WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Податкові пільги - Реферат

Податкові пільги - Реферат

спрямовується на ділі, в реалізації яких зацікавлена держава чи місцеві органи самоврядування: природоохоронні заходи освоєння нових технологій.
3. Звільнення від сплати податку окремих осіб чи категорій платників. У такий спосіб законодавець відкриває великі можливості для одержання реальних доходів при зменшенні податкових вилучень, оскільки часто кошти на утримання цих суб'єктів виділяються з бюджету, і цей канал трохи спрощує рух коштів від платників по датків у бюджет, а потім у зворотному напрямку, до осіб, які їх вимагають. Досить розвинуту систему таких пільг передбачено Законом України "Про статус ветеранів війни, гаранти їхнього соціального захисту", що набрав чинності з 1 січня 1994 року (п. 18 ст. 12; п. 23 ст. 13; п. 17 ст. 14; п. 19 ст. 15 Закону). Відповідно до зазначених пунктів найбільш захищеною в цьому плані є категорія інвалідів війни, що повністю звільняються від сплати податків, зборів і мита усіх видів.
4. Зниження податкових ставок, Цей вид пільг відображає як державне, так і регіональне значення виду діяльності, що підпадає під знижену ставку.
5. Відрахування з податкового окладу передбачає насамперед стягнення з податкового окладу, що здійснюється за певний розрахунковий період.
6. Цільові податкові пільги можуть включати різні форми відстрочки стягування податків. Як найбільш характерний приклад можна згадати механізм використання податкового кредиту.
7. Інші податкові пільги (податкові канікули тощо).
Як своєрідні пільги Можна розглядати і деякі особливості сплати податку" форми перерахунку, хоча це вже окреме питання, що повинно регулюватися на рівні інструкцій, Багато проблем було пов'язано з фіскальним характером авансових платежів, однак подібний механізм сплати може забезпечити і чимало зручностей для платника.
5. Правове регулювання територіальних податкових пільг
Якщо розглядати податкові пільги як певне звільнення платників податків (а саме так підходить російський законодавець - ст. 56 Податкового кодексу Російської Федерації), то цілком обґрунтованим є виділення певних територій, на яких установлюється пільговий податковий режим. Такі території можуть існувати на двох рівнях:
1) нижчий рівень - території, що характеризуються звільненнями при використанні місцевих податків і зборів. Наприклад, відповідно до ст. 15 Закону України "Про систему оподаткування" місцеві органи самоврядування на свій розсуд можуть встановлювати частину місцевих податків і зборів і за рахунок цього формувати більш пільговий податковий режим на відповідних територіях;
2) вищий рівень - території спеціальних зон зі специфічним пільговим оподаткуванням, що регулюється спеціальним законодавством. Такі території поділяють на два підвиди:
а) території, розташовані за межами території України (до них належать насамперед офшорні зони), де надається пільговий режим оподаткування для податкових резидентів України;
б) території, розташовані в Україні, де надається пільговий податковий режим для податкових резидентів і нерезидентів України (вільні економічні зони).
Податкове законодавство України не дає чіткого визначення поняття "офшорна зона", і найчастіше термін "офшор" застосовується стосовно компаній, їх підрозділів. Офшорні компанії відрізняються спрощеною процедурою реєстрації, низькою ставкою корпоративного податку чи взагалі його відсутністю; мінімальним обсягом і спрощеною процедурою щорічної звітності. При виконанні деяких вимог податок на прибуток або зовсім не сплачується, або сплачується в чисто символічному розмірі.
Визначене законодавче забезпечення система офшорних зон дістала 2000 року. Президент України розпорядженням № 90/2000/РП від 21 лютого 2000 року доручив Кабінету Міністрів України визначити й опублікувати перелік офшорних зон і надалі забезпечувати його щорічне опублікування. Основною причиною, яка підштовхнула до закріплення цього переліку, послужив п. 18.3 ст. 18 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", що регламентує порядок роботи з платниками податків, які торгують з фірмами, зареєстрованими в офшорних зонах. А саме: при перерахуванні грошей таким фірмам за покупки дозволено відносити на витрати тільки 85% фактичної вартості товару. Інші 15% - з чистого прибутку. За невиконання цієї норми передбачені високі штрафні санкції. Поняття ж офшорних зон немає. Тому законодавець пішов дещо спрощеним шляхом - закріпити вичерпний Перелік офшорних зон, а не роз'яснювати, у чому їхня сутність.
24 лютого 2003 року Кабінет Міністрів України затвердив перелік офшорних зон, до якого увійшли:
в Європі - Андорра, Гібралтар, Монако; Британські залежні території - острови Гернсі, Джерсі, Мен, Олдерні;
у Центральній Америці - Беліз, Панама;
у Карибському регіоні - Ангілья, Антигуа і Барбуда, Аруба, Багамські острови, Барбадос, Бермудські острови, Британські Віргінські острови, Віргінські острови (США), Гренада, Кайманові острови, Монтсеррат, Нідерландські Антильські острови, Пуерто-Ріко, Сент-Вінсент і Гренадіни, Сент-Кітс і Невіс, Сент-Люсія, Співдружність Домініки, Теркс і Кайкос;
в Африці - Ліберія, Сейшельські острови;
у Тихоокеанському регіоні - Вануату, Маршальські острови, Науру, Німуе, острови Кука, Самоа;
у Південній Азії - Мальдівська Республіка.
Закон Україну від 23 лютого 1996 року "Про деякі питання валютного регулювання й оподаткування суб'єктів експериментальної економічної зони "Сиваш" регулює створення зони для залучення іноземних і національних інвестицій на основі Указу Президента України від 17 листопада 1995 року "Про заходи для проведення експерименту в північно-кримській експе-риментальній економічній зоні "Сиваш".
Ця територія нее в повному розумінні слова вільною економічною зоною. Вона, не має спеціального митного кордону, і пільги поширюються не на всіх суб'єктів господарювання. Разом з тим зареєстровані суб'єкти зони сплачують 50 відсотків податку на прибуток і ПДВ використовують особливий митний режим (спрощена процедура в'їзду-виїзду; звільнення від сплати мита, ПДВ, акцизного збору на імпорт для потреб власного виробництва тощо). На 50 відсотків зменшується сума податку на прибуток при використанні її на реалізацію інвестиційних проектів у межах зони.
У цілому всі вільні економічні зони поділяють на дві категорії:
1) транспортно-транзитні - зони, розташовані по периметру кордону України, щo забезпечують залучення товарів, на територію України і потік транзитних товарів через територію України. Створюють їх з метою спрощення процедури переміщення цих товарів;
2) промислові - зони, розташовані на території України, закріплені законодавством, у них здійснюють інвестування і встановлено пільговий режим оподаткування.
Література
1. Конституція України. - К.: Преса України, 1997.
2. ПанасюкВ. М., Ковальчук Є. К., Бобрівець С. В. Податковий облік: Навч. посіб. - Тернопіль: Карт-бланш, 2002. - 260
3. Облік у селянському (фермерському) господарстві: Посібник / За ред. М. Я. Дем'яненка. - К.: ІАЕ, 2001. - 403 с
4. Сук Л. К. Бухгалтерський облік: Навч. посіб. - К.: Інститут після-дипломної освіти Київського університету ім. Тараса Шевченка. - 2001. - 339 с.
Loading...

 
 

Цікаве