WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Формування облікової та аналітичної політики наявності руху і технічного стану основних засобів (на базі ЗАТ “Птахофабрика” “Снятинська Нова”) - Дипломна робота

Формування облікової та аналітичної політики наявності руху і технічного стану основних засобів (на базі ЗАТ “Птахофабрика” “Снятинська Нова”) - Дипломна робота

експертами.
Основний засіб, який придбано за грошові кошти або споруджено підрядним способом, зараховують на баланс за його первісною вартістю (історичною собівартістю), а справедлива оцінка застосовується під час переоцінки такого основного засобу власними силами, при отриманні основного засобу безоплатно або як внеску до статутного фонду, а також при здійсненні бартерних операцій з основними засобами.
Оцінка основного засобу, споруджуваного власними силами (господарським способом), здійснюється із застосуванням історичної собівартості. При цьому первісна вартість охоплює прямі й накладні витрати, пов'язані з таким спорудженням. До первісної вартості такого об'єкта не включають понаднормативні відходи, понаднормативні витрати на оплату праці та відсотки за кредит, залучений для такого спорудження. При цьому історична собівартість цього основного засобу не повинна перевищувати його справедливої оцінки. Додатну різницю між історичною та справедливою вартістю відносять до витрат підприємства і відображають у Звіті про фінансові результати.
Згідно з П(С)БО 7 існує різновид основних засобів, які потребують тривалого часу для підготовки їх до використання за призначенням або реалізації. Такі об'єкти належать до кваліфікованих активів. Кваліфікованими активами є будівлі та споруди, що зводяться на замовлення спеціалізованими підприємствами. При формуванні собівартості кваліфікованих активів витрати на сплату відсотків за кредит, залучений для виготовлення кваліфікованих активів, включають до їхньої первісної вартості. Вартісна оцінка ведеться по первісній вартості - відновленої, а також по залишковій (відновленої вартості мінус знос) .
Встановлення вихідної оцінки основних засобів або матеріальних активів є головним моментом в нарахуванні амортизації. Розмір амортизаційних відрахувань буде різним в залежності від тої о, як вони нараховуються - з первісної або відновлювальної вартості активів.
Основні засоби зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю.
Первісна вартість - це фактична собівартість необоротних активів у сумі грошових коштів або справедливої вартості інших активів, сплачених (переданих), витрачених для придбання (створення) необоротних активів.
Проф. П.Павлов, наприклад, стверджує, що "первісна вартість - це грошовий вираз фактичної вартості основних фондів в момент їх виробництва і введення в дію". Він визначає, що "оскільки витрати з придбання та спорудження основних фондів є плановими, то й оцінка їх за первісною вартістю - це планова державна ціна в момент їх виробництва і введення в дію". Можна сказати, що це визначення більш притаманне плановій економіці але в сучасних ринкових умовах в Україні плановість набуває де що інший характер (бізнес-планування) і здійснюється на рівні підприємств, а не на рівні держави, тобто потрібно досліджувати мікрорівень (державні та недержавні підприємства) .
В деяких випадках первісна вартість основних засобів може бути сумою, встановленою постачальником. Але інші витрати можуть збільшувати первісну вартість, наприклад, юридичні витрати, вартість встановлення обладнання, відсотки, встановлені на період створення великогабаритних основних фондів. На думку зарубіжних авторів вартість удосконалення основних засобів повинна бути "капіталізована", можна сказати що вона додається до вартості основних засобів; а це, в свою чергу, може привести до продовження строку експлуатації основного засобу, підвищення продуктивності або покращення його якості продукції, що виробляється. Отже, "капіталізована" вартість буде вищою за первісну.
Деякі економісти стверджують, що не завжди первісна оцінка є економічно однорідною, і з цим можна погодитись, бо в одному випадку вона складається з оптової ціни промисловості, а в іншому - з договірної ціни. "Відмінність в первісній оцінці одних і тих же елементів основних фондів залежить і від того, яким способом (підрядним чи господарським) велось будівництво", - пише П. Павлов. Отже, в даному випадку первісна вартість буде складати величину більшу, ніж договірна ціна. Але транспортування їх з-за кордону може додатково збільшити на суму витрат первісну оцінку активів.
Деякі зарубіжні автори називають всі ці сумарні витрати не первісною, а повною вартістю.
При визначенні дійсного зносу, тобто норм амортизації, виникають деякі складності первісної оцінки основних засобів. Розрив між залишковою і дійсною вартістю активів якраз і породжує викривлення первісної оцінки і ступеня зносу основних засобів.
Ускладнюється оцінка основних засобів тим, що зміна ціни одразу ж усій зміні вартості товарів. В машинобудуванні, будівельній промисловості та в інших галузях, які виготовляють засоби праці, зі зростанням продуктивності праці змінюється вартість не тільки знову введених, але й вже діючих засобів. П. Павлов пише, що "оцінка їх за первісною і залишковою вартістю цих змін не враховує. Тому необхідним є третій метод оцінки основних засобів - за відновлювальною вартістю" .
Відпускні ціни встановлюються з урахуванням витрат виробництва, а деякі економісти не враховують ці обставини і вважають, що зменшення балансової вартості основних засобів і нарахування амортизації не з первісної, а з відновлювальної вартості не впливає на зміну результатів господарської діяльності підприємства, зменшення розміру амортизаційних відрахувань взаємно компенсується збільшенням прибутку і національного доходу.
В більшості країн світу базою для нарахування амортизації є первісна вартість основних засобів.
Необхідність приведення первісної вартості до відновленої виникає в умовах інфляції. При цьому застосовують різні методи, в основному методи перевідних коефіцієнтів, для чого розробляються таблиці порівняльної вартості основних засобів, які придбані в різні періоди.
Наприклад, у Великобританії для нарахування амортизації використовується первісна вартість, або оціночна, і дозволяється на період освоєння основного капіталу проводити капіталізацію позикових коштів. У Франції відображаються матеріальні активи за вартістю придбання або за собівартістю виробництва, де ще до вартості придбання додають витрати на транспортування, обслуговування і зберігання, страхування, а також митні збори. Ці засоби можуть бути переоцінені, що дозволить знизити вплив явищ інфляції. Компанії доведеться платити додаткові високі податки якщо такої оцінки не робити в рамках спеціального податкового закону.
В Швейцарії основний капітал в звичайних умовах не обліковується за вартістю, яка перевищує його собівартість. Дозволяється здійснювати його переоцінку на основі закону про бухгалтерську справу, це дає змогу взаємно погасити списання інших статей основного капіталу, коли для такого зустрічного погашення є підстави.
В Італії первісна вартість основних засобів включає основні витрати і витрати по встановленню основних засобів для їх подальшої експлуатації. Також застосовуються коефіцієнти переоцінки відповідно до
Loading...

 
 

Цікаве