WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаАрхітектура → Бахчисарай - Ханський Палац - Реферат

Бахчисарай - Ханський Палац - Реферат

споруд.
ХАНСЬКИЙ ЦВИНТАР
"Дюрбе Ісляма III Ґерая"
У тінистому саду при південній стіні Великого Ханського мечету розташований Ханський цвинтар (мезарлик). Тут покоїться прах дев'яти кримських ханів, сорока п'яти членів ханського роду (чоловіків і жінок), а також кількох представників вищої придворної знаті.
Цвинтар у Ханському Палаці - не єдине місце, де поховані кримські правителі та члени їхніх родин. У кримській столиці було кілька таких місць. Ці цвинтарі розташовувалися в передмістях Бахчисарая - в Салачику та Ескі-Юрті. Там дотепер стоять мавзолеї-дюрбе з похованнями государів, що правили в 15 - кінці 16 століть. Крім того, багато кримських ханів знайшли останній притулок за межами батьківщини. Їхні могили - в землі Туреччини, Греції, Болгарії, Росії, Південної України (Білгород-Дністровський). Як повідомляв біограф ханського роду Халім Ґерай, у Хансараї поховані наступні правителі Кримської держави:
- Девлет I Ґерай, 1577 (пам'ятник не зберігся)
- Гази II Ґерай, 1607 (пам'ятник не зберігся)
- Іслям III Ґерай, 1654 (пам'ятник не зберігся)
- Мехмед IV Ґерай, 1674 (пам'ятник зберігся)
- Хаджи Селім I Ґерай, 1704 (пам'ятник не зберігся)
- Менґлі II Ґерай, 1739 (пам'ятник зберігся)
- Селім II Ґерай, 1748 (пам'ятник зберігся)
- Арслан Ґерай, 1767 (пам'ятник зберігся)
- Крим Ґерай, 1769 (пам'ятник зберігся)
На цвинтарі побудовані два дюрбе - північне ("дюрбе Девлета I Ґерая" 16 століття із шістьма похованнями) й південне ("дюрбе Ісляма III Ґерая" 17 століття з дев'ятьма), а також ротонда з єдиним похованням Менґлі II Ґерая. Усередині обох дюрбе та вздовж стежок саду стоять пам'ятники, висічені з мармуру чи з вапняку. Поза мавзолеями їх налічується 98 (разом із окремими фраґментами пам'ятників). На жаль, багато надгробків загублені.
Більшість мармурових монументів прикрашено вишуканим орнаментальним різьбленням. Символи жалоби (схилений кипарис, пальма що роняє плоди) сусідують тут із символікою вічного життя (троянда, виноград, стилізована розетка).
Пам'ятник хана Селіма II Ґерая, 1748
Пам'ятники Ханського цвинтаря побудовані за єдиною схемою, складаючись із кам'яного "саркофага" та двох вертикальних кам'яних стел по торцях. Стели в головах увінчані висіченими в камені зображеннями капелюха (чоловічого або жіночого) та прикрашені епітафіями. Ці епітафії можуть мати характер як лаконічного заклику до молитви за душу покійного, так і цілого поетичного твору описового або філософського характеру.
Як зразок епітафії, процитуємо напис із пам'ятника калги Саадета Ґерая:
Ненависна доля заховала в землю алмаз із низки роду ханів Чинґізових. Багато алмазів було в Саадета Ґерая, калги кримського. Нині одним із цих алмазів є Бахт Ґерай-султан, правосудний та розумний. Хай прикрашається він щастям, поки той (Саадет Ґерай) лежить у землі. Ясновельможний батько його вирізнявся розумом в роді Чинґізовім. Нехай буде милосердя Боже над ним та всіма його предками! Праведні й у вічності царюють! Раб Хамді (поет) написав рік його смерті: при такім щасті нехай всідає він на прикрашенім троні в раї! 1176 (1762 рік).
Усякий цвинтар у Криму вважався святим місцем - тим більшим благоговінням були оточені усипальниці правителів Кримського ханства. У старі часи при Ханському цвинтарі постійно перебували спеціяльні служителі - дюрбедари, що спостерігали за порядком та читали молитви за душі покійних.
СОКОЛИНА ВЕЖА
Соколина вежа
Вид із Перського дворика
Над будівлями Палацу здіймається Тоган-Кулеси (Соколина вежа). Вищі за неї лише шпилі мінаретів Великого Ханського мечету.
Назва вежі пов'язана з тим, що в цьому приміщенні в ханські часи нібито утримували ханських ловчих птахів. Такий переказ цілком правдоподібний: полювання з ловчим соколом було вельми популярна на ханськім Кримі; в числі дорогоцінних подарунків кримським ханам з Польщі та Московії нерідко фіґурують рідкі породи соколів - найвище цінувалися полярні білі кречети. Соколів, що їх приручали, прийнято було тримати в просторих приміщеннях (іноді підлогу заливали водою, аби привчити птаха сідати на руку хазяїна). Соколина вежа цілком відповідала цім вимогам: усередині спорудження порожнє; лише гвинтові дерев'яні сходи ведуть до верхнього майданчику (з которого, до речі, відкривається чудовий краєвид на місто й Палац).
Білий кречет - найцінніший мисливний сокіл
Robert Bateman
Gallery One
Вежу розташовано в Перськім дворикі. Це був свого роду "парк відпочинку" Ханського Палацу - тут серед садів стояли альтанки, фонтани, лазні. Ця відокремлена, оточена високою стіною частина Палацу була чудовим місцем для прогулянок кримських правителів - не виключено, що такі прогулянки проходили в супроводі родини: Перський дворик сусідить із Гаремом, куди веде широка хвіртка в стіні.
Після нещодавнього ремонту вежі в гостей Палацу з'явилася рідкісна можливість озирнути околиці майже з височи соколиного польоту.
ЖИТЛОВІ ПОКОЇ ПАЛАЦУ
Частина корпусу ханських помешкань
Вид із Палацевого Майдану
Другий поверх Головного корпусу Палацу зайнятий кімнатами, де знаходилися житлові покої ханів і частково ханської прислуги. Окремий блок складає комплекс залів для офіційних прийомів. Серед ханських кімнат виділяються простора "ханська їдальня" та "ханська почивальня" з альковом. Утім, важко стверджувати, що хани Криму трапезували й спали саме в цих приміщеннях: планування другого поверху підлягло суттєвим змінам із ханських часів.
Справа в тім, що пізніше тут поселялися російські царі під час своїх візитів до Бахчисарая. Імовірно, їм було б приємно провести день чи другий в екзотичних східних інтер'єрах, однак запопадливі слуги постаралися догодити цісарям, переробивши кімнати на "європейський" кшталт. Це в них вийшло дуже невдало: втративши багато з первісної стилістики, ханські покої, природно, не стали "петербурзькими".
Але, незважаючи на переробки й перепланування, декор приміщень безумовно має свої прототипи в тім оформленні Палацу, що існувало за ханів: це кольорові вітражі у вікнах, стелі з геометричним орнаментом, також різьблені кам'яні комини. Кімнати дотепер відзначені кримським стилістичним колоритом. Сьогодні в цих приміщеннях розташована етнографічна експозиція, що розкриває різні аспекти матеріяльної та духовної культури кримських татар.
Залы официальных аудиенций
У порівнянні з житловими покоями, свій первісний вигляд у значної повноті зберегли ті зали, де проводилися ханські офіційні авдієнції: Посольський зал, Кавова кімната, Золотий кабінет. У 18 сторіччі в цих стінах проходили зустрічі ханів із представниками іноземних урядів, ділові переговори, тут же кримські правителі та їхні гості відпочивали післяофіційних заходів. Ці зали нині реставруються, а по певнім часі стануть доступними для відвідування гостями Палацу.
Золотой кабинет
Особливо цікавим є інтер'єр Золотого кабінету, чиї вишукано прикрашені вікна виходять на Палацевий майдан. Окрім багатих орнаментальних розписів стіни Золотого кабінету прикрашені ліпними зображеннями фруктів, а в засклених антресолях над вхідними дверима розміщався цілий "сад" - мистецьки виготовлені мініатюрні дерева, оточені квітами й
Loading...

 
 

Цікаве