WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Контроль і ревізія операцій з товарно-матеріальними цінностями - Курсова робота

Контроль і ревізія операцій з товарно-матеріальними цінностями - Курсова робота

з інших - знижуватися (при загальній тенденції зростання запасів).
Одночасно у вартісному вираженні запаси змінюються у бік підвищення в більшій мірі, ніж їх натуральне вираження. Це пояснюється тим, що об'єктивно вартість сировини, матеріалів, паливно-енергетичних ресурсів у собівартості промислової продукції, що випускається, збільшується. У зв'язку/ з цим необхідно брати до уваги, що витрати на матеріальні ресурси постійно збільшуються - видобування корисних копалин з освоєнням різних родовищ обходиться дорожче і вимагає додаткових витрат при введенні нових технологічних процесів видобуто/ і збагачення, проектуванні і використанні спеціального устаткування й оснащення, збільшення довжини маршрутів під час перевезення сировини. Отже, збільшення трудомісткості спричиняє збільшення витрат на матеріальні ресурси на наступних етапах виробничого процесу.
Переважне зростання виробничих запасів у вартісному вираженні в порівнянні з натуральним пояснюється ще й тим, що значна частина запасів являє собою вже неодноразово перероблений сирийматеріал, що знаходиться в споживачів у вигляді напівфабрикатів. Тому неточності у визначенні потреби виробничих запасів у сполученні зі співвідношенням натурального і вартісного їх вираження, а також їхньою структурою, є передумовами переважаючого росту вартості запасів, зокрема і наднормативних, частина з яких переходить у розряд так званих невикористаних виробничих запасів не тільки на конкретних промисло-вих підприємствах, але і народного господарства в цілому.
Якщо наднормативні виробничі запаси у вигляді сировини і матеріалів, що не втратили своїх споживчих властивостей, можуть бути використані у виробничому процесі, то готові і комплектуючі вироби постійно морально старіють і навіть за умови своєї кондиційності і готовності до споживання не можуть бути витрачені у виробництві і переходять у невикористовуванізапаси.
Необхідний виробничий запас, що забезпечує безупинний процес відтворення, повинен зберігати свої споживчі властивості, отже, його збереження повинно відповідати вимогам перебування того чи іншого виду матеріальних ресурсів протягом певного періоду часу на складах, що мають відповідні умови й устаткування. У цьому зв'язку необхідне раціональне розміщення запасів матеріальних ресурсів у постачальників, споживачів і на базах постачальницько-збутових організацій шляхом вибору оптимальних обсягів запасів. Природно, що концентрація виробничих запасів на базах постачальницько-збутових організацій найбільш раціональна з погляду витрат по збереженню сировини і матеріалів. У цих умовах значно менші витрати на утримання підйомно-транспортного устаткування і різних транспортних: засобів, що припадають на одиницю матеріальних ресурсів, які переробляються, ніж на підприємст-вах-споживачах. Однак частина матеріальних ре-сурсів у вигляді страхового запасу, необхідного для створення резервів при задоволенні терміно-вих запасів і забезпечення ритмічності виробни-чого процесу при різних порушеннях постачання продукції, повинна зберігатися на матеріальних складах підприємств-споживачів.
Виробничі запаси, величина яких знаходиться в прямій залежності від розрахованої потреби в них для різних об'єктів виробництва, визначаються також з використанням різних систем оперативно-виробничого планування. Таке становище негативно позначається на якості розрахунку величини запасів, що приводить до утворення на промислових підприємствах наднормативних запасів і невикористоЕіуваних матеріальних ресурсів. У цих умовах важливий вибір найбільш оптимального серед методів нормування виробничих запасів матеріальних ресурсів.
При усталеній практиці нормування виробничих запасів, розрахунку потреби в них, обліку витрат у виробництві вихідні дані для розрахунку норм виробничих запасів не відбивають фактичних величин споживання матеріалів на підприємствах. Немає (чи майже немає) фактичного обліку руху матеріалів у виробництві. Усе це приводить до того, що величини запасів постійно ростуть.
Приведення вихідних даних, які використовуються при розрахунку норм виробничих запасів, у відносну відповідність повинно бути здійснене за кількома напрямка-ми. Перший - системи нормування витрат матеріальних ресурсів з наступним підвищенням якості розрахунку потреби в них. Другий - проведення фактичного оперативного і складського обліку руху матеріальних ресурсів у виробництві, на матеріальних складах підприємств і на складах виробничих підрозділів. Третій - розробка дійових методик прогнозування потреби в матеріальних ресурсах на нові зразки виробів, що запускаються у виробництво. Реалізація на практиці перерахованих напрямків повинна підвищити якість розрахунку норм виробничих запасів і запобігти утворенню на промислових підприємствах наднормативних запасів сировини і матеріалів.
Оптимізувати величину необхідного виробничого запасу матеріальних ресурсів можливо на основі накопиченого досвіду в методології розрахунку норм запасіні і використання сучасних засобів обчислювальної техніки, Єдиним гальмом у цьому є вірогідність вихідних даних, відповідальність за яку цілком і повністю лягає на підприємства. Однак вони функціонують у рамках сфор-мованого господарського механізму, в якому існує ряд протиріч, що негативно позначаються на економічній стороні виробництва, зокрема на нагро-мадженні наднормативних запасів матеріальних ресурсів.
Самооплатність і самофінансування як діючий економічний механізм, який використовується у рамках самостійності промислових підприємств, відкриває широкі можливості в справі економії і раціонального використання матеріальних ресурсів, скорочення запасів і доведення їх обсягів до необхідного мінімуму, запобігання утворенню наднормативних запасів і невикористовуваних матеріальних ресурсів.
Розвиток науково-технічного прогресу, розв'язуючи одні протиріччя шляхом реалізації досягнень науки і техніки, супроводжується виникненням інших протиріч об'єктивного характеру. І ці протиріччя розв'язує вже господарський механізм, що повинен бути готовий до їх виникнення. Сучасне виробництво динамічне і характеризується частою змінюваністю об'єктів продукції, що випус-кається, появою принципово нових матеріалів, впровадженням високоефективних і маловідход-них технологічних процесів. Отже, розвиток науково-технічного прогресу повинен супроводжуватися підвищенням якості поточного планування виробництва/організаційною стороною, що забезпечує суворий фактичний облік
Loading...

 
 

Цікаве