WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Облік і аудит основних засобів, їх суть та економічний зміст (ФГ “Прометей”) - Дипломна робота

Облік і аудит основних засобів, їх суть та економічний зміст (ФГ “Прометей”) - Дипломна робота

впевненості в достовірності бухгалтерської звітності, вона повинна відповідним шляхом скорегувати об'єм аудиторської перевірки.
Аудиторські процедури - це групи конкретних докладних інструкцій про особливості збору доказів того чи іншого виду на кожному етапі аудиту.
Основні вимоги щодо вибору аудиторських процедур:
1) обрані процедури мають сприяти: а) досягненню конкретної мети аудиту; б) зниженню ризику не виявлення до прийнятного рівня;
2) отримані докази мають бути достатніми для формування аудитором висновків про обґрунтованість окремих якісних аспектів, що складають основні компоненти фінансової звітності.
Якісні аспекти фінансової звітності - це твердження керівництва, чітко виражені або такі, що припускаються у фінансовій звітності, а саме:
- існування (наявність);
- права та обов'язки;
- повнота;
- виникнення;
- вартісна оцінка;
- вимірювання;
- надання і розкриття.
Активи і зобов'язання належать до балансового звіту, а операції - до звіту про прибутки та збитки.
Два найбільш важливих тести тверджень призначені для повноти та існування. Вони здійснюються назустріч одне одному. Підтвердження повноти здійснюється від первинного документу до звіту. Підтвердження існування здійснюється від звіту до первинного документа.
Тести контролю - це тести (процедури), які здійснюються з метою отримання аудиторських доказів відносно належної організації та ефективності функціонування систем бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю.
Процедури перевірки по суті - це тести (процедури), що здійснюються з метою отримання аудиторських доказів для виявлення суттєвих викривлень у фінансовій звітності. Вони поділяються на детальні тести операцій і залишків рахунків та аналітичні процедури.
Аналітичні процедури - це оцінка фінансової інформації на основі вивчення ймовірних співвідношень між фінансовими і нефінансовими даними.
Аналітичні процедури включають:
1) розгляд фінансової інформації суб'єкта в порівнянні з: а) порівняльною інформацією за попередні періоди; б) очікуваними результатами діяльності суб'єкта та очікуванням аудитора; в) аналогічною галузевою інформацією, або з показниками інших підприємств;
2) розгляд взаємозв'язків: а) між елементами фінансової інформації, які за припущенням мають відповідати прогнозованому зразку, що базується на досвіді суб'єкта; б) між фінансовою інформацією та інформацією фінансового характеру.
Застосування аналітичних процедур у процесі аудиту представлено у табл. 4.2.
Таблиця 4.2.
Застосування аналітичних процедур у процесі аудиту
Етапи процесу аудиту Мета застосування процедур Методианалізу Результати застосування аналізу
Планування Визначення потенційних сфер припущення помилок Порівняння з: минулими роками, середньо галузевими показниками, іншими підприємствами. Аналіз фінансових коефіцієнтів Визначення характеру, масштабів і строків аудиту
Підтвердження залишків на рахунках бухгалтерського обліку Отримання аудиторських доказів Порівняння, структурний, регресій ний, факторний аналіз. Аналіз фінансових коефіцієнтів на підставі квартальної звітності Отримання аудиторських доказів
Заключні процедури Оцінка отриманих свідчень. Перевірка якості аудиту. Оцінка здатності підприємства продовжувати свою діяльність (прогнозування банкрутства) Порівняння з: минулими роками, середньогалузевими показниками , іншими підприємствами. Аналіз фінансових показників на підставі перевіреної звітності Підтвердження якості аудиту і достатньої обґрунтованості аудиторського висновку
На стадії планування аналітичні процедури використовуються для:
а) отримання відомостей про бізнес клієнта;
б) отримання відомостей про зміни в бізнесі клієнта;
в) визначення сфер потенційного ризику;
г) планування інших процедур.
Аналітичні процедури в якості процедур перевірки по суті:
1) можуть застосовуватися: а) самостійно, коли підсумкові суми несуттєві; б) разом з детальними тестами операцій і сальдо;
2) забезпечують добрі загальні дані відносно точності залишку або класу операцій;
3) мають такі обмежувальні фактори: а) точність і прогнозованість зв'язків; б) доступність, доречність і порівняння інформації; в) відомості аудитора про бізнес; г) доступність інших видів даних.
Основною особливістю аналітичних процедур є дослідження, пояснення та підтвердження значних коливань і раптових зв'язків.
Аналітичні процедури на завершальній стадії аудиту при здійсненні загального огляду:
1) мають підтвердити висновки, зроблені під час аудиту окремих компонентів або елементів фінансової звітності, а також допомогти при формуванні загального висновку відносно обґрунтованості фінансової звітності;
2) можуть виявити галузі, які потребують здійснення подальших процедур.
Виконання аналітичних процедур складається з декількох кроків:
а) постановка мети процедури;
б) планування тесту;
в) тестування;
г) аналіз результатів;
д) отримання висновків.
Аудиторський ризик - це ризик того, що аудитор може висловити неадекватну думку у тих випадках, коли в документах бухгалтерської звітності існують суттєві перекручення, інакше кажучи, за невірно підготовленою звітністю буде представлено аудиторський висновок без зауважень. Тому аудитор повинен проаналізувати степінь ризику перед проведенням перевірки.
Для того щоб запобігти аудиторському ризику або зробити його мінімальним, аудитор має визначити оптимальний обсяг інформації для дослідження, щоб він міг взяти на себе професійну відповідальність. При цьому вартість доказів (свідоцтв) має бути мінімальною.
Аудиторський ризик пов'язаний з внутрішньогосподарським ризиком. Щоб оцінити на початку ризик аудитор має вивчити фактори, які створюють ризик, а саме: характер бізнесу клієнту, чесність адміністрації, результати попереднього аудиту, первинний і вторинний аудит, професіоналізм бухгалтерських кадрів, вірогідність привласнення коштів, достовірність сальдо на рахунках бухгалтерського обліку. Аудитор повинен оцінити перелічені фактори і вирішити, який із них найбільш важливий для наступного врахування при визначенні аудиторського ризику.
В додатку 1 Національний норматив аудиту № 12 "Листок оцінки власного ризику і ризику невідповідності внутрішнього контролю" наведений перелік питань, відповіді на які дозволяють оцінити свій ризик. Для основних засобів це, наприклад, такі питання: чи проводиться періодична інвентаризація рухомих основних засобів, чи дотримуються метод нарахування амортизації та параметри основних засобів, проведена чи ні класифікація основних засобів, чи списані з балансу залишкова вартість основних засобів 2 і 3 групи проданих (ліквідованих) та ін.
Після завершення аналізу ризику та перевірки системи внутрішнього контролю аудитори, основуючись на попередніх даних про економічного суб'єкта та результатах проведених аналітичних процедур, можуть приступити до розробки загального плану і юграми аудиторської перевірки. Створений безпосередньо перед проведенням перевірки план визначає послідовність дій аудитора, тобто в яких напрямках і з якою інтенсивністю буде проводитися перевірка. Для кращого огляду і
Loading...

 
 

Цікаве