WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Плата за торговий патент - Реферат

Плата за торговий патент - Реферат


Реферат
на тему:
Плата за торговий патент
Сьогодні суб'єкти підприємницької діяльності для оподаткування своїх доходів можуть використовувати такі системи:
1) загальну;
2) спрощену;
3) спеціальну (шляхом придбання спеціального патенту).
Кожна з цих систем має специфічні особливості. Наприклад, першу можуть застосовувати всі суб'єкти господарювання без будь-яких обмежень, а дві останні мають деякі умови-обмеження, дотримання яких дає можливість їх застосовувати. Зазначені системи оподаткування припускають добровільність їхнього обрання і тому є альтернативними.
Плату за торговий патент закріплено в п. 19 ст. 14 Закону України "Про систему оподаткування" як самостійний вид загальнодержавних податків і зборів. Однак цей обов'язковий платіж посідає проміжне положення між власне податками і державним дозволом.
Згідно зі ст. 2 Закону України від 23 березня 1996 р. "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності", (далі - Закон про патентування) торговий патент - це державне посвідчення, що засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності чи його структурного (відособленого) підрозділу займатися певними видами підприємницької діяльності.
Патентуванню підлягають такі види діяльності, які й є об'єктом патентування:
1) торгова діяльність за готівку, а також з використанням інших форм розрахунків і кредитних карток на території України;
2) діяльність щодо обміну готівкових валютних цінностей;
3) діяльність з надання послуг у сфері грального бізнесу;
4) діяльність з надання побутових послуг.
Визначення видів діяльності, що підлягають патентуванню, заборонено іншими нормативними актами, крім вищезгаданого Закону, а також рішеннями органів місцевого самоврядування. Виходячи з цього, зауважимо, що наведений перелік об'єктів оподаткування є вичерпним і ніякі інші види підприємницької діяльності патентуванню не підлягають.
Необхідно також назвати види діяльності у сфері торгівлі та надання побутових послуг, на які не поширюється чинність Закону про патентування:
1) на підприємства й організації Укоопспілки, військової торгівлі, аптеки державної власності і торгово-виробничі державні підприємства робочого постачання в селах, селищах і містах районного підпорядкування;
2) на суб'єктів підприємницької діяльності-фізичних осіб, що:
а) здійснюють торгову діяльність з лотків, прилавків і сплачують ринковий збір (плату) за місце для торгівлі продукцією в межах ринків усіх форм власності;
б) сплачують податок на промисел у порядку, передбачено му чинним законодавством;
в) здійснюють продаж вирощених в особистому підсобному господарстві, на присадибній, дачній, садовій і городній ділянках продукції рослинництва, худоби, кролів, нутрій, птиці (як у живому виді, так і продукції їхнього забою в сирому вигляді й у вигляді первинної переробки), продукції особистого бджільництва;
г) сплачують державне мито за нотаріальне посвідчення до говорів про відчуження особистого майна, якщо товари кожної окремої категорії відчужуються не частіше одного разу в календарний рік;
д) сплачують фіксований податок відповідно до законодавства про оподаткування доходів фізичних осіб;
3) на суб'єктів підприємницької діяльності, утворених громадськими організаціями інвалідів, які мають податкові пільги відповідно до чинного законодавства і здійснюють торгівлю виключно продовольчими товарами вітчизняного виробництва і продукцією, виготовленої на підприємствах Українського суспільства сліпих й Українського суспільства глухих.
Платниками за патенти згідно з п. 1.2 ст. 1 Закону про патентування є такі суб'єкти: юридичні особи і суб'єкти підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи, - резиденти і нерезиденти, а також їх відособлені підрозділи (філії, відділення, представництва тощо), які займаються підприємницькою діяльністю, передбаченою частиною першої статті 1 Закону. Виходячи з цього, можемо виділити три групи платників:
1) юридичні особи, незалежно від організаційно-правової форми господарювання і форми власності;
2) фізичні особи-підприємці;
3) відособлені підрозділи (філії, відділення тощо), причому ні місце їх розташування, ні наявність окремого банківського рахунка чи відособленого балансу в цьому випадку значення не мають.
Однак обов'язкова умова, за якої зазначені категорії резидентів і нерезидентів є суб'єктами патентування, - це здійснення ними певного виду діяльності, що підлягає патентуванню.
Вартість торгового патенту встановлюється для кожного окремого виду підприємницької діяльності і тому залежить від останніх. При цьому Законом про патентування плата за торгові патенти на здійснення операцій з торгівлі готівковими валютними цінностями й операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу встановлена у вигляді фіксованих сум, а плата за торгові патенти на здійснення торгової діяльності і щодо надання побутових послуг обмежена мінімальними і максимальними розмірами. Конкретний розмір такої плати встановлюється органами місцевого самоврядування і залежить від місця розташування об'єкта, що підлягає патентуванню, виду наданих послуг чи асортименту товарів.
Внесення плати за торговий патент (щомісяця або щокварталу) відображається податковими органами за місцем його придбання в особистому рахунку платника. Щодо торгових патентів на здійснення торгової діяльності і надання побутових послуг можлива попередня оплата на наступні за поточним роки (але не більше ніж на три роки), при цьому у таких випадках суб'єкт підприємницької діяльності звільняється від обов'язків до внесення плати за торговий патент, якщо надалі (після сплати повної вартості торгових патентів на наступні роки) буде збільшено вартість торгового патенту.
Строк дії торгового патенту також залежить від виду діяльності, що підлягає патентуванню. Після закінчення строку дії
торговий патент обов'язково повертають до податкового органу за місцем його видачі.
Порядок придбання торгового патенту регламентується Законом про патентування, а також Положенням про виготовлення, збереження і реалізацію торгових патентів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 1998 р. Підставою для придбання торгового патенту є заявка, що має містити такі відомості: а) найменування суб'єкта підприєм-ницької діяльності; 6) витяг з установчих документів про юридичну адресу суб'єкта підприємницької діяльності, а у випадках, якщо патент придбають для структурного (відособленого) підрозділу, - довідку органа, що погодив місцезнаходження структурного (відособленого) підрозділу, зі вказівкою цього місця; в) вид підприємницької діяльності, здійснення якого вимагає придбання торгового патенту; г) найменування документа про повну чи часткову сплату вартості торгового патенту. Відомості, що містяться в заявці, звіряються у податковому органі з оригіналами первинних документів, на підставі яких заповнюється така заявка.
Установленняяких-небудь додаткових умов щодо придбання торгового патенту заборонено законом.
Слід зазначити, що торговий патент видається суб'єктам підприємницької діяльності податковими органами:
по-перше, за місцезнаходженням таких суб'єктів чи місцезнаходженням їх структурних (відособлених) підрозділів;
по-друге, суб'єктам підприємницької діяльності, які здійснюють торгову діяльність або надають побутові послуги (крім пересувної торгової мережі), - за місцезнаходженням пункту продажу товарів чи пункту з надання побутових
Loading...

 
 

Цікаве