WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Аудиторські докази - Реферат

Аудиторські докази - Реферат


Реферат
На тему:
Аудиторські докази
План:
1. Сутність та класифікація аудиторських доказів;
2. Значимість аудиторських доказів;
3. Тести систем контролю.
1. сутність та класифікація аудиторських доказів
Для видачі обґрунтованих звітів аудитор повинен мати повну, достовірну і надійну інформацію - аудиторські докази. Стандарти, щодо кількості, якості та процедур одержання аудиторських доказів встановлені у національному нормативі аудиту "Аудиторські докази" № 14. Джерелами інформації можуть бути облікова система, первинні документи, матеріальні активи, робітники підприємства, контрагенти.
Усі первинні документи і облікові записи мають складатися згідно з вимогами Постанови Кабінету Міністрів України "Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні" від 3 квітня 1993 р. .V 250 і "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 14 травня 1995 р. № 88, Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 р. № 996-ХГУ (зі змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 11 травня 2000 р. № 1707-ІИ). Цей Закон набрав чинності з 1 січня 2000 року. Відповідно до Програми реформування системи бухгалтерського обліку із застосуванням міжнародних стандартів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 1998 р. № 1706, набрала чинності ціла низка положень (стандартів) бухгалтерського обліку, інструкцій та методичних вказівок.
Кількість та якість інформації, якою може володіти аудитор, багато в чому визначає якість аудиторського висновку, його адекватність фінансовому та майновому стану підприємства.
Аудиторські докази - це інформація, одержана аудиторами при підготовці висновків, на яких ґрунтується аудиторський звіт. Аудиторські докази включають первинні документи і облікові записи, які лежать в основі звітності, а також інформацію, що підтверджується з інших джерел.
Одержані аудиторські докази можна класифікувати у світлі загальноприйнятих правил надання інформації. Особливе значення для аудиту мають прямі докази.
Прямі докази - це дані, що підтверджуються первинними документами й обліковими записами. Прямі докази підрозділяють на матеріальні та нематеріальні. Матеріальні - це документи і натуральні об'єкти. Нематеріальні - це моментні явища, а також контрагенти підприємства, на якому проводиться аудит.
Докази можуть розрізнятися за характером: візуальні, документальні, усні, а залежно від джерела інформації - внутрішні або зовнішні.
За доказовим значенням документи, що перевіряються, поділяються на:
- первинні документи - письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення;
- облікові записи (облікові регістри) - носії спеціального формату (паперові, машинні) у вигляді відомостей, ордерів, машинограм тощо, призначені для хронологічного, систематичного або комбінованого нагромадження, ґрунтування та узагальнення інформації з первинних документів, прийнятих до обліку;
- головна книга - регістр синтетичного обліку, де відображаються залишки на початок і кінець звітного періоду і обороти на дебеті і кредиті рахунків;
- бухгалтерська звітність;
- плани, кошториси, калькуляції;
- матеріали перевірок і ревізій;
- матеріали внутрішньогосподарського контролю підприємства;
- дані, отримані аудитором при проведенні документального і фактичного контролю об'єктів аудиту;
- неофіційні документи - документи, які робітники підприємства ведуть з власної ініціативи;
- допоміжні документи - документи, в яких викладена думка осіб, що працюють на підприємстві.
Неофіційні та допоміжні документи доказового значення не мають, однак можуть бути використані при виборі напрямку проведення дослідження і перевірки.
2. Значимість аудиторських доказів
Відповідно до вимог нормативу аудиту "Аудиторські докази" № 14 аудитор повинен прийняти рішення про надійність, корисність і достатність отриманих ним аудиторських доказів. Значимість доказів залежить від їх надійності й корисності. Лише за такої умови докази можуть впливати на формування висновку аудитора щодо фінансової документації клієнта.
Щоб бути корисними аудиторові, докази повинні бути надійними. Надійність - це якість інформації, яка забезпечує обґрунтовану відсутність у ній помилок і виправлень, відображає належну інформацію. На надійність доказів впливає велика кількість факторів, основні з них такі:
1. Незалежність джерела Інформації. Докази, отримані аудитором із незалежних відносно суб'єкта перевірки джерел надійніші, ніж свідчення, надані підприємством. Але високий рівень надійності таких свідчень ще не гарантує, що вони не можуть бути помилковими.
2. Компетентність джерела інформації. Докази можна вважати надійними, якщо вони отримані від компетентних джерел і видають інформацію без помилок.
3. Система внутрішнього контролю. Якщо аудитор планує розглядати систему внутрішнього контролю як джерело інформації, він повинен ознайомитись із діяльністю підприємства і перевірити заходи та процедури, що становлять систему внутрішнього контролю, впевнитись, що вони розроблені без помилок і діють ефективно.
4. Об'єктивність доказів. Свідчення вважаються об'єктивними, якщо не виникає сумнівів, щодо їх надійності.
При проведенні
Loading...

 
 

Цікаве