WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Соціально-економічні ефекти податків - Реферат

Соціально-економічні ефекти податків - Реферат

тому випадку, коли тягар податку повністю приходиться на користувача, а не постачальника товару чи послуги, що здійснюється через підвищення ціни на суму податку. Перекладання "назад" має місце, якщо ціна оподаткованого товару не змінюється, а тому тягар податку залишається на виробнику. Останній може позбавитися податкового тягаря шляхом зменшення заробітної плати, закупки дешевшої сировини, пониженням проценту на позичений капітал. Якщо ці дії не вдаються, податок залишається на виробнику, зменшуючи на суму податку підприємницький прибуток.
Той чи інший режим оподаткування - серйозний (позитивний або негативний) фактор капіталізації. Термін капіталізація має декілька значень, один із яких означає конвертацію чистого нерозподіленого прибутку або резервів компанії в емітований акціонерний капітал. Іншими словами, капіталізація дозволяє власникам грошей інвестувати їх у компанію з метою, щоб вона діяла і приносила акціонерам прибуток на вкладений капітал. У західних країнах довго експериментували з різними методами посилення капіталізації прибутків. З рештою було знайдене ефективне рішення: прибуток, інвестований у виробництво протягом поточного податкового року (тобто, до здачі податковим органам бухгалтерського балансу) не підлягає оподаткуванню. Відсутність такого правила, наприклад, в Росії - одна з головних перешкод для як для іноземних, так і російських капіталовкладень у економіку. Саме відсутності сприятливих умов для капіталізації прибутків приписують той факт, що в Росію західні інвестори вклали в десятки разів менше капіталів, ніж, скажімо, в Китай чи Індію. Звичайно, капіталізацію посилює і зниження ставки податку на прибуток.
В порівнянні з ефективністю приватного господарства результативність державного сектора, віддачу від витрачання бюджетних коштів апріорі вважають нижчими. Тому в світлі ідеалів ринкової економіки підвищення рівня капіталізації підприємницьких прибутків - головна мета податкової реформи, що може не співпадати з фіскальним призначенням податків.
Інший аспект капіталізації, пов'язаний із впливом оподаткування на економіку, передбачає власне капіталізацію податку - зміну вартості основних фондів під впливом податків. Цей ефект виникає у випадку, коли, наприклад, ціна землі зменшується на суму, яка компенсує сплату поземельного податку, що означає перекладання податку на землевласника. Або: оподаткування видобутку вугілля, як правило, зменшує вартість шахт, адже купити неоподатковувану копальню вигідніше, а тому і коштувати вона буде дорожче. Підвищення ціни бензину на суму акцизу може призвести до зменшення попиту на автомобілі з високою витратою палива, що рівнозначно розподілу податкових зобов'язань між власниками і виробниками машин із деяким пониженням продажних цін на автомобілі, а також на обладнання для їх виробництва. Оподаткування прибутку корпорації може знизити курсову вартість її акцій. У наведених економічних ситуаціях власник основних фондів втрачає на вартості капіталу, оскільки ціна фондів зменшується на капіталізовану суму податку.
Зауважимо, що в розглянутих випадках ключовим словом є "може", тобто перекладання може відбутися вперед, назад, а може і не статися зовсім. Результат залежить від конкретних, перебіжних кон'юнктурних обставин.
Оподаткування взаємодіє з усіма ринковими факторами, викликаючи ефект заміщення товарів і видів господарської діяльності, що супроводжується відповідним руху цін. Запровадження будь-якого податку "запускає" механізм змін у споживанні, виробництві, пропозиції факторів виробництва (земля, праця, капітал), зовнішньоекономічних зв'язках. Податок впливає також на степінь підприємливості як окремий інтелектуальний і організуючий фактор господарської діяльності.
Викликані податком зміни можуть позначитися на соціально-економічних процесах, віддалених від конкретного місця і часу застосування податку. Наприклад, податок на певний товар може справити вплив на ціни зовсім інших неоподатковуваних товарів, яких навіть не використовують при його виробництві. Тобто, запровадження податку на певній фазі економічного процесу ще мало що говорить про кінцевий результат його дії чи його вплив на економіку в цілому. Щоб бачити картину дії оподаткування в масштабах усієї економічної системи, потрібний складний аналіз на основі теорії загальної рівноваги. Але саму можливість і пізнавальну цінність адекватного описання на математичній мові стану економічної рівноваги деякі вчені ставлять під сумнів. Так, американський економіст Людвіг фон Мізес (1881-1973) вважав рівновагу ідеальною конструкцією, "марною гімнастикою людського розуму", "забавою, що не дає ніякого знання", уявним станом, а не реалією·.
Результати перекладання податків підпорядковані базовій закономірності: користувач певного оподаткованого виробу може в більшій або меншій мірі уникнути податку шляхом перекладання в залежності від того легше чи важче йому знайти неоподаткований або нижче оподаткований замінник даного виробу. Другими словами, йдеться про заміщення споживання одного блага іншим. Постачальнику (власнику) фактора виробництва, оподаткованого самого або використовуваного при виробництві оподатковуваних товарів, більше чи менше можливо перекласти податок у залежності від того легше чи важче йому знайти альтернативний використовуваному ним фактор виробництва.
Коли попит на товари-замінники зростає, ціни на них, зазвичай, підвищуються, що рівнозначно створенню вигод для виробників таких товарів і можливості перекласти частину податкового тягаря на тих споживачів, хто не відмовляється від споживання і після запровадження податку. Наприклад, якщо вино оподатковується, а пиво - ні, ці напої ідеально заміщують один одного. Не виключена ситуація, що ціна на пиво не підвищується при зростанні попиту на нього. В такому разі, враховуючи можливість заміщення вина пивом, податковий тягар перекладається на власників земельних ділянок під виноградом, а також на працюючих на цій землі. Якщо ж земля придатна тільки для виноградарства, а робітники, працюючі на ній, можуть знайти інше місце роботи, податок повністю перекладається на землевласника. Колилюбителі вина і при підвищенні ціни на величину податку не скорочують споживання, вони несуть увесь податок. При деякому заміщенні вина пивом ціна на пиво зростає, податковий тягар розподіляється між споживачами обох напоїв із вигодою для броварень. Ефект заміщення та вплив цін на процес перекладання податків і розподіл податкового тягаря як його остаточний результат доповнюють інші ефекти, створювані факторами доходу, часу, виду податку, рівня юрисдикції введення податку, стану монополізації ринку, які треба прийняти до уваги. Ефект доходу полягає в тому, що при зменшенні на суму податків реальних доходів приватне споживання товарів і послуг, а також блага вільного часу, відповідно скорочується. Більше того, якщо податок викликає значний перерозподіл доходів, а різні соціальні групи мають неоднакові схильності до заощадження та різні структури споживання, тоді перерозподіл суттєво видозмінює попит на товари і ресурси, впливає на пропозицію праці.
Ефект часу виявляє себе тим чином, що інтенсивність перекладання може змінюватися впродовж певного періоду в залежності від того, скільки часу займає переорієнтація споживання, зміни у використанні землі та капіталу, перепідготовка робочої сили. Ті з споживачів і постачальників благ та ресурсів, хто найбільш повільно пристосовується до змін, приймають на себе найважчий тягар податків.
Процесу перекладання властивий також ефект, який можна назвати ефектом масштабності, що залежить від виду податку і рівня влади, який його запроваджує. Діє така закономірність: чим ширша (вужча) база податку, тим вищий (нижчий) податковий тягар, бо коло неоподатковуваних чи менш оподаткованих товарів у розпорядженні платника відповідно звужується або ширшає. Так, акциз на
Loading...

 
 

Цікаве