WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Класифікація помилок. Процедури виявлення помилок. Дія аудиторів у разі виявлення помилок - Реферат

Класифікація помилок. Процедури виявлення помилок. Дія аудиторів у разі виявлення помилок - Реферат

внесені в комп'ютер.
У разі перевірок на точність велике значення мають операції контролю, спрямовані на одержання достовірних даних про те, що господарські операції зафіксовані своєчасно. Для цих перевірок використовують методи визначення термінів проведення операцій.
Деякі методи, що використовуються для процедури забезпечення повноти даних, також можуть застосовуватись для процедури контролю точності.
Процедура контролю на дозволеність дає можливість встановити той факт (або встановити його відсутність), що зареєстровані дані з господарських операцій дійсно відображають реальні економічні дії. Таких процедур контролю може бути кілька. Найбільш проста з них полягає в тому, що виконання господарських операцій дозволяється окремим посадовим особам підприємства у межах їх повноважень, передбачених нормативними актами підприємства. У більш досконалих системах процедури контролю за наданням дозволів інтегровані в систему таким чином, ідо перевірка на наявність очікуваних наслідків здійснюється автоматично.
Процедури надання дозволів передбачають:
- затвердження господарських операцій посадовою особою, що має повноваження;
- складання звітів за видатками;
- комп'ютерне порівнянняданих за фінансовим звітом і господарськими операціями;
- обмеження доступу до інформації.
Процедури контролю, що спрямовані на виявлення фіктивних операцій, повинні включати розподіл повноважень за обробки даних.
Процедури контролю групуються за принципом обмеження доступу до активів підприємства персоналу, що не має відповідних повноважень. Ефективність контролю залежить від правильного розподілу обов'язків між посадовими особами. Для попередження шахрайства, крадіжок та інших зловживань необхідно обмежити доступність інформації, що може бути використана для укладення угоди. Передусім це стосується операцііі і угод з грошима, страховими та іншими високоліквідними активами. Процедури контролю повинні забезпечити захист активів і облікових записів від фізичного пошкодження.
У комп'ютерній системі обліку доступ до файлів повинне мати вузьке коло посадових осіб. Це особливо важливо в умовах використання електронної системи "Клієнт - Банк". У цін системі можливе переміщення грошей за допомогою комп'ютера, що має також велике значення для гарантування безпеки підприємства.
Зокрема:
- маніпуляція обліковими записами, зумисне використання неправильних (некоректних) бухгалтерських проводок або сторнованих записів;
- перекручення даних обліку і звітності;
- фальсифікація бухгалтерських документів і записів - оформлення завідомо неправильних або фальсифікованих документів бухгалтерського обліку;
- невідповідне відображення записів у реєстрах обліку - ненавмисне або навмисне неповне відображення фінансової інформації у системах рахунків, за оцінкою, що відрізняється від прийнятих норм, тощо;
- "незвичайні операції" і господарські операції, платежі, котрі, на розсуд аудитора, є зайвими або недоречними.
Система внутрішнього контролю підприємства має на меті:
- здійснення ефективної і цілеспрямованої діяльності;
- збереження майна;
- якісне документування операцій;
- виявлення можливих помилок і обману.
На практиці кожна система внутрішнього контролю може тільки зменшити, але не усунути можливість обману, помилок, зловживань, знизити рівень небажаного ризику в бізнесі клієнта. Відповідальність і дії аудитора стосовно системи внутрішнього контролю клієнта відображені у нормативі національного аудиту № 6 "Оцінка системи внутрішнього контролю". За цим нормативом аудитор повинен при складанні плану проведення аудиторської перевірки ознайомитися з системою внутрішнього контролю, оцінити її ефективність як основи для складання фінансової звітності. Аудитор також оцінює ступінь ризику від того, що обман, помилки, зловживання можуть бути не виявлені.
3. Дії аудиторів у разі виявлення помилок та шахрайства
Виявивши помилки та факти шахрайства при проведенні аудиторських перевірок, аудитор відповідно до параграфів 26-33 Національного нормативу № 7 "Помилки та шахрайство" [7, с. 58-59] повинен зробити такі повідомлення:
- керівництву підприємства, навіть у тому випадку, коли він припускає, що помилки чи факти шахрайства незначні і не впливають на фінансову звітність підприємства. Стосовно фактів шахрайства аудитор повинен оцінити участь у них керівних осіб підприємства і повідомити про це безпосереднім керівникам осіб, помічених у незаконних діях. Якщо до шахрайства причетний вищий керівник підприємства, аудитор має право і повинен проконсультуватися з відповідним юристом чи адвокатом стосовно своїх подальших дій або спрямування аудиту;
- користувачам аудиторського звіту аудитор повинен кваліфікувати і видати всі помилки та факти шахрайства і відповідно до рівня істотності їх підготувати аудиторський висновок. У випадку, коли аудитор не може визначити характер помилки або шахрайства, за офіційним рішенням про наявність або відсутність помилок треба звертатися до відповідного арбітражного суду;
- порядок повідомлення інших постанов. Аудитор не зобов'язаний повідомляти про виявлені ним порушення ще когось, крім керівника (засновників) підприємства, він не має права надавати інформацію про факти порушень законодавства або надавати будь-які документи стороннім підприємствам або особам.
Список використаної літератури:
1). М. Т. Білуха "Курс аудиту", Київ "ВИЩА ШКОЛА" - "Знання", 1998;
2). Г. М. Давидов "Аудит", Київ "Знання", 2001;
3). Н. І. Дорош "АУДИТ методологія організації", Київ "Знання" 2001;
4). А. В. Газарян "Аудит", Київ 1997;
5). С. М. Бичков "Аудит", Київ 1998;
6). Л. С. Шахтовська "Аудит", Київ 1996.
Loading...

 
 

Цікаве