WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаАрхітектура → Архітектура Коломийщини - Реферат

Архітектура Коломийщини - Реферат

драбини в середині зруба, а деякі ззовні, і щоби дзвонити - треба добутися на другий поверх по окремій зовнішній драбині.
До громадських споруд слід віднести й каплички, що зводилися у кожному селі, містечку, великих і малих містах. Майже всі вони були свого часу знищені комуністичною владою, а ті, що збереглися, дійшли до нас у понищеному стані. Будувалися каплички на цвинтарях і при дорогах. В тих, що розташовувалися в межах кладовища, справлялися панахиди, поминальні обіди тощо. Придорожні каплички були уособленням побожності громадян і підтверджували розвиток придорожніх хрестів. Щоби захистити від вітру, дощу чи снігу хрест і свічку спочатку ставили на чотирьох стовпах над ним невеличкий дашок, а згодом - і стіни. Будувалися каплички з дерева. Тепер на місці зруйнованих капличок будуються нові. Як і колись, їх прикрашають ззовні різноманітною різьбою. Всередині каплички роблять настіл, на якому ставлять хрести, образи, свічки.
На Коломийщині процвітало теслярське майстерство і тому тут є цікаві синагоги. З кращих зразків відмітимо синагоги в містечках Яблунів, Печеніжин, Гвіздець. Найбільш поширеним - бо найпростішим - типом є синагога у Гвіздці, подібні до неї в - Роздолі, Жидачеві. Синагога в Печеніжині зовсім у таких самих фермах і деталях, як один із міських будинків у Яблуневі. Синагога в Яблуневі (1650-70) інтересна не тільки своїм фасадом із піддашшям, але також настінними орнаментальними мальовилами, виконаними від руки.
3. Архітектура Коломиї після другої світової війни.
Сучасна архітектура міста
Після другої світової війни в Коломиї, за винятком декількох, залишилися всі визначні архітектурні пам"ятки. Проте, за дуже короткий повоенний час більша частина з них опинилася або в понівечиному стані, або ж була цілковито понищена. цілковито понищено парафіяльний костел з його цікавою декоративною пластикою езуїтський костел перетворено на склад магазину "Меблі", знищено інтер"єр Спаської церкви, а в більшості ббудівель втрачено іх первісні стильові ознаки. натомість, вирішуючи проблему житла, при масовій економиіі будівельних засобів використовуючи постанову ЦК КПРС про боротьбу з надмірностями а архітектурі, зведено декілька житлових районів, будинки котрих вражають убогістю і дискомфортом / вул. Бендери, Лисенко /. Всі ці чинники призвели до певного нехтування проблемами форми, використання пластичних засобів.
З кінця 1960 років в Коломиї широко використовують так званий принцип вільноі забудови, що призвело до невпорядкованого розташування будинків і утруднень в оріентаціі в архітектурному середовищі.
Організація поточного виробництва житлових приміщень, що розпочалась в Коломиї з початку 1970 років, так само призвела лише до часткового вирішення житлової проблеми, а в галузі архітектури - до створення кварталів і цілих мікрорайонів однотипних, подібних будов. Іноді архітекторам вдаетьсяплідно використати таку подібність, створивши з одинакових будинків приевний архітектурний комплекс / вул.Довженка, Франка/.
Трохи згодом в Коломиї розпочинаеться спорудження різнотипних громадських споруд, різних насамперед, за конструктивними рішеннями, плануванням приміщень. Такі будинки зводили за типовими проектами, що значно скорочувало час на проектування, сприяло вигідним умовам для індустріального способу ведення будівництва. До таких будівель належать школи № 2,4,6, дитячі садки та ясла, кінотеатр ім.Ірчана, лікарня дитяча та центральна районна. Планування таких будинків зручні, вигідні, в них вміло відпрацьовано просторові рішення при мінімальних економічних затратах. Проте вони позбавлені індивідуальних рис, без чого не існуе архітектури як мистецтва.
Спорудження архітектурних комплексів в Коломиї 1980-1990 широко проводилося поза існуючими межами міста. Це будівництво сформувало нові просторові композиціі / вул.С.Стрільців/, будинки в котрих розміщено в різній конфігураціі, ала невдало використано ландшафт.
Останнім часом важливу роль відіграють і малі архітектурні форми. Особливо це помітно в індивідуальному будівництві. Створено нові типи мікрорайонів, котрим властиве організована планувальна структкра й сучасні архітектурні риси. У багатьох індивідуальних проектах архітектурні форми відповідають сучасним стильовим напрямкам.
Коломийський музей народного мистецтва Гуцульщини і Покуття ім.Й.Кобринського одне із найстаріших сховищ декоративно-прикладного мистецтва Прикарпаття.
Підтвердженням цього є занесення його до Королівської Енциклопедії Великої Британії як музею світових шедеврів. Науковці установи підтримують контакти з музеями та науковими інституціями США, Канади, Австралії, Японії,Франції, Німеччини, Італії, Польщі, Росії, Естонії, Чехії, Словаччини, Румунії та Австрії. Робота культурно-просвітницьких закладів скеровується на подальше відродження духовних цінностей, етнічних і культурних традицій краю, розкриття невідомих сторінок історії Прикарпаття та держави.
Музей писанки
Музей писанки єдина у світі культурна установа, що збудована у вересні 2000 р., спеціально для збереження і експонування творів писанкового розпису - писанок.
На території міста знаходиться п'ять пам'ятників видатним діячам:
Т.Шевченку, спор.1993 р., архітектор О.Миханько, скульптор В.Римар;
М.Грушевському, спор.1992 р., архітектор В.Римар, Г.Римар;
С.Бандері, спор.1991 р., реконстр.1998р., скульптор В.Рожик;
М.Ірчану, спор.1977 р., скульптор А.Лендєл, А.Німенко;
К.Трильовському, спор.1997 р., скульптор В.Одрехівський.
В Коломиї знаходиться два військових меморіали:
- меморіал воїнам Радянської армії, що загинули в роки другої світової війни (1941-1945) під час визволення міста, споруджено в 1954 р. реконстр.-1986 р. (пл.Героїв), архітектор О.Миханько;
- меморіальне військове кладовище загиблим в роки першої світової війни воїнам австро-угорської армії (споруджено в 1916 р.), Українським Січовим Стрільцям (1915-1918 рр.). Відновлено в 1998 р. з ініціативи музею історії міста Коломиї та коломийського суспільно-культурного товариства Поступ з нагоди 80-ліття проголошення ЗУНР (р-н вул. С.Бандери та Гетьмана І.Мазепи).
Висновки
З вищесказаного можна зробити наступні висновки:
Архітектура Коломиї проходила різні етапи свого становлення.
Пам'ятки архітектури міста, залишені нам творцями минулих епох, становлять вагому частину багатої культурної спадщини Коломиї.
Як і у всій Галичині, в Коломиї будівництво житлового і побутового призначення перейметься елементами механічного поєднання різних стилів, як в одній будівлі так і різних. Однією з фаз цього стилю був відомий в деяких західноєвропейських країнах так званий віденських ренесанс". Прояви цього сталю помітні в багатьох будовах Коломиї. Їх фасади оформлено із застосуванням класичних архітектурних форм в поєднанні з багатством рельєфів і різного виду скульптури. А в останніх роках 19 та на початку 20 ст. в архітектурі Коломиї проявляються ознаки нових фаз еклектики - стилів модерн та функціоналізму.
Останнім часом важливу роль відіграють і малі архітектурні форми. Особливо це помітно в індивідуальному будівництві. Створено нові типи мікрорайонів, котрим властиве організована планувальна структкра й сучасні архітектурні риси. У багатьох індивідуальних проектах архітектурні форми відповідають сучасним стильовим напрямкам.
Література
1. "Архітектура України", Київ, 1999 р.
2. "Архітектурні пам'ятки України". Ю.С.Асєєв, Київ.
3. "Розповіді про архітектурні скарби". Ю.С.Асєєв, Київ, 1996 р.
4. "Гуцульщина 18-19 ст.". В.В.Грабовецький, Львів, 1992 р.
5. "По Гуцульщині", Д.Н.Гоберман, 1999 р.
6. "Замки та монастирі України". О.В.Лесик, Львів, 1993 р.
7. "Мистецтво стародавнього Галича". М.Фіголь, Київ, 1991 р.
8. "Українські Карпати", Видавництво "Мистецтво", 1973 р.
9. "Історія українського мистецтва", В.Січинський, 1956 р.
10. "Енциклопедія Коломийщини А", Коломия, 1996 р.
11. "Українська культура", "Либідь", Київ, 1993 р.
Loading...

 
 

Цікаве