WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Організація обліку міжнародних розрахунків в банках України - Контрольна робота

Організація обліку міжнародних розрахунків в банках України - Контрольна робота

банк-емітент (наприклад, ризиків, пов'язаних із забороною в країні імпортера виплати іноземної валюти за торговельним зобов'язанням).
Непідтвердженим безвідкличним є акредитив - акредитив, за якого авізуючий банк обмежується тільки авізуванням експортера щодо відкриття акредитива та платить лише в тому разі, коли банк-емітент перерахує йому відповідну суму.
За валютою платежу акредитиви поділяють на такі, що сплачуються:
o у національній валюті бенефіціара (експортера);
o у національній валюті імпортера;
o у третій валюті.
Якщо за акредитивом платіж передбачено в іншій валюті, ніж та, в якій відкрито акредитив, у його умовах має чітко зазначатися курс перерахунку з валюти акредитива у валюту платежу, який необхідно використовувати при здійсненні виплат з акредитива.
За характером платежу (можливістю здійснювати часткові поставки продукції) акредитиви бувають подільні та неподільні.
Подільним є акредитив, яким передбачається виплата експортерові відповідно до контракту певної суми після кожної часткової поставки.
Такий акредитив є досить гнучкою формою розрахунків. Вигідний передусім експортерові.
Неподільним є акредитив, яким передбачається, що вся сума, яка належить експортерові, буде сплачена після завершення поставок або після останньої часткової поставки.
Такий акредитив використовується здебільшого при постачанні окремими партіями обладнання, технологічно тісно пов'язаного, тобто коли непоставка однієї або кількох партій унеможливлює використання обладнання, яке надійшло раніше. Отже, неподільний акредитив захищає інтереси імпортера.
За місцем і суб'єктом виконання акредитиви поділяють на такі, що виконуються:
o банком-емітентом у країні імпортера;
o авізуючим або підтверджуючим банком у країні бенефіціара;
o за участю третьої сторони.
У тих випадках, коли виконуючим банком є банк-емітент, термін дії акредитива закінчується у країні банку-емітента і він оплачується тільки після отримання та перевірки документів, необхідних для розкриття акредитива.
Якщо виконуючим банком є авізуючий банк, можливі кілька видів оплати документів залежно від способу оплати, зазначеного в умовах контракту.
За видом зовнішньоекономічної діяльності суб'єктів господарської діяльності (експорту чи імпорту товарів і послуг) акредитиви поділяють на акредитиви на імпорт та акредитиви на експорт.
Акредитив на імпорт використовується для розрахунків за імпортовані іноземними фірмами товари та надані послуги.
Він відкривається українськими банками за дорученням українських фірм-імпортерів. При розрахунках за імпорт доцільно використовувати акредитиви, якими передбачено платіж в українському банку-емітенті проти документів, що надходять від іноземного експортера. Це дає змогу запобігти можливому заморожуванню валютних коштів суб'єктів господарської діяльності України та банків на рахунках в іноземних банках для наступних платежів за акредитивами. Останніми роками НБУ не рекомендує використовувати такі акредитиви.
Одним із видів акредитивів на імпорт є транзитні акредитиви. Вони можуть авізуватися, підтверджуватися та виконуватися уповноваженими банками за дорученням іноземних банків-кореспондентів, які відкривають ці акредитиви в інших країнах. Як правило, транзитні акредитиви авізуються за рахунок іноземного банку-емітента.
Акредитив на експорт використовується для розрахунків за експортовані іноземними фірмами товари та надані послуги і відкривається іноземними банками за дорученням іноземних фірм імпортерів.
У розрахунках за український експорт акредитиви відкривають здебільшого іноземні банки з авізуванням їх через українські банки. Найвигіднішим у цьому разі є призначення виконуючим банком уповноваженого українського банку.
Крім зазначених, у міжнародній банківській практиці використовують специфічні види акредитивів.
Переказний (трансферабельний) акредитив. Експортер може виявити ініціативу повністю чи частково передати свої права за акредитивом іншій стороні, якщо він є не постачальником товару, а посередником між постачальником та імпортером.
Переказний акредитив дає змогу бенефіціарові (експортерові) передати повністю чи частково свої права за акредитивом іншій стороні (індосатові), яка мусить дотримуватися термінів та умов акредитива для отримання платежу.
Щоб зробити акредитив переказним, експортер має домовитися з імпортером про те, що при відкритті акредитива це буде обов'язково застережено. Такі терміни, як "подільний", "подрібнюваний" для
цього не застосовуються. Перш ніж здійснювати передачу, експортер має надіслати до банку, що переказує, письмовий запит. Проте цей банк, незалежно від того, чи підтвердив він акредитив, не зобов'язаний впливати на переказ, за винятком випадків, на які він погодився, і доки не буде здійснено банківські комісійні платежі.
Уніфіковані правила та звичаї документарних акредитивів (ІГСР) визначають умови їх переказу і встановлюють права та обов'язки сторін. Зокрема, передача акредитива можлива тільки один раз. Отже, акредитив не може бути переданий за запитом другого бенефіці-ара третьому бенефіціарові.
Компенсаційний акредитив. Як і в ситуації з переказним акредитивом, експортер може бути посередником між постачальником та імпортером. Він може доручити авізуючому чи третьому банку випустити другий акредитив на користь постачальника як альтернативу переказного акредитива, використовуючи для забезпечення акредитив, випущений імпортером на користь експортера.
Компенсаційний акредитив використовують як гарантію випуску другого акредитива для покриття тієї самої угоди.
Більшість банків неохоче беруть участь в угодах з використанням компенсаційного акредитива через наявний ризик. Очікуване виконання умов та остаточний платіж за першим акредитивом мають забезпечувати певну гарантію платежу за другим, однак виконання умов першого унеможливлюється через дії сторін, втручання уряду чи з інших причин. Наприклад, фактичний постачальник (бенефіці-ар другого акредитива) може діяти за своїм акредитивом, що регулює рух товарів у його країні, а отже, володіти правом на платіж. Однак вантажовідправник (експортер чи бенефіціар першого акредитива) може бути неспроможний виконати умови свого акредитива, наприклад, через страйк екіпажа судна, що може зашкодити переміщенню товарів через кордон до закінчення терміну першого акредитива. Це лише один із багатьох можливих випадків, коли вантажовідправник (посередник) можевиявитися нездатним виконати умови акредитива.
Банк-посередник, що відкрив другий акредитив, усе ще буде зобов'язаний сплатити бенефіціарові акредитив, якщо всі документи оформлено правильно, і сподіватиметься на компенсацію від вантажовідправника (посередника). Якщо він не може відвантажити товар кінцевому імпортерові, то не отримає платежу за першим акредитивом і, можливо, не зможе розрахуватися зі своїм банком. З цієї
причини, якщо банк погодиться випустити другий акредитив, використовуючи перший як забезпечення, він прагнутиме отримати гарантію того, що в разі потреби експортер зможе компенсувати витрати зі своїх основних фінансових джерел.
З
Loading...

 
 

Цікаве