WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Проблеми визначення податкового коефіцієнта в Україні - Реферат

Проблеми визначення податкового коефіцієнта в Україні - Реферат

досягла найнижчого рівня; у 2000 р. набула максимальних значень (на досліджуваному інтервалі) унаслідок включення власних надходжень бюджетних установ і організацій до складу неподаткових надходжень бюджету; у 2001 р. знизилася (на 2 відсоткових пункти), а протягом 2002-2003 р. збільшилася, перевищивши в 2003 р. рівень 1998 р. (на відміну від податкового коефіцієнта).
Зниження у 1998-2001 рр. податкового коефіцієнта обумовлено зменшенням податкових надходжень у складі ВВП за рахунок податку на прибуток підприємств (на 1,5 відсоткових пункти), ПДВ (на 2,15 відсоткових пункти) і відрахувань у державні цільові бюджетні фонди (на 3,3 відсоткових пункти). Однією з головних причин такого зниження є зміни в національному податковому законодавстві. Зокрема, ліквідація фонду Чорнобиля у 1998 році, розширення можливостей для уникнення сплати податків шляхом одержання права на відшкодування ПДВ із бюджету незалежно від виконання суб'єктами підприємницької діяльності своїх зобов'язань, використання численних податкових пільг.
У 2002-2003 рр. спостерігається збільшення податкового коефіцієнта, насамперед, за рахунок росту надходжень з податку з доходів громадян, податку на прибуток підприємств, а також надходжень у державні цільові фонди. Отже, основна причина зміни податкового коефіцієнта полягає в підвищенні доходів фізичних осіб у вигляді заробітної плати.
Оцінити загальний рівень податкового тягаря можна шляхом зіставлення податкових коефіцієнтів в Україні і за кордоном (табл. 1).
Таблиця 1. - Загальний рівень податків у країнах - членах ОЕСР, % [2, с. 12-19].
Країна 1970 1980 1990 2002
Австрія 35,7 39,8 41,0 43,9
Бельгія 36,0 42,5 45,1 45,7
Великобританія 37,5 35,2 36,0 36,3
Німеччина 32,8 33,1 39,3 37,7
Греція 24,3 28,6 36,0 37,1
Данія 40,2 45,1 51,0 50,4
Ірландія 31,2 31,4 32,0 32,3
Іспанія 17,2 22,9 34,0 35,1
Італія 27,9 30,4 38,0 43,3
Нідерланди 39,9 43,4 46,0 42,1
Фінляндія 32,2 34,5 38,0 46,2
Франція 37,0 40,6 44,1 45,8
Швеція 40,9 47,5 57,0 52,2
У середньому: 33,3 36,5 41,9 42,2
Дані таблиці свідчать, що податковий коефіцієнт в Україні сьогодні приблизно відповідає значенню цього показника в різних європейських країнах у 1970 році. Так, найбільш низький податковий коефіцієнт у зазначений період мали такі держави, як Іспанія (17,2%), Греція (24,3%), Італія (27,9%). Середній показник країн-членів ОЕСР, що складає у 1970 р. 33,3%, в останнє десятиліття мав стабільну тенденцію росту, і у 1980 р. збільшився до 36,5%, у 1990 р. - до 41,9%. У 2002 р. податковий коефіцієнт уже дорівнював 42,2%, тобто зріс у порівнянні з 1970 роком на 8,9 відсоткового пункту. Основними факторами такого росту є збільшення ВВП на душу населення, ріст потреб держави в соціальних благах, що у період глобалізації обумовлений, насамперед, потребами світової економіки.
Податковий коефіцієнт, зафіксований в Україні в 2002 році на рівні 33,1% (табл. 2) свідчить про те, що, акумулюючи таку частину ВВП на даному етапі свого розвитку, наша держава неспроможна задовольнити потреби своїх громадян у суспільних благах. З іншого боку, в Україні спостерігається низький рівень ВВП на душу населення. Відповідно до розрахунків, зроблених доктором економічних наук Вишневським В.П., в Україні цей показник за 1999 рік склав 3,6 тис. дол., тоді як у розвинутих європейських державах він дорівнює в середньому 25,9 тис. дол. [5]. Отже, маючи низький рівень фінансування соціальних благ, що забезпечують суспільний прогрес, Україна обмежує свої можливості щодо поступального економічного і соціального розвитку.
На відміну від фактичного рівня податкового тягаря в Україні його потенційний рівень можна розрахувати за даними національних рахунків як частку чистих податків (без субсидій) у ВВП (при його первинному і вторинному розподілі (таблиця 2) .
Як свідчать дані таблиці 2, частка нарахованих податків у ВВП зменшилася з 43,7% у 1998 р. до 33,1% у 2002 р., тобто на 10,6 відсоткового пункту, а в порівнянні з 1996 р., коли вона досягла найвищого рівня - на 15,2 відсоткового пункту. Це обумовлено, насамперед, особливостями сучасної податкової і бюджетної політики, в основі якої лежить теза про необхідність зменшення державного втручання в економічне життя, збільшення власних фінансових можливостей виробників і споживачів.
Тягар окремих податків на економіку деякою мірою можна охарактеризувати за допомогою показника частки того чи іншого податку у ВВП, особливо, коли йдеться про порівняння між окремими країнами і відсутні інші, більш точні показники податкового тягаря. Зокрема, якщо з 1994 р. по 2003 р. частка податку на прибуток у ВВП знизилася з 11,9% до 5,01%, тобто більш ніж удвічі, однак і в 2003 р. залишалася в 1,7 разів більшою, ніж у країнах ОЕСР, це свідчить про зменшення тягаря цього податку, що все одно залишається вищим, ніж у розвинутих країнах.
Більш точним показником податкового тягаря є відношення сумарних надходжень того чи іншого податку до величини податкової бази. Цей показник одержав назву ефективної ставки податку, що, на відміну від стандартної ставки, відбиває величину не податкових відрахувань, а податкових надходжень на одиницю виміру не ідеальної (потенційної), а реальної податкової бази, що уже потенційної унаслідок виключення деяких об'єктів з оподатковування.
Таблиця 2. - Загальний рівень оподатковування в Україні, % до ВВП [2, с. 26]
Вид податків 1992 1993 1994 1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002
Податки при розподілі первинного доходу (податки на виробництво й імпорт).
У тому числі:
податки на продукти;
інші податки, пов'язані з виробництвом
24,5
11,0
3,5
21,6
14,6
7,0
25,2
18,0
7,2
24,4
15,8
8,6
25,0
14,6
10,4
22,6
15,4
7,2
22,1
16,9
5,2
21,1
18,5
2,6
18,3
15,8
2,5
15,0
12,3
2,7
13,6
11,3
2,3
Податки при вторинному розподілі доходу.
У тому числі:
поточні податки на доходи, майно;
внески на соціальне страхування
24,0
9,0
15,0
24,6
15,1
9,4
26,1
15,2
10,9
25,6
12,2
13,4
26,4
11,7
14,7
24,9
10,8
14,2
24,5
10,12
14,4
21,0
8,5
12,6
19,5
9,6
9,9
19,4
9,3
10,1
20,9
9,1
11,8
Усього податків.
У тому числі:
Субсидії на виробництво й імпорт
Чисті податки (без субсидій) 38,5
13,6
24,9 46,1
14,0
32,1 51,4
7,9
43,5 50,4
5,4
44,6 51,4
3,1
48,3 47,5
3,2
44,3 46,6
2,9
43,7 42,1
3,5
38,6 37,8
1,8
36,0 34,4
1,7
32,7 34,5
1,4
33,1
Ефективна ставка податку може відрізнятися від стандартної внаслідок податкових пільг, застосування декількох (відмінних від стандартної) податкових ставок, наявності податкової недоїмки, ухилянь від сплати податку. Звідси важливим показником є відношення ефективної ставки податку до його стандартної ставки, що показує, на яку податкову базу поширюється стандартна податкова ставка, і фактично є сумарним показником результативності функціонування того чи іншого податку. З позицій виміру податкового тягаря цей коефіцієнт показує співвідношення реального (фактичного) і потенційного податкового тягаря.
Для податку на прибуток показником податкового тягаря є відношення сумарних надходжень податку до фінансового результату прибуткових підприємств; для ПДВ - відношення сумарних надходжень податку до кінцевих споживчих витрат домогосподарств; для податку на доходи фізичних осіб - відношення сумарних надходжень податку до суми доходів, з яких він сплачується.
Динаміка тягаря окремих податків в Україні в 1998-2003 рр. представлена в таблиці 3. Як свідчать дані таблиці, коефіцієнт продуктивності податку на прибуток, досягши у 1998 р. високого рівня - 91,3%, у наступні роки (аж до 2002 р.) характеризувався
Loading...

 
 

Цікаве