що науковці можуть займатися прикладними дослідженнями для промисловості, а інженерні кадри підприємств - приймати участь у навчальному процесі.
Архітектурно-ландшафтна привабливість території набуває першорядного значення при виборі місця для нового поселення. Мова йде про можливість формування у приємному природному оточенні комфортного житлового і виробничого середовища з облаштуванням відповідних територій для відпочинку і розваг.
Транспортна інфраструктура в даному випадку більше стосується забезпечення пересування людей ніж продуктів (товарів). Найважливішим є забезпечення швидкого зовнішнього транспорту, тому місця локалізації тяжіють до аеропортів і автострад загальнодержавного та міжнародного значення.
Наукове обслуговування та "політичний і бізнесовий клімат". Необхідною умовою є наявність "на місці" наукових консультантів і можливість безпосереднього спілкування з ними окрім загального доступу до інформації у інших формах. Визначальну роль у формування нового поселення відіграє сприяння місцевої влади і політичних структур та організацій.
Розташування нового поселення в межах великої агломерації (ефект агломерування) належить до позитивних чинників, оскільки дозволяє розширити сферу праці і послуг.
Дотримання наведених вище постулатів послужило основою для закладення і формування нових міст - науково-технічних осередків у Великобританії та Франції протягом 1980- 1990-х років.
У Великобританії набув розвитку "коридор М 4" ( М 4 Corridor ), тобто регіон на захід від Лондона, що прилягає до автостради М 4 Лондон - Брістоль. У зоні "коридору" довжиною 120 км і шириною 50-60 км відбувається досить інтенсивна "науково-технічна урбанізація", яка полягає у великій кількості інвестицій типу В&R ( Business and Research) (бізнес і дослідження). Наслідком цього є прискорений розвиток існуючих малих міст на новій містоутворюючій основі (Свіндон, Рідінг) і перетворення селищ міського типу у міста (Брекнелл, Ньюбурі).
Привабливість "коридору" для інвесторів пояснюється розвинутою мережею швидкісного транспорту (автостради, залізниця), що пов'язує територію з найбільшим у Великобританії міжнародним аеропортом Гітроу, а також близькістю Лондону - світової метрополії і Оксфорду - осередку університетської освіти і науки світового рівня. Не можна забувати також про красу краєвидів і високий рівень інженерного облаштування території "коридору М 4." Протягом 1980-х років зайнятість у зоні "коридору" зросла на 21 % і перевищила 25 тис. працівників (4).
Подібним чином формується "наукове місто" (Cite Scientifiquc) на південний захід від Парижа у зоні "другої корони" паризької агломерації. Це "місто" у просторовому відношенні також являє собою своєрідну агломерацію з міських і сільських поселень різної величини і різного ступеня урбанізації.
Переважаюча частина території довжиною 50 км і шириною 12 км зайнята сільськими поселеннями, старими містечками і новими містами, що почали формуватися тут у 1960-х роках. Загалом тут знаходиться понад 90 поселень, у яких проживає біля 1350 тис. мешканців, причому протягом 1980-х років населення зросло на 25%. Транспортна інфраструктура складається з густої мережі автошляхів, поєднаних з двома загальнодержавними автострадами (А 6, А 10), лінії швидкісної залізниці і міжнародного аеропорту Орлі. У 1983 р. з метою координації управління територією "наукового міста" утворено "Спілку наукового міста і технологічного парку Іль-де-Франс", яка складається з наукової ради, економічної ради і громадської адміністративної ради.
На території "наукового міста" концентрується найбільший французький потенціал у
Loading...

 
 

Цікаве