WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Методологія дослідження податків - Реферат

Методологія дослідження податків - Реферат

розподілити вигоди кожного з споживачів у залежності від його долі в оплаті благ, зміна форм власності в процесі оподаткування забезпечується через демократичний політичний механізм суспільного вибору і приймання рішень. Тим самим політично легітимну форму бюджетного фінансування суспільних благ забезпечують самі платники податків у ролі виборців, а податкові платежі в індивідуально мотивованому суб'єктивному сприйманні платників у ролі споживачів адекватні обсягу та якості суспільних благ. Податки і видатки стають взаємно обумовленими.
Модель Ліндаля-Вікселля ілюструє ситуацію, в якій суспільне благо надається таким чином, що відповідає критерію покращення за Парето. Тобто кожен платник має вигоду від забезпечуваного державою блага в оптимальній для нього кількості при даній величині сплаченого ним податку. Проте, при всій теоретичній доказовості та етичній привабливості модель Ліндаля-Вікселля скоріше має гіпотетичний, ніж реальний характер. Справа в тому, що надто проблематично забезпечити вирішальну умову оптимальної відповідності кількості суспільного блага його вираженій у податках ціні - одностайну підтримку з боку громадян. Кожен із них є водночас платником податків і споживачем суспільних благ, а тому може приховати свої справжні оцінки корисності суспільних благ, щоб споживати їх більше, а платити за них менше, якщо платити взагалі.
Так у результаті неподільності й невиключеності споживання суспільних благ, коли надання блага одній людині рівнозначно наданню його і всім іншим, виникає проблема "безбілетного пасажира" (free rider problem). При бюджетному фінансуванні суспільних благ деякі люди не виявляють готовності платити, приховують свою справжню платоспроможність, тобто попросту ухиляються від сплати податків і намагаються скористатися благами, оплаченими іншими.
Загальний сенс моделі Ліндаля-Вікселля полягає в доведенні, що суспільні блага, забезпечувані з рахунок державних і місцевих бюджетів (національна безпека, правосуддя, освіта і т. д.), фінансуються в демократичній правовій державі коштом добровільних податкових платежів на основі досягнутої між платниками і державою угоди (суспільного договору) на умовах консенсусу. За концепцією фіскального обміну ринок - система економічного співробітництва в масштабах суспільства, інститут обміну, де люди задовольняють свої особисті потреби. Завдяки ринку споживачі ототожнюють свої економічні інтереси з тими благами (товарами, послугами), які їм необхідні або бажані, а у виборі між благами керуються суб'єктивними цінностями. Аналогічна поведінка властива не лише для ринку, але і для політики, в сфері якої суспільство взаємодіє з державою, зокрема через механізм оподаткування.
Ліндаль і Вікселль розглядали систему державних фінансів як здійснюваний політичними засобами процес взаємовигідного обміну за схемою "забезпечувані державою суспільні блага - податки з споживачів тих благ". Другим ідейним джерелом концепції "блага - податки" були теоретики італійської школи державних фінансів кінця ХIХ - першої половини ХХ ст. Енріко Бароне, Маффео Пантелеоні, Антоніо Де Віті Де Марко, Уго Мадзола, Джованні Монтемартіні. Названих шведських та італійських учених по праву вважають класиками теорії державних фінансів. Сучасний розвиток теорії оподаткування на основі концепції обміну пов'язаний із американським ученим-фінансистом, лауреатом Нобелівської премії 1986 р. Джеймсом Б'юкененом та його послідовниками.
Якщо в конституційно-правовому аспекті тлумачення податків зосереджене навколо ідеї держави як зобов'язуючої і стримуючої сили, то в альтернативній ринковій інтерпретації податки постають як категорія добровільного обміну типу "послуга за послугу". Обмеження, котре накладає на дану модель проблема неплатників, пояснює обов'язковість податків.
Наукові заслуги шведських, а також італійських учених-фінансистів перед сучасною фінансовою теорією над усе полягають у тому, що вони розглядали функціонування державних фінансів через призму взаємодії та взаємної обумовленості економічних принципів і політичних механізмів при безпосередній участі людей - всіх заінтересованих суб'єктів економіки і політики. Головне у вченні шведської школи - мотиваційних підхід до вигод і невигод оподаткування з суб'єктивних позицій учасників податкового процесу. Адже Ліндаль визнавав, що податки - не тільки джерело суспільних корисностей, "оподаткування завжди дає шкідливі побічні продукти - зниження економічних стимулів" [44, p.232].
Таким чином, на прикладі моделі Ліндаля-Вікселля вочевидь, що західна фінансова теорія допускає суперечливо-парне тлумачення природи податків: як платежів за схемою добровільної обмінної угоди між державою і споживачами продуктів державної діяльності (благ, послуг); як обов'язкових платежів під контролем державної влади. Добровільна концепція опирається на логіку поведінки демократичного громадянського суспільства, котре створило й утримує державу для служіння власним інтересам. Проте, через можливість безплатного користування благами державного походження (free rider problem), що суперечить природі обміну, добровільна концепція не зовсім узгоджується з дійсністю.
Подібну позицію, що передбачає двоїсте поєднання протилежних поглядів, у науці називають еклектикою. В свою чергу до еклектики відношення також подвійне: її розглядають то як безпринципність переконань, то як плодотворний засіб пізнанняскладних соціально-економічних явищ, які не можна пояснити під одним кутом зору. В даному контексті йдеться про випадок, коли еклектизм посилює теоретичне осмислення оподаткування як багатофакторного, неоднозначного явища.
Ті думки, котрі привнесли в теорію державних фінансів представники шведської та італійської шкіл, назавжди зберегли їх імена для науки, забезпечили їм почесне місце на сторінках наукових трактатів і підручників.
Рекомендована література
1. Андрущенко В.Л. Фінансова думка Заходу в ХХ столітті (Теоретична концептуалізація і наукова проблематика державних фінансів). - Львів, Каменяр, 2000. - 305 с.
2. Андрущенко В. Сучасні ремінісценції питань оподаткування в трактаті Йозефа Шумпетера "Історія економічного аналізу" // Вісник податкової служби України. - 2001. - Лютий. - С. 53-59.
3. Андрущенко В. Камералістика: витоки фіскально-адміністративної науки // Вісник податкової служби України. - 2003. - Квітень-травень. - С. 46 -53.
4. Бланкарт Ш. Державні фінанси в умовах демократії. Вступ до фінансової науки / Пер. із нім. - К.: Либідь, 2000. - 654 с.
5. Ланг Й. Проект кодекса налоговых законов для государств Центральной и Восточной Европы / Пер. с нем. - Бонн: Федеральное министерство финансов, 1993. - 464 с.
6. Мельник П.В. Розвиток податкової системи в перехідній економіці. - Ірпінь: Академія ДПС України, 2001. - 362 с.
7. Пушкарева В.М. История финансовой мысли и политики налогов: Учебное пособие. - М.: ИНФРА-М, 1996. - 192 с.
8. Самуэльсон П.Э., Нордхаус В.Д. Экономика / Пер. с англ. - 16-е изд. - М.: Вильямс, 2000. - 688 с.
9. Сміт А. Добробут націй. Дослідження про природу та причини добробуту націй / Пер. з англ. - Книга 5. Про прибутки правителя
10. або держави. - К.: Port-Royal, 2001. - С. 425-586.
11. Хасси У.М., Любик Д.С. Мировое налогообложение. Основы Мирового налогового кодекса / Пер. с англ. - Кембридж: Гарвардский университет, 1992. - 280 с.
Loading...

 
 

Цікаве