WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Обчислення податків і зборів - Реферат

Обчислення податків і зборів - Реферат


РЕФЕРАТ
на тему:
Обчислення податків і зборів
?
ПЛАН
1. Методи оподаткування
2. Порядок обчислення сум податків і зборів
3. Визначення сум податку
Література
1. Методи оподаткування
Розміри ставок податку можуть змінюватися відповідно до обраного методу оподаткування. Під методом оподаткування розуміють механізм зміни ставок оподаткування залежно від збільшення податкової бази.
Існує кілька основних методів оподаткування.
1.Рівне оподаткування - метод оподаткування, за якого однакова сума податку встановлюється для кожного платника податків. Подібний метод припускає подушне оподаткування - самий стародавній і простий вид оподаткування. Цей метод не враховує майнового становища платника податків і тому застосовується лише у виключних випадках (цільові податки).
2. Пропорційне оподаткування - метод оподаткування, за якого встановлюється стабільна ставка, незалежно від збільшення об'єкта оподаткування. Приклад пропорційного оподаткування - податок на прибуток підприємств.
3. Прогресивне оподаткування - метод оподаткування, за якого у разі зростання податкової бази збільшується ставка податку. Вибір прогресивного оподаткування оснований на визначенні дискреційного доходу, тобто вільного доходу, використання якого визначається в основному інтересами платника. Дискреційний доход являє собою різницю між сукупним доходом, отриманим платником, і неоподатковуваним мініму-мом доходів.
Метод прогресивного оподаткування передбачає використання кількох видів прогресії:
а) проста порозрядна прогресія, її суть полягає у тому, що для загального розміру податкової бази встановлюються ступені (розряди) і для кожного розряду визначається сума податку, оклад в абсолютній величині;
б) проста відносна прогресія припускає встановлення для загального розміру податкової бази розрядів" за яких для кожного розряду визначаються різні ставки (як тверді" так і процентні). За цього методу ставка застосовується по всій базі оподаткування залежно від загального розміру бази;
в) складна прогресія, що розділяє базу на податкові розряди. Але кожен розряд існує самостійно й обкладається окремо за своєю ставкою, яка не залежить від загального розміру податкової бази. Прикладом цієї прогресії є шкала прибуткового податку з громадян, коли підвищена ставка застосовується не до всього доходу, а тільки до його частини, яка перевищує певний рівень;
г) приховані види прогресії передбачають використання системи пільг для доходів, що входять у різні розряди. У такому разі розряди та ставки є незмінними і зовні не буде помітною яка-небудь диференціація оподаткування.
3. Регресивне оподаткування - метод, за якого при зростанні податкової бази відбувається скорочення розміру ставки. У цьому разі податкові стягнення пропорційні збільшенню оподаткованого об'єкта. В економічному розумінні регресивними є непрямі податки (акцизний збір, податок на додану вартість), оскільки за самою своєю підставою непрямі податки, що справляються зі споживання, неминуче мають поголовний характер, тобто не розрізняють, хто споживає, чи може він бути визнаний податним суб'єктом, чи ні.
4. Змішане оподаткування передбачає поєднання окремих елементів зазначених вище методів оподаткування. Відбувається начебто дроблення податкового об'єкта, за якого для окремих його елементів використовують різні методи оподаткування.
2. Порядок обчислення сум податків і зборів
Обчислення податку являє собою сукупність дій платника податків (податкового агента) або податкового органу з визначення суми податну, що підлягає сплаті до бюджетів або цільових фондів. Обов'язковість з обчислення податку покладається "а платника податків, на податкові органи або на податкових агентів. Залежно від цього розрізняють:
1) окладні податки - обчислює безпосередньо податковий орган;
2) не-окладні податки - обчислює самостійно платник податків:
а) безпосередньо не окладні - обчислює сам платник податків;
б) опосередковано не окладні - обчислює додатковий агент;
3) змішані податки - обчислюють на різних етапах і платник податків, і податковий орган.
Основним положенням при обчисленні податків і визначенні об'єкта виступає однократність, тобто ситуація, коли той самий об'єкт може обкладатися податком одного виду тільки один раз за певний (податковий) період. Визначення оподаткованої бази (кількісного вираження об'єкта податку) необхідні для обчислення суми податку. Існує два основних метода формування бази: касовий і накопичувальний. Перший метод враховує момент одержання коштів та здійснення виплат у натурі. Цей метод називають касовим" тому що він враховує тільки ті суми (майно), які привласнені платником податку у певній юридичній формі (наприклад, отримані в касі готівкою, передані у власність через оформлення певних документів тощо). При застосуванні другого методу важливим є момент виникнення майнових прав і зобов'язань. Цей метод дістав назву "накопичу-вальний" або "метод нарахувань".
У теорії оподаткування виділяють кілька способів визначення розміру оподаткованої бази. Основним способом є прямий, відповідно до якого визначаються реальні та документально підтверджені показники платника податку. Непрямий спосіб визначення оподаткованої бази виникає у разі відсутності або занедбаності у платника податку обліку доходів, витрат і об'єктів оподаткування, тоді працівники податкових органів визначають розмір оподаткованого доходу на підставі даних, отриманих у результаті перевірок діяльності інших платників податків. Умовний (презумптивний) спосіб визначення доходу - це спосіб, з допомогою якого розмір доходу громадянина, як правило, визначається на підставі побічних ознак - суми орендної плати апартаментів, що знімаються, тощо. Паушальний спосіб оснований на визначенні не умовної суми доходу, а умовної суми податку1.
Розрахунок суми податку пов'язаний з визначенням податкового періоду - строку, протягом якого формується оподаткована база і визначається розмір податкового зобов'язання. Визначення податкового періоду по кожному виду податків має принципове значення Для оподаткованої бази і відіграє велику роль при використанні санкцій за податкові правопорушення. Обчислюється податок у межах одного податкового періоду, але здійснювати це можна кількома способами.
Існує два основних способи обчислення податку:
1.Кумулятивний - спосіб визначення об'єкта, за якого податкова база визначається наростаючим підсумком. На Конкретну дату визначається оподаткована база, зменшена на суму пільг, якими користується платник на цю дату. На кожний момент виплати доходу визначається загальна сума виплат конкретній особі. При цьому сума зменшується на розмір податку, утриманого раніше.
2. Некумулятивний - спосіб визначення податкової бази вроздріб. У цьому разі кожна частина доходу обкладається податком окремо, поза зв'язком з іншими джерелами доходів2. Податковим законодавством України передбаченезастосування обох способів, а також їх поєднання.
3. Визначення сум податку
Як правило, обчислення податку, визначення сум, що підлягають внесенню до бюджетів і цільових фондів, е обов'язком платників податків, що деталізується до кожному податку і збору спеціальним податковим законодавчим актом. Однак це не виключає участі податкового органу у визначенні сум податку або збору, здійснюється це у разі прямого делегування йому подібних обов'язків або в ситуаціях, коли платник податку ухиляється від обчислення і сплати податку. Якщо суму податкового обов'язку обчислює контролюючий орган, платник податку не несе відповідальності за своєчасність та повноту нарахування такої суми, однак несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого податкового обов'язку і має право на оскарження цієї суми.
Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податку, якщо:
а) платник податків це подає у встановлений термін податкову декларацію;
б) дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях;
в) контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помадки, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання;
г) згідно з законами з питань оподаткування особою, відпо-відальною за нарахування окремого податку або збору (обов'язкового платежу), є контролюючий орган.
Якщо контролюючий орган не може самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків через неможливість встановити фактичне місцезнаходження підприємства або його відокремлених підрозділів, місцезнаходження фізичної особи або ухилення платника податків чи його посадових осіб від надання відомостей, передбачених законодавством, а також якщо неможливо визначити суму податкових зобов'язань через відсутність у платника податків податкового обліку, або визначених законодавством первинних документів, суму податкових зобов'язань платника податків може бути визначено за непрямим методом.
Нарахування податкового зобов'язання з використанням непрямого методу можуть здійснювати виключно податкові органи. Суми нарахованих податкових зобов'язань можуть бути оскаржені платником податків у загальному порядку.
Література
1. Конституція України. - К.: Преса України, 1997.
2. ПанасюкВ. М., Ковальчук Є. К., Бобрівець С. В. Податковий облік: Навч. посіб. - Тернопіль: Карт-бланш, 2002. - 260
3. Облік у селянському (фермерському) господарстві: Посібник / За ред. М. Я. Дем'яненка. - К.: ІАЕ, 2001. - 403 с
4. Сук Л. К. Бухгалтерський облік: Навч. посіб. - К.: Інститут після-дипломної освіти Київського університету ім. Тараса Шевченка. - 2001. - 339 с.
Loading...

 
 

Цікаве