WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Облік та аудит результатів діяльності комерційного банку (Тисменицьке відділення Івано-Франківської філії ТАС-Комерцбанку). - Дипломна робота

Облік та аудит результатів діяльності комерційного банку (Тисменицьке відділення Івано-Франківської філії ТАС-Комерцбанку). - Дипломна робота

створених резервів під нестандартну заборгованість за всіма активними операціями.
Показник адекватності основного капіталу банку розраховується як співвідношення основного капіталу до загальних активів банку, зменшених на суму сформованих резервів за активними операціями банку (за кредитними операціями, за операціями з цінними паперами, під дебіторську заборгованість, під прострочені понад 30 днів нараховані доходи за активними операціями), неамортизованого дисконту за цінними паперами та зносу основних засобів [50, с.18]."
Окрім того, банк володіє значними грошовими коштами, які є, по суті, запасами банку. Це кошти в касах банку, залишки на кореспондентських рахунках в установах НБУ та інших банках, короткострокові інвестиції, які досить легко конвертувати в готівку. Ідеться про ключову характеристику балансу банку - ліквідність як здатність банку на вимогу виплатити кошти за депозитами та погасити строкові зобов'язання.
Зі сказаного випливає, що фінансовий облік є складним обліковим процесом, який забезпечує комплексну облікову характеристику господарської діяльності банку. Організація фінансового обліку має забезпечити суцільне, повне й безперервне відображення всіх господарських операцій, виконуваних протягом звітного періоду, а також складання встановленої фінансової звітності.
Такі категорії, як актив, зобов'язання, капітал є постійними об'єктами фінансового обліку. Актив - це будь-який об'єкт, що контролюється банком і задовольняє принаймні одну з таких вимог:
o сам дає дохід;
o його можна обміняти на інший об'єкт, що дає дохід.
Інакше кажучи, активи - це ресурси, котрі є в розпорядженні банку як наслідок минулих подій і в майбутньому дадуть економічну вигоду, яка забезпечить приплив грошових коштів до банку. Майбутню економічну вигоду, що її втілено в активі, можна отримати:
o використанням активу для надання послуг;
o обміном одного активу на інший;
o використанням активу для погашення зобов'язань;
o розподілом активу між власниками.
На повну суму активів, якими володіє банк, має бути еквівалентна сума претензій.
Претензії виникають як результат передання інвесторами коштів до банку для придбання ним активів. Якщо претензії фіксовані (тобто відомо, хто саме і протягом якого періоду є власником певної суми коштів), їх називають зобов'язаннями. Зобов'язання- це теперішні обов'язки банку, що виникли з минулих подій, які в майбутньому призведуть до відпливу ресурсів (активів).
Решту претензій називають капіталом. Вони не фіксовані, оскільки власники капіталу зможуть реалізувати своє право власності на активи лише після задоволення претензій-зобов'язань.
Капітал - це залишкова претензія на активи банку згідно з рівністю
Капітан = Активи - Зобов'язання
Отже, у системі фінансового обліку акумулюється інформація, необхідна для аналізу якості активів, зобов'язань та капіталу, що зрештою визначає фінансовий стан банку. Зрозуміло, що фінансовий стан є змінною (нестійкою) категорією він може поліпшуватися чи погіршуватися, а це супроводжується збільшенням або зменшенням капіталу.
Існують дві причини зміни суми капіталу:
o акціонери можуть викупити додаткову суму акцій або навпаки вилучити капітал, отримавши дивіденди чи продавши акції банку;
o сума капіталу може змінитися через зміну якості активів чи зобов'язань. На розмір капіталу істотно впливають банківські доходи і витрати.
Методологія й організація обліку доходів і витрат є принципово важливою у справі фінансового обліку.
Останнім часом банківська система зазнала значних змін. Завершився перехід на дворівневу структуру, що відповідає моделі кредитної системи розвинутих країн: на першому рівні - Національний банк України, на другому - комерційні банки. Реорганізація банківської справи законодавче закріпила трансформування банків усіх рівнів та засади їх функціонування.
Національний банк виконує традиційні функції, характерні для центрального банку держави: розробляє та провадить грошово-кредитну політику, є емісійним і розрахунковим центром країни, банком банків та банкіром уряду. Прибутки і витрати банку визначаються кошторисом, затвердженим відповідно до чинного законодавства.
Комерційні банки належать до категорії підприємств - фінансових посередників. Вони організовують та здійснюють розрахунки і грошові платежі, залучають капітали, заощадження населення та інші грошові кошти, що вивільняються в процесі господарської діяльності, і надають їх у позику, вкладають в інвестиційні операції, операції з цінними паперами тощо.
Комерційні банки є суб'єктами підприємницької діяльності та функціонують згідно з наступними принципами.
1. Комерційний (господарський) розрахунок: доходи покривають витрати, відсутнє право на отримання державних субсидій; мета діяльності - отримання прибутку при розумному ризику.
2. Автономія: банки отримали право самостійно здійснювати ціноутворення банківських продуктів у межах діючих обмежень, тобто самостійно встановлюють відсоткові ставки за депозитами, за надані кредити, розрахунково-касове обслуговування тощо.
3. Самоуправління: банки самостійно визначають стратегію і тактику свого розвитку, свою діяльність без втручання держави.
Національний банк України, скориставшись наданим йому правом, здійснив реформу бухгалтерського обліку і звітності в банках. Починаючи з 1 січня 1998 p., усі банківські установи ведуть фінансовий бухгалтерський облік і складають фінансову звітність за міжнародними стандартами бухгалтерського обліку.
Відповідно до концепції НБУ перехід на міжнародні стандарти бухгалтерського обліку та звітності дозволяє:
- зробити прозорою діяльність комерційних банків;
- зовнішнім користувачам отримати достовірну інформацію щодо реального стану банку;
- удосконалити систему нагляду та регулювання діяльності комерційних банків з боку НБУ;
- підняти рівень довіри до комерційних банків серед населення;
- комерційним банкам застосувати ефективну систему внутрішнього контролю та аналізу фінансової діяльності.
Відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність" функції розробки єдиних правил бухгалтерського обліку в банках покладено на НБУ. Відправною точкою реформи бухгалтерського обліку в Україні на рівні НБУ і комерційних банків є Указ Президента України від 23.05.92 р. "Про перехід України до загальноприйнятої у міжнародній практиці системи обліку та статистики". Для розробки концепції реформи при НБУ була створена Координаційна Рада бухгалтерської звітності, до складу якої увійшли провідні спеціалісти Національного банку, комерційних банків, зарубіжні радники, вчені провідних вузів країни. Координаційна Радарозробила проект універсального плану рахунків для банків, а також інструкції з обліку, включаючи деталі контролю сум для різних звітів, що мали використовуватись як комерційними банками, так і НБУ.
Особливості проведення реформи в Україні на відміну від інших держав СНД полягають у тому, що відбувається одночасний перехід на новий план рахунків і
Loading...

 
 

Цікаве