WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Облік і аудит основних засобів, їх суть та економічний зміст (ФГ “Прометей”) - Дипломна робота

Облік і аудит основних засобів, їх суть та економічний зміст (ФГ “Прометей”) - Дипломна робота

інвентарний номер, який позначається на ньому шляхом прикріплення металевого жетону, нанесення фарбою, насічки або таврування.
Інвентарний об'єкт - це закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього або окремий конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій, чи відокремлений комплекс конструктивно з'єднаних предметів однакового або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування керування та єдиний фундамент, внаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс - певну роботу тільки у складі, а не самостійно.
Інвентарний номер, привласнений об'єкту основних засобів, зберігається за ним на весь період його знаходження на даному підприємстві та вказується в усіх первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку.
У тих випадках, коли інвентарний об'єкт має кілька частин, які мають різний строк корисного використання і враховуються як самостійні інвентарні об'єкти, кожній частині привласнюється окремий інвентарний номер. Якщо по об'єкту, який складається з кількох частин, встановлений загальний для об'єкту строк корисного використання, вказаний об'єкт обліковується за одним інвентарним номером.
Інвентарні номери списаних з бухгалтерського обліку об'єктів основних засобів не привласнюються знову прийнятим до бухгалтерського обліку об'єктам протягом п'яти років по закінченні року списання.
Облік основних засобів повинен бути організований на всіх етапах їх руху. Загальна схема обліку основних засобів наведена на рис. 2.
Рис. 2. Схема організації обліку основних засобів
Основними завданнями організації обліку і контролю наявності та руху основних засобів є:
и контроль за збереженням основних засобів;
и правильне і своєчасне документальне оформлення та відображення в регістрах обліку надходження, внутрішнього переміщення і вибуття об'єктів основних засобів;
и правильне обчислення та відображення в обліку сум зносу (амортизації) основних засобів;
и контроль за витратами на ремонт основних засобів, ефективністю використання основних засобів;
и отримання документально обгрунтованих даних про наявність та рух основних засобів за місцями їх експлуатації, а також в розрізі осіб, відповідальних за їх збереження;
и виявлення результатів від реалізації об'єктів основних засобів або іншого їх вибуття.
Правильність обліку та контроль за його веденням на кожному підприємстві забезпечується наказом про облікову політику, який в обов'язковому порядку повинен містити розділ про облік основних засобів та інших необоротних матеріальних активів (рис. 3).
Рис. 3. Основні положення з обліку основних засобів, що наводяться в наказі про облікову політику
1.4. Методи нарахування амортизації основних засобів.
У процесі експлуатації основні засоби фізично і морально зношуються. Сума нарахованого зносу (амортизації) переноситься на вартість виготовленої продукції. На суму нарахованої амортизації зменшується залишкова вартість основних засобів.
Амортизація - це систематичний розподіл вартості необоротних активів, що амортизуються протягом терміну їх корисного використання.
Об'єктом амортизації є всі основні засоби (крім землі).
Нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання об'єкта. Строк корисного використання об'єкта основних засобів визначається підприємством самостійно з урахуванням:
o очікуваного використання об'єкта, з урахуванням його потужності або
продуктивності;
o фізичного та морального зносу, що передбачається;
o правових та інших обмежень.
Нарахування амортизації починається при визнанні об'єкта основних засобів активом (при зарахуванні на баланс) з місяця, наступного за місяцем, у якому об'єкт основних засобів став придатним до використання. Нарахування амортизації призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації. Нарахування амортизації припиняється, починаючи з місяця, наступного за місяцем вибуття основних засобів. Нарахування амортизації проводиться щомісячно.
Пояснимо деякі терміни, що використовуються при застосуванні методів амортизації основних засобів.
Вартість, що амортизується - первісна вартість об'єкта основних засобів за вирахуванням ліквідаційної вартості.
Ліквідаційна вартість - вартість об'єкта основних засобів при ліквідації.
Залишкова вартість - первісна вартість за вирахуванням суми зносу.
Знос - сума нарахованої амортизації, що перенесена на собівартість продукції (робіт, послуг).
Якщо залишкова вартість об'єкта основних засобів дорівнює нулю, то його переоцінена залишкова вартість визначається додаванням справедливої вартості цього об'єкта до його первісної (переоціненої) вартості без зміни суми зносу об'єкта.
Підприємства можуть проводити нарахування амортизації основних засобів (крім малоцінних необоротних матеріальних активів та бібліотечних фондів) із застосуванням таких методів.
1. Прямолінійний метод
Річна сума амортизації визначається діленням вартості, що амортизується к очікуваний період часу використання об'єкта основних засобів.
2. Метод зменшення залишкової вартості.
Річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації. Залишкова вартість - це різниця між первісною вартістю та сумою нарахованого зносу у попередніх періодах.
Річна норма амортизації (у відсотках) обчислюється як різниця між одиницею та результатом кореня ступеня кількості років корисного використання об'єкта з результату від ділення ліквідаційної вартості об'єкта на його первісну вартість.
Річна сума амортизації визначається за формулою:
АВ = 3в х На
Залишкова вартість об'єкта:
Зв = Пв - ?З
Норма амортизації визначається так:
де Зв - залишкова вартість;
?З - сума нарахованого зносу у попередніх періодах;
Пв - первісна вартість;
АВ - річна сума амортизації;
На - норма амортизації;
Т - термін корисного використання об'єкта основних засобів;
Лв - ліквідаційна вартість.
3. Метод прискореногозменшення залишкової вартості
Річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного періоду або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації. Річна норма амортизації обчислюється виходячи із строку корисного використання об'єкта і подвоюється.
АВ = 3в х На
де АВ - річна сума амортизації;
Зв - залишкова вартість;
На - норма амортизації;
Т- термін корисного використання об'єкта основних засобів
4.Кумулятмвннйметод
Річна сума амортизації визначається як добуток вартості, що амортизується, та кумулятивного коефіцієнта. Кумулятивний коефіцієнт розраховується діленням кількості років, що залишаються до кінця очікуваного строку використання об'єкта основних засобів, на суму числа років його корисного використання:
АВ = (Пв - Лв) х К;
де АВ - річна сума амортизаційних відрахувань;
Пв- первісна вартість;
Лв - ліквідаційна вартість;
Loading...

 
 

Цікаве