WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Система оподаткування фізичних осіб в Україні, та аналіз їх надходжень до бюджету - Курсова робота

Система оподаткування фізичних осіб в Україні, та аналіз їх надходжень до бюджету - Курсова робота

майно підприємств, майно фізичних осіб, податок на промисел. І лише податок на промисел був закріплений. Якщо виходити з концепції податкової політики в Україні, то в найближчий час повинен бути прийнятий нормативний акт, який би регулював справляння податку на майно з фізичних осіб.[33]
Основні проблеми, що гальмують розвиток системи оподаткування в Україні, полягають в тому, що у нас закони про податки приймаються при виникненні необхідності покрити бюджетний дефіцит. Важливим недоліком діючої системи оподаткування є те, що податки з населення не мають цільового призначення. Це істотно погіршує контроль за їх використанням,призводить до негативних відхилень у процесі розподілу доходів. Є підстави стверджувати, що податки з населення повинні направлятися виключно на соціальні цілі, що дало б змогу підвести під цю важливу групу витрат держави відповідну фінансову базу. Тут для України найважливішим є аналіз і використання досвіду в сфері оподаткування найбільш розвинутих країн світу.
1.2. Оподаткування фізичних осіб в контексті світового досвіду.
Формування податкової системи потребує вивчення досвіду розвинутих країн, податкові системи яких мають багатолітню історію. Наш власний досвід надзвичайно обмежений, оскільки в умовах адміністративно-командного соціалізму відносин між державою і підприємствами базувалися на прямому вилученні значної частини їхніх доходів до бюджету і вигляді відрахувань від прибутку, різного роду платежів.
Вивчення світового досвіду супроводжуються порівнянням податкової системи України з податковими системами розвинутих країн, яке стає підставою для визначення шляхів вдосконалення податкової системи України. У цьому зв'язку постає питання про правомірність орієнтації нашої податкової системи нашої держави на зрілі податкові системи, адже податкова система має бути адекватною рівню соціально-економічному розвитку тієї чи іншої країни.[37]
Сучасним податковим системам властива вагома частка податкових надходжень бюджетів у ВНП. На початку 90-х років вона становила: у США -30%, Японії-31%, Англії-37, Канаді-37%, Німеччині-38%, Франції-44%, Нідерландах-48%, Швеції-61%. Відмінність у загальному рівні оподаткування різних країн світу висвітлюють існування зв'язку між часткою податкових надходжень у ВВП і моделлю ринкової економіки з властивими їй масштабами і формами державного регулювання.
Важливою характеристикою сучасних податкових систем розвинутих країн є їхня структура. Загальна картина структури податків в розвинутих країнах характеризується наступними рисами:
- відносна залежність економіки окремих країн від податків на різні види доходів дуже неоднакова і постійно коливається;
- частка податків на споживання і частка акцизів в багатьох країнах майже однакова. Роль перших постійно збільшувалася, а останніх - зменшувалася - 80-ті роки;
- у всіх розвинутих країнах відбулося зрушення в сторону збільшення прибуткового податку і внесків у фонди соціального страхування;
- співвідношення прямих і непрямих податків має певні особливості в різних країнах, так у США, Японії, Канаді, Англії переважають прямі податки. У Франції - непрямі, 56,6 % податки на споживання - акцизи, внески підприємств у фонди соціального страхування. Очевидним є зв'язок між співвідношенням прямих і непрямих податків та рівнем податкової культури. Адже сама податкова культура, що впливає на ефективність збирання податків, масштабами ухилення від сплати разом з іншими чинниками створює сприятливі умови для підвищення ролі непрямих податків. Пояснюється це тим, що надходженням від основних видів прямих податків - податку на прибуток, особистого прибуткового податку - залежать від правильності декларування доходів, а остання - як від рівня оподаткування, тік і податкової культури.[35]
Наступним важливим аспектом структури податкових систем розвинутих країн є структура прямих податків, яка характеризується певними закономірностями, а саме залежністю співвідношенням між податком на прибуток корпорацій і особистим прибутковим податком від структури національного доходу. В країнах з розвинутою ринковою економікою у створеному національному доході переважають індивідуальні доходи (у США у 1989 - 1999 роках частка заробітної плати у національному доході становила 73,8%, а самостійно зайнятих доходів -6,8%, прибутку корпорацій - 8,6%). Тому частка особистого прибуткового податку значно вища, що відповідно і відображається у структурі доходів федерального бюджету США. У 1986 році у США був прийнятий закон про податкову реформу, який став найбільшим у післявоєнний період податковим міроприємством. Основними його цілями були - спрощення системи федерального оподаткування, спроба надати оподаткуванню більш рівномірний і "справедливий" характер і за допомогою цього стимулювати прискорення темпів економічного зростання у країні. В результаті даної реформи істотній перебудові підлягала система індивідуального прибуткового оподаткування.[34]
Для сучасної податкової системи США характерне паралельне використання основних видів податків як федеральним урядом, так урядами штатів і місцевими органами влади на всіх рівнях стягуються:
- індивідуальні прибуткові податки;
- податки з прибутку корпорацій;
- податки і внески у фонди соціального страхування;
- податки на спадщину і дарування;
- акцизи.
В результаті населення сплачує три види прибуткового податку: федеральний, штатний, місцевий; два види майнового податку і універсального акцизу - штатний і місцевий.
Найбільшу питому вагу у доходах федерального бюджету становить федеральний прибутковий податок. Його доля в податкових надходженнях становила : у 1970 році - 48,2%, 1980 - 48,7%, 1985 - 46,2%, 1990 - понад 45%. Найважливішою сучасною тенденцією в сфері справляння прибуткового податку з населення США є законодавче пониження максимальних ставок оподаткування - з 70% до 28%.[26]
Особливо цінним для української системи є досвід США по запровадженню федеральних податків на соціальне страхування в США, державна система страхування була введена у 1935 році. Спеціальним актом були передбачені дві системи страхування : федеральна система страхування престарілих та федерально - штатна система страхування по безробіттю.
Основний принцип соціального забезпечення - участь працюючих громадян у його фінансуванні. Для фінансування програм страхування створені спеціальні довірчі фонди, на рахунки яких зараховуються спеціальні податки - внески на соціальне страхування, які сплачують підприємці та працюючі громадяни. Внески носять обов'язковий характер і передбачають , що сплачені суми не повертаються тій особі, яка їх сплатила, що однак не включає повернення податків у вигляді різних видів витрат держави. В
Loading...

 
 

Цікаве