WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаАрхітектура → Костел. Непорочного Зачаття Найсвятішої Діви Марії і монастиря Бернардинів у Гвіздці - Реферат

Костел. Непорочного Зачаття Найсвятішої Діви Марії і монастиря Бернардинів у Гвіздці - Реферат

бернардинів.
Лежайськ Фелон зелений.
кінець XVIII поч. ХХ ст.
Музей бернардинів.
Лежайськ
1. Білий з рижу, оздоблений золотим гафтом з узором хреста...(початок XIX ст., а уточнено на початку XX ст.).
2. Білий з тафти, гафтований узороми Армахристі (I поч. XIX ст.; відновлений на початку XX ст. під керівництва Яна Пузини і оздоблений його гербом).
3. Білий з адамашку, оздоблений гафтованим хрестиком й узорами вазонів з квітами - (кінець XIX ст.).
4. Білий з лами, з гербом кардинала Пузини (початок XX ст.).
5. Червоний з шовковою підкладкою піскового кольору з узорами квітів. А колони з букетами квітів, оздоблені срібною ниткою від шиї по всій довжині. (Франція III чверть XVIII ст.).
6. Червоний. Боки з адамашку. Колона з рижу з гафтованими гілками троянд (XIX ст і поч XX ст.).визнання тканин на підставі Музейних карток, опрацьованих під керівництвом доктора наук С. Гомулянки.
7. Червоний з оксамиту. Колона із срібної лами. (II пол. XVIII ст.).
8. Червоний з адамашку. Колона оздоблена гафтованим хрестиком з узорами квітів лілії, що в'ється.
9. Червоний з адамашку. Колона оздоблена хрестковим гафтом у вигляді квітів іриса.
10. Зелений з атласу, оздобленого гафтованим шовком. Колона з біло-золотого шовку (кінець XVIII ст. і поч. XX ст.).
11. Фіолетовий з адамашку. Колона з кремового рижу з квітами. На підкладці надпис:"Цей фелон пожертвувала до костелу у Гвіздці княгиня Романова Пузини" (лютий,1907 р.).
12. З тканини срібної брошованої тисненим шовком з квітковими узорами . Колона з посрібленим оздобленням (II пол. XVIII ст.).
Дальматики (сорочки).
Дальматика біла.
2 пол. XVIII ст.
Музей бернардинів. Лежайськ Дальматика біла.
2 пол. XVIII ст.
Музей бернардинів. Лежайськ
Дальматика червона.
2 пол. XVIII ст.
Музей бернардинів. Лежайськ Дальматика голуба.
2 пол. XVIII ст.
Музей бернардинів. Лежайськ
1-2. Білий з тафти, брошованої шовком у вигляді тюльпана. Колони з голубого рипсу з квітами (II пол. XVII ст.).
3. Біла з узорами смужковими (II пол. XVIII ст.).
4-5. Червоні з рипсу. Колони з білої тканини, з шовковою вишивкою (II пол. XVIII ст. - XIX ст.).
6-7. Голубі з рипсу, вишитого шовком у вигляді узору річки з хвилями і квітами (II пол. XVIII ст.).
2.2. Кляштор.
Мурований з цегли, з використанням каменя, штукатурений. Має круглі крила. Двоповерховий. Прилягає до костела з південного боку, з яким утворює внутрішній дворик квадратної форми. З дворика уздовж стін є внутрішні коридори з вікнами, а за коридорами є келії.
На першому поверсі з заходу, у фронтовому крилі, розміщене службове приміщення, магазин, в південно-західному куті - кімната.
В південному крилі - салон, архів, концелярія , парафіяльна, розмовниця і сіни.
В східному крилі - кухні і сіни, що виходять на город.
На другому поверсі в усіх крилах - кімнати з передпокоями. А в східному крилі - салончик і комора. Сходові клітки прилягають до костела в східному і західному костелах. Приміщення в середині має вигнуті хрестоподібні склепіння.
Усі стіни завершені профільованим карнизом, скріпленим на кутах виступом.
До кута (зі східної сторони) прилягає до стіни нерегулярний додаток.
Вікна прямокутні, оточені рамою. В кожному крилі є вхід до кляштору.
Із сходу - простий портал, завершений трикутним причілком.
Дахи двохспадові з люкертами.
2.3. Огорожа костелу і кляштору.
Цегляний мур.
Кляшторний комплекс оточений цегляним штукатуреним муром.
Дзвіниця з 1776-1778 років перебудована в 1899-1902 років. Мурована з каменя, у формі двоповерхової з двома входами брами. Нижня частина обрамлена замкненими півкруглими проходами, з'єднаними зі сходу сліпими порталами.
Дзвіниця.
Верхня частина значно вужча від долішньої і з'єднана плоскими волютами і вазонами та розчленована пюсканськими пілястрами. На осі пілястри двосторонньо подвійні, по бокам - парні пілястри. Верхня частина завершується карнизом , багатоступінчастим , профільованим виламаним над підпорами, а також з'єднаний з фрагментами півкругового причілка. На осі - кам'яна різьба:
Матір Божа Непорочна. По боках - Ангелочки на колінах.
У верхній пройомах дзвіниці - два дзвони.
Перед фасадом костела, на його осі; знаходиться кам'яна різьба Святого Яна з Дуклі (II чверть XVIII ст.), поставлена на високому кам'яномупостаменті в формі філяра, композиційного на цоколі.
3. Стан збереження.
Костел і кляштор знаходяться в занедбаному стані. Склепіння святині має вздовж глибоку тріщину, конструкція мурів порушена. На стінах у багатьох місцях обпала штукатурка і карнизи.
Стан збереження.
З майна залишилось на місці сильно пошкоджені структури вівтарів, а також рештка місць для органів.
Різьба в нішах фасаду надто понищена деревоїдами. Частина речей костельних свідомо знищена, частина ж - викинена в ставок, що поблизу.
Деяке обладнання в 1945 році було перевезено до монастиря бернардирів в Ліжаєвську.
Вдалося ідентифікувати лише частину одежі (дотепер, досі невпорядковані і не розпізнані капи).
Різьблена дерев'яна фігура Матері Божої Непорочної із верхньої частини фасаду перенесена до костелу і знаходиться в основі вежі.
Різьблена дерев'яна фігура
Матері Божої Непорочної
А пошкоджені різблені фігури Святого Михайла Архангела і дві невизначені святі особи (припускається, що це Марія Магдалена і Свята Катерина) зберігається в художньому музеї Івана-Франківська.
Фігура Святого
Михайла Архангела
Ів-Франківськ, музей. Невизначений святий
Ів-Франківськ, музей. Невизначений святий
Ів-Франківськ, музей.
Там же повинен би бути Розп'ятий Христос з головного вівтаря, якого не вдалося відшукати. Декілька фігур зберігається у місцевій православній церкві. Окремі невизначені предмети мали вивезти жителі Гвіздця до Нової Солі і Любенчина, що в Зеленогурському воєводстві.
У монастирському будинку змінений внутрішній вигляд. Власне, на першому поверсі - немало збудовано роздільних стін.
На другому поверсі стіни розібрані для змін в кімнатах. Ліквідовано склепіння і замінено стропами. Частину коридорів замуровано. Мурована огорожа майже знищена.
4. Опис художньої проблематики.
Проблематика архітектури костела у Гвіздці недавно виявлена.
Недавно знайдено матеріали, які залишив професор Збічнев Горнунч, дозволяється визнати Францішка Ксаверого Кульчинського (19.06.1738 - 1780 рр.), неабиякого фахівця, що вплинув на визначення форми Гвіздецького костела. Як відомий будівельник, Кульчинський керував в 1765 році роботами біля фасаду костела Св. Антонія братів конвентуальних у Львові. Сімдесяті роки XVIII ст. є періодом найвищої діяльності Кульчинського.
Він мав широкі зв'язки з львівськими архітекторами. Він керував, досить уміло, будівництвом за проектами, переданими з Риму.
Останнім часом літургічна одежа, що походить з Гвіздця, була проаналізована в Парижі, присвяченій гафтувальній техніці XVIII ст., яка і зберігається в музеї Провінції Польскої О.О. Бернардинів в Лєжайску.
З решти майна особливої уваги заслуговує уціліла кам'яна різьба і дерев'яна (Матір Божа Непорочна, яка знаходиться вгорі на фасаді, фігури святих в нішах фасаду, Матір Божа Непорочна на дзвінниці і святий Францішек).
Вони є кращими зразками ІІ половини XVIII ст від Львівської школи.
На цій основі виділяються фігури, які зберігаються в музейних запасниках в Івано- Франківську (Станіславові). А зазначені праці з 1767 р. Діонідія Станетті не у "Львівському" стилі.
Це є скульптури, що належать до давнього головного вівтаря, виготовленого в 1739 році. Той вівтар був у 1888 р. спалений. Врятовані фігури були вставлені до нової архітектури. Тільки одна з різьб, що знаходиться в Івано-Франківську, із зображенням Святого Михаїла відповідає описові нового вівтаря - 1890-1892 рр.
Відомості відносно образа вівтарного, виконаного сестрами з Язловця, можна довести гіпотезою про авторство Целіни Міхаловської (1837-1917 рр.), дочки Петра, законниці в Язловецькому монастирі (від 1867 р.), що намалювала праці такого виду.
Loading...

 
 

Цікаве