WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Плата (податок) за землю - Реферат

Плата (податок) за землю - Реферат


Реферат
на тему:
Плата (податок) за землю
ПЛАН
1. Платник податку
2. Об'єкт оподаткування
3. Ставки податку
4. Пільги щодо податку
5. Обчислення і сплата податку
Література
Земля (земельна ділянка) була одним з перших об'єктів оподаткування. В окремі періоди історичного розвитку земельний податок був головним, мав найбільше фіскальне навантаження. Цілком природно, що в сучасній податковій системі України застосовують такий традиційний податковий важіль, як податок на землю.
Сплата цього податку передбачена ст. 14 Закону України "Про систему оподаткування" і регулюється Законом України "Про плату за землю" (у редакції від 19 вересня 1996 року), Земельним кодексом України, постановами Кабінету Міністрів України.
Користування землею в Україні є платним. Плата за землю стягується у виді земельного податку або орендної плати, розмір яких не залежить від господарської діяльності власників та користувачів землі або орендарів і визначається залежно від грошової оцінки земельних ділянок.
1. Платники податку
У статті 5 Закону України "Про плату за землю" досить часто згадуються категорії "суб'єкт" і "платник". Ця норма права потребує істотного й принципового доопрацювання, оскільки законодавець, змішуючи ці поняття, фактично припускає сполучення публічного і приватноправового регулювання. Регулювання орендних відносин має бути винесено за межі податкового законодавства і суб'єктом податку повинний бути тільки власник земельної ділянки.
Що ж стосується закріпленого законом порядку, то платником плати за землю є власник землі і землекористувач, у тому числі орендар, якими можуть виступати як юридичні, так і фізичні особи.
Платники сплачують податок на землю з дня виникнення права власності або права користування ділянкою, а у разі втрати платником цих прав податок сплачується за період фактичного перебування у нього ділянки в поточному році. Облік платників (товаровиробників сільськогосподарської продукції і громадян) і нарахування земельного податку здійснюється щорічно за станом на 1 травня, інших платників - за станом на 1 лютого.
Право на земельну ділянку може належати кільком особам, тому, як характерну рису плати за землю, слід зазначити існування в цьому разі консолідованого платника.
2. Об'єкт оподаткування
Об'єктом плати за землю є земельна ділянка, що перебуває у власності або користуванні, у тому числі й орендованої. При цьому законодавець виділяє три категорії земель: землі сільськогосподарського користування, землі населених пунктів і землі промисловості, транспорту, зв'язку, оборони тощо. Стаття 79 Земельного кодексу України містить поняття земельної ділянки, як частини земної поверхні зі встановленими межами, певним місцем розташування і закріпленими щодо нього правами. Одиницею оподаткування відносно сільськогосподарських угідь є законодавчо закріплений один гектар орних земель, лугів, пасовищ, багаторічних насаджень.
Право власності на землю і право постійного користування земельною ділянкою виникає після одержання його власником або користувачем документа, що задовольняє це право і його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після висновку договору оренди та його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення його межі у натурі (на місцевості), одержання документа, що засвідчує право на нього (державного акта) і державної реєстрації заборонено.
3. Ставки податку
Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю у формі земельного податку, а орендарі - у формі орендної плати.
Стаття 1 Закону України "Про плату на землю" встановлює ставку податку як законодавче визначений річний розмір плати за одиницю площі оподатковуваної земельної ділянки. Стаття 4 цього закону уточнює таке визначення, вказуючи, що ставка земельного податку обчислюється в розрахунку на 1 квадратний метр.
Ставки земельного податку з одного гектара сільськогосподарських земель встановлюються у відсотках до їх грошової оцінки. Що стосується інших земельних ділянок, то ставки по них диференціюють і затверджують відповідні місцеві ради, виходячи із середніх ставок податку, функціонального використання і місця розташування ділянки, але не вище, ніж удвічі від середніх ставок з урахуванням коефіцієнтів, встановлених Законом України "Про плату за землю".
Чинне законодавство передбачає застосування підвищених ставок податку у випадках:
- нецільового використання землі;
- перевищення норм відводу.
4. Пільги щодо податку
Законом передбачено такі пільги щодо плати за землю, як звільнення від сплати податку, а також його не справляння. Залежно від критеріїв, узятих за основу при поділі, пільги з цього податку можна поділити на три групи:
1. За територіальною ознакою - поширюються на окрему територію, що не обов'язково збігається з адміністративно - територіальною одиницею (зона радіоактивного забруднення в результаті Чорнобильської катастрофи; територія спеціальних економічних зон "Азов" і "Донецьк", територія пріоритетного розвитку в Житомирській області тощо). Законодавець висуває ряд додаткових умов, за наявністю яких платник має право на це пільгове оподаткування (наприклад, суб'єкт на цій території повинен здійснювати визначені інвестиційні проекти).
2. За видимою ознакою - щодо певних видів земельних ділянок (заповідники, національні природні парки, ботанічні сади, пам'ятки природи, дендрологічні і зоологічні парки;землі, що перебувають у тимчасовій консервації або в стадії сільськогосподарського освоєння тощо).
3. За суб'єктною ознакою - залежно від суб'єкта податку застосовуються як до фізичних осіб (інваліди І і II груп, громадяни, що виховують трьох і більше дітей, громадяни, що постраждали від Чорнобильської катастрофи тощо), так і до юридичних осіб (органи державної влади й органи місцевого самоврядування; зареєстровані релігійні і благодійні організації, що не займаються підприємницькою діяльністю тощо).
Крім того, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування можуть встановлювати такі пільги:
- часткове звільнення від сплати податку;
- зменшення суми земельного податку, але в межах коштів, зарахованих на спеціальні бюджетні рахунки відповідних бюджетів.
5. Обчислення і сплата податку
Обчислення податку на землю провадиться на підставі даних Державного земельного кадастру.
Державний земельний кадастр включає дані реєстрації права власності, права користування землею і договорів оренди земельних ділянок, обліку кількості і якості земель, зонування територій населених пунктів, економічної і грошової оцінки земель.
Юридичні особи самостійно обчислюють суму податку щорічно за станом на 1 січня та до 1 лютого подають дані до відповідної державної податкової інспекції. Нарахування плати за землю громадянам проводять державні податкові інспекції, та до 15 липня поточного року видають платникуплатіжне повідомлення про сплату податку.
Платежі за землю зараховуються на спеціальні бюджетні рахунки сільської, селищної або міської рад, відповідно, на територій, де розміщені земельні ділянки, при цьому 30 відсотків цих коштів централізуються на спеціальному бюджетному рахунку Державного комітету України з земельних ресурсів, 10 відсотків - на спеціальних бюджетних рахунках Автономної Республіки Крим і областей.
Закон України "Про плату за землю" крім регулювання податкового механізму також визначає напрям використання коштів, що надійшли від плати за землю.
Кошти від плати за землю використовуються на фінансування заходів щодо раціонального використання й охорони земель, підвищення родючості ґрунтів, відшкодування витрат власників землі та землекористувачів, пов'язаних з господарюванням на землях гіршої якості, ведення Земельного кадастру, здійснення землевпорядження і моніторингу земель, проведення земельної реформи і розвитку інфраструктури населених пунктів.
Література
1. Конституція України. - К.: Преса України, 1997.
2. ПанасюкВ. М., Ковальчук Є. К., Бобрівець С. В. Податковий облік: Навч. посіб. - Тернопіль: Карт-бланш, 2002. - 260
3. Облік у селянському (фермерському) господарстві: Посібник / За ред. М. Я. Дем'яненка. - К.: ІАЕ, 2001. - 403 с
4. Сук Л. К. Бухгалтерський облік: Навч. посіб. - К.: Інститут після-дипломної освіти Київського університету ім. Тараса Шевченка. - 2001. - 339 с.
Loading...

 
 

Цікаве