WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Організація податкового планування на підприємствах (установах, організаціях) - Реферат

Організація податкового планування на підприємствах (установах, організаціях) - Реферат

оподаткування.
Концепцією Податкового кодексу визначено 23 види загальнодержавних податків, місцевих зборів та інших обов'язкових платежів замість 33, передбачених діючим законодавством України "Про систему оподаткування".
До загальнодержавних податків передбачається включити такі податки, збори та обов'язкові платежі:
1. Податок на прибуток підприємств.
2. Податок на доходи фізичних осіб.
3. Податок на додану вартість.
4. Акцизний збір.
5. Мито.
6. Державне мито.
7. Податок на майно.
8. Рентні платежі.
9. Збір за забруднення навколишнього природного середовища.
10. Збір за спеціальне використання природних ресурсів.
До складу місцевих податків і зборів:
1. Податок з реклами.
2. Комунальний податок.
3. Готельний збір.
4. Збір на паркування автотранспорту.
5. Ринковий збір.
6. Курортний збір.
7. Збір за організацію концертних заходів.
8. Збір за проїзд територією прикордонних населених пунктів автотранспорту, що прямує за кордон та з-за кордону
9. Збір за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг.
10.Збір за надання в користування земельних ділянок для будівництва об'єктів виробничого та невиробничого призначення, індивідуального житла та гаражів у населених пунктах.
11. Збір за здійснення соціально-побутових селищах, селах.
12. Місцеві акцизні податки.
13. Місцевий податок на прибуток.
До переліку загальнодержавних податків, зборів та обов'язкових платежів не були включені збір до Фонду для здійснення заходів з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення, на обов'язкове соціальне страхування та обов'язкове пенсійне страхування, до Державного дорожнього фонду та Державного інноваційного фонду.
Концепцією Податкового кодексу передбачалося збереження діючого порядку оподаткування прибутку підприємств з уточненням окремих його норм.
Податкова політика в оподаткуванні доходів громадян спрямована на зниження рівня оподаткування доходів громадян з відносно малими доходами, на перегляд ставок оподаткування та, зокрема, стосовно оподаткування громадян, які займаються підприємницькою діяльністю.
При оподаткуванні доходів фізичних осіб пропонувалося застосовувати диференціацію ставок податків залежно від розміру отримуваного доходу. Замість діючих п'яти ставок оподаткування - 10, 15, 20, ЗО та 40% передбачалося введення трьох ставок: 10%, 20% та 30%. Гранична ставка податку передбачалася на рівні 30% (замість 40%), тобто на рівні оподаткування прибутку підприємств, з одночасним розширенням бази оподаткування та встановленням пільг на доходи фізичних осіб для всіх груп платників.
Норми діючого податку на додану вартість передбачалося зберегти у Податковому кодексі з деякими змінами.
Кодексом передбачалося встановити оптимальні ставки акцизного збору в такому розмірі, який давав би змогу забезпечити реальні надходження до бюджету і відповідно суттєво скоротити перелік товарів (послуг), на які встановлюється акцизний податок.
Податковим кодексом не передбачалося внесення кардинальних змін до порядку оподаткування землі; передбачалося переглянути розмір податку на землю з метою його зменшення для виробників продукції.
Податковим кодексом передбачено здійснення вдосконалення оподаткування транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів.
Велика кількість місцевих податків зумовила їх зміни, а також зміни контролю, який на сьогодні занадто ускладнений потребує значних витрат.
Введено нові місцеві збори, такі як збір за проведення концепної діяльності, збір за надання у використання земельних ділянок для будівництва об'єктів виробничого та невиробничого призначення індивідуального житла та гаражів у населених пунктах, збір за проведення соціально-побутових заходів у селищах, селах (самооподаткування), місцеві акцизні податки та податок на прибуток.
У Податковому кодексі України передбачена, з метою підтримки окремих платників податків, окремих народного господарства, малого підприємництва, сільськогосподарських виробників, окремих категорій платників можливість застосування для них спрощеної системи; для сільськогосподарських виробників - можливість сплачувати фіксований сільськогосподарський податок.
Для фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності замість податків та обов'язкових платежів пропонується сплата вартості патенту на їх визначений вид діяльності, а також передбачено Положення щодо порядку отримання разового патенту фізичними особами, не зареєстрованими як суб'єкти підприємницької діяльності.
Положеннями Податкового кодексу України визначено права та обов'язки суб'єктів оподаткування - юридичних та фізичних осіб, зокрема щодо їх реєстрації як платників податків, зборів та інших обов'язкових платежів у недержавнихподаткових органах та відповідно присвоєння їм ідентифікаційного номера - єдиного для всіх податків та інших обов'язкових платежів, які входять до системи оподаткування в Україні.
Згідно з концепцією Податкового кодексу України розроблено його структуру, розділи (14). Розділи Кодексу мали визначати:
- загальні положення про систему оподаткування;
- порядок стягнення загальнодержавних та місцевих податків, зборів та інших обов'язкових платежів;
- спеціальні податкові режими;
- адміністративні положення;
- відповідальність за порушення податкового законодавства
- заключні та перехідні положення.
Визначення термінів
У Порядку наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:
Місцезнаходження (місце проживання) суб'єкта підприємницької діяльності (далі - СПД), назва СПД, господарська одиниця, назва господарської одиниці, адреса господарської одиниці, агент, найменування товару (послуги), літерне позначення ставки податку на додану вартість (далі - ПДВ), фіскальний номер, сума розрахунку - згідно з Положенням про форму та зміст розрахункових документів.
Представництво агента - відокремлений підрозділ агента, що зазначений у довідці про внесення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. Далі за текстом термін "господарська одиниця" відносно агента означає "представництво агента".
Розповсюджувач - юридична або фізична особа, що здійснює розповсюдження державних лотерей на підставі укладеного з агентом цивільно-правового або трудового договору.
Засіб контролю - централізовано виготовлена спеціальна номерна пломба підвищеного рівня захисту у вигляді голографічного знака, форма якого затверджується Державною податковою адміністрацією України.
Книга облікових форм - книга встановленої форми (додаток Г), яка пронумерована, прошнурована, скріплена печаткою органу державної. податкової служби (далі- орган ДПС) і завірена підписом керівника органу ДПС (або його заступника), де здійснюються записи про реєстрацію та облік книг обліку розрахункових операцій, розрахункових книжок, інших документів пов'язаних з їх використанням, або накопичена за допомогою програмного забезпечення комп'ютера інформація про реєстрацію та облік книг обліку розрахункових операцій, розрахункових книжок, інших доку-ментів, пов'язаних з їх використанням, яка щоденно переноситься на паперові носії в формі, передбаченій для зазначеної вище книги, скріплюється печаткою органу ДПС та завіряється підписом уповноваженої посадової особи.
Розрахункова квитанція - бланк розрахункового документа (товарного чека, проїзного документа тощо), який виготовлений централізовано друкарським способом та може мати окремі поля для заповнення від руки, шляхом проштамповування чи друкування.
Розрахунковий документ, розрахункова операція, реєстратор розрахункових операцій, розрахункова книжка, книга обліку розрахункових операцій, місце проведення розрахунків, фіскальний звітний чек - згідно зі статтею 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
Loading...

 
 

Цікаве