WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Облік та аудит результатів діяльності комерційного банку (Тисменицьке відділення Івано-Франківської філії ТАС-Комерцбанку). - Дипломна робота

Облік та аудит результатів діяльності комерційного банку (Тисменицьке відділення Івано-Франківської філії ТАС-Комерцбанку). - Дипломна робота

зарахована або списана з рахунка з будь-якої причини, ця сума викреслюється з виправленням загальної суми за документом. Кожне таке виправлення оформлюється підписом виконавця та засвідчується контрольним підписом уповноваженої особи.
Електронні розрахункові документи повинні містити всі обов'язкові реквізити розрахункових документів. Паперові копії електронних розрахункових документів призначено для зберігання як підтвердження здійсненої операції. За передавання документів у електронному вигляді має бути забезпечене використання аналогів власноручного підпису, кодів, паролів або інших засобів, які підтверджують, що розпорядження складене вповноваженою особою.
Інформація, що міститься в первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку. Регістри синтетичного та аналітичного обліку ведуться у формі спеціальних книг (журналів), відомостей тощо, у вигляді електронних баз даних (файлів), а також на магнітних носіях.
Обов'язковими регістрами синтетичного та аналітичного обліку в ТАС-Комерцбанку є:
o оборотно-сальдовий баланс;
o оборотна відомість (бухгалтерський журнал);
o відомість залишків на особових рахунках (перевірочна відомість);
o особові рахунки клієнтів та виписки з них (додаток Б. 1.);
o особові рахунки з обліку банківських операцій;
o касовий журнал;
o книги реєстрації відкритих рахунків тощо.
Особові рахунки клієнтів є регістрами аналітичного обліку, що містять записи операцій, які здійснено протягом операційного дня. Особові рахунки та виписки з них мають такі обов'язкові реквізити: номер особового рахунка; дата здійснення останньої (попередньої) операції; дата здійснення поточної операції; код МФО банку, в якому відкрито рахунок; код валюти; сума вхідного залишку за рахунком; код МФО банку-кореспондента; номер рахунка кореспондента; умовне позначення документа; номер документа; сума операції; сума оборотів за дебетом та кредитом рахунка; сума вихідного залишку.
Порядок відкриття особових (аналітичних) рахунків для накопичення інформації з обліку господарської діяльності банку, доходів, витрат, формування капіталу, результату діяльності тощо визначається банком самостійно. Відкриття всіх рахунків реєструється в книзі реєстрації відкритих рахунків.
"Виписка з особового рахунка клієнта передбачається для видачі або відсилання клієнту. Виписки з особових рахунків, що роздруковуються з використанням обчислювальної техніки, надаються клієнтам без штампів і підписів працівників банку. Якщо з будь-яких причин ведення рахунка здійснювалося вручну або на машині, крім ЕОМ, виписка, що видається клієнту, оформлюється підписом та штампом відповідальної особи.
Порядок надання виписок із особових рахунків клієнтів обумовлюється договором на розрахунково-касове обслуговування, що укладається між банком і клієнтом за відкриття рахунка, але не рідше одного разу на місяць станом на перше число місяця, наступного за звітним [50, с.14-15]."
Оборотна відомість (бухгалтерський журнал) є регістром синтетичного обліку, відображає накопичені дебетові та кредитові обороти за певний період, її складають за балансовими та позабалансовими рахунками в розрізі рахунків четвертого порядку з проміжними підсумками щодо рахунків третього і другого порядку. Відомість (журнал) перевіряють і підписують керівник і головний бухгалтер або особи, ними вповноважені.
Вимоги щодо формування щоденного оборотно-сальдового балансу визначені "Положенням про бухгалтерський облік та звітність у банківських установах України", затвердженим постановою Правління Національного банку України від 30.12.1998 р. за № 566.
Суми, що відображені на рахунках аналітичного обліку, мають відповідати сумам, що відображені за рахунками синтетичного обліку. Аналітичний облік ведеться на підставі первинних документів. Отже, банки мають змогу контролювати операції як за змістом, так і за формою. Крім того, дані аналітичного обліку становлять базу економічного аналізу та використовуються для, складання фінансової звітності.
Методологічно й організаційно бухгалтерський облік поділяється на фінансовий та управлінський. Отже, єдина система обліку включає дві певною мірою незалежні одна від одної, але взаємоузгоджені ланки, кожна з яких має важливе призначення і відіграє належну їй роль. Так, фінансовий облік надає своєчасну та значущу інформацію про фінансовий стан банку та результати його діяльності. Коло користувачів цієї інформації досить широке: керівництво банку, його службовці, дійсні чи потенційні інвестори і кредитори, регулятивні органи та інші.
Управлінський облік є процесом визначення, оцінювання, нагромадження, аналізу, підготовки, інтерпретації та передавання інформації, використовуваної керівництвом для планування, оцінювання й контролю діяльності, а також для прийняття рішень щодо напрямів використання банківських ресурсів.
Об'єкти фінансового обліку, що відображаються як на синтетичних, так і на аналітичних рахунках, такі:
o активи банку - готівкові кошти, кошти на кореспондентських рахунках, депозити в інших банках, портфель цінних паперів, нематеріальні і матеріальні активи, кредити та фінансовий лізинг, надані клієнтам та іншим банкам, інші активи;
o зобов'язання - кошти на кореспондентських рахунках банків, депозити та кредити інших банків, кошти до запитання клієнтів, строкові депозити клієнтів, цінні папери власного боргу, інші зобов'язання, кредити, отримані від міжнародних фінансових організацій;
o капітал - статутний капітал, нерозподілені прибутки (нерозподілені прибутки минулих років, прибутки (збитки) минулого року, що підлягають затвердженню), інші фонди та загальні резерви, результати переоцінювання. Отже, в інтерпретації фінансового обліку банків найголовніше - - осмислити баланс і зрозуміти склад і співвідношення активів і пасивів.
Більшість суб'єктів господарської діяльності мають кошти в розрахунках (дебіторську і кредиторську заборгованість). Ці статті характерні й для банків.
Банки значною мірою залежать від залучених депозитів, тобто вони змушені розраховувати на зовнішні джерела фінансування. Частка капіталу в балансі коливається, як правило, у межах 4-6 %.
Інструкцією НБУ "Про порядок регулювання діяльності банку" встановлюються нормативи капіталу, що є важливим інструментом вимірювання міцності фінансового стану банку та його надійності як фінансової інституції. Правила визначення нормативів капіталу спрямовані на його оцінку з урахуванням ризиків, пов'язаних з банківською діяльністю, якості активів та рівня створених резервів.
"Так, норматив адекватності капіталу відображає здатність банку своєчасно і в повному обсязі розраховуватися за своїми зобов'язаннями, які випливають зторговельних, кредитних або інших операцій грошового характеру.
Показник адекватності регулятивного капіталу визначається як співвідношення регулятивного капіталу до сумарних активів та окремих позабалансових інструментів, зважених щодо рівня ризику та зменшених на суму
Loading...

 
 

Цікаве