WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Контроль і ревізія витрат на виробництво і собівартості продукції - Курсова робота

Контроль і ревізія витрат на виробництво і собівартості продукції - Курсова робота

оприбуткування готової продукції з документами на відпуск матеріалів у виробництво й за обліком праці та плати (змінні паспорти, маршрутні листи, наряди ).
Перевірка затрат на виробництво може встановити наявність кошторисів витрат, планових калькуляцій і норм витрачання сировини і матеріалів. Для цього слід перевірити правильність складання звітів про собівартість продукції, записи в бухгалтерських документах для встановлення фактичної собівартість випущених виробів.
Одним із шляхів зниження собівартості продукції є скорочення втрат від браку. а тому під час ревізії слід звернути увагу на правильність відображення в обліку і звітності затрат на гарантійний ремонт деяких видів продукції.
На собівартість продукції негативно впливають непродуктивні витрати, величину яких визначають за даними бухгалтерських регістрів аналітичного обліку за рахунками 91 "Загально виробничі витрати" і 92 "Адміністративні витрати" (журнали - ордери й відомості ). Загально виробничі непродуктивні витрати включають:
втрати від простоїв з вини цехів;
нестачі і втрати від псування матеріальних цінностей і незавершеного виробництва.
2.2. Вплив витрат на собівартість продукції.
Відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого Мінфіном України від 31 грудня 1999 року № 318, особливе значення у класифікації витрат належить класифікації витрат за економічними елементами. Згідно з цим Положенням собівартість реалізованої продукції складається з виробничої собівартість продукції, реалізованої у звітному періоді, нерозподілених постійних загально виробничих витрат та понаднормових виробничих витрат. До виробничої собівартості продукції включаються прямі матеріальні витрати; витрати на оплату праці; інші прямі витрати; загально виробничі витрати.
За способом включення до собівартості продукції витрати поділяються на прямі (це витрати конкретного виду продукції, які безпосередньо включаються до собівартості ) та непрямі (які не можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкту витрат і тому потребують розподілу згідно з діючим ПБО).
Не включаються до виробничої собівартості продукції і списуються на витрати виробництва в періоді, в якому були здійснені, такі витрати: понаднормативні відходи сировини і матеріалів у процесі виробництва, витрати на їх зберігання, адміністративні накладні витрати, витрати на збут.
Ревізія витрат тісно пов'язана з собівартістю продукції. При ревізії цих операцій, необхідно враховувати, що вона являє собою собівартість, яка належить до виготовленої та реалізованої продукції за звітний період. Що стосується виробничих витрат, які були пов'язані з не виготовленою та нереалізованою продукцією, то вони повинні відображатися у балансі за статтями "Незавершене виробництво" або "Готова продукція на складі" .
У зв'язку з новою обліковою політикою, пов'язаною з прийняттям Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" та прийняттям нового плану рахунків бухгалтерського обліку собівартість реалізованої продукції за звітний період представляє всі виробничі витрати підприємства (крім загально виробничих витрат і витрат на збут).
Що стосується собівартості реалізованої продукції, то вона визначається розподілом собівартості готової продукції на складі і тієї, що відвантажена. Показники собівартості не регламентуються положеннями, а їх визначення цілком належить до прерогативи самого підприємства. Визначення собівартості продукції необхідне для того, щоб підприємство мало змогу орієнтуватися, за якою ціною доцільно здійснювати реалізацію продукції.
Процес визначення собівартості виготовленої продукції та процедури контролю операцій, які формують собівартість (при умові. що підприємство використовує рахунки класу 8 " Витрати за елементами")наведено на мал. 4.
Для всіх підприємств (крім малих) усі витрати класифікуються і обліковуються за видами діяльності на рахунках класу 9 "Витрати діяльності". Такий облік витрат дозволяє без особливих зусиль здійснити перевірку інформації, що відображається у "Звіті про фінансові результати". Ця інформація дає можливість здійснювати перевірку результатів діяльності в напрямі функціонального групування доходів і витрат. Але в зв'язку з тим, що вартість реалізації є її дохід, що обліковується на рахунку 90 "Собівартість реалізації", та за даними цього рахунка можна здійснити перевірку інформації про собівартість реалізованої готової продукції.
Малі підприємства можуть вести облік витрат тільки на рахунку класу 8 " Витрати за елементами". Усі витрати (включаючи матеріальні витрати (рах.20), витрати на оплату праці (рах.81), витрати на соціальні заходи (рах.82), амортизація (рах.83), інші операційні витрати (рах.84), інші витрати (рах.85)) списуються безпосередньо з кредиту цих рахунків у дебет рахунка 23 "Виробництво" (у частині тільки прямих і виробничих витрат ). Підприємства, які використовують облік витрат тільки із застосуванням рахунків класу 8 " Витрати за елементами" (такі підприємства взагалі можуть не використовувати рахунки класу 9 "Витрати діяльності" ), всі витрати, пов'язані з інвестиційною діяльністю, а також витрати при надзвичайних операціях обліковуються на рахунку 85 "Інші витрати".
Мал. 4 Процедуриконтролю операцій, які формують собівартість продукції
Розглянемо і інші процедури контролю, які необхідно здійснювати під час ревізії витрат, собівартості продукції, що впливає на фінансові результати. Для перевірки обґрунтованості цих результатів та правильності визначення цін на випущену та реалізовану продукцію доцільно, в першу чергу, перевірити правильність розрахунку планової (нормованої) собівартості продукції за окремими її видами і об'єктами.
Обґрунтування планових (нормативних) витрат ревізор перевіряє за окремими цехами, окремими групами або видами продукції, економічними елементами та статтями калькуляції. Крім того, перевірка витрат здійснюється за способами включення в собівартість продукції (прямі і непрямі витрати). В умовах ринкової економіки важливе значення мають провізорні калькуляції, які складаються для визначення очікуваної собівартості. Це потребує перевірки розрахунків щодо складання цих калькуляцій. Під час ревізії доцільно застосувати розрахунково - аналітичні методичні прийоми контролю. Це потребу зіставлення фактичної (облікової) собівартості окремих видів виготовленої і реалізованої продукції з нормативною собівартістю.
Ревізор повинен перевірити правильність визначення як нормативної, так і фактичної собівартості продукції. У зв'язку з цим перевірку витрат на виробництво і собівартість продукції доцільно здійснювати за наступними напрямами:
- формування витрат за економічними елементами;
- обґрунтованість і рівень витрат у окремих цехах;
- правильність ведення аналітичного обліку витрат, обґрунтованість їх списання і розподілення непрямих витрат;
- відповідність залишків достовірним первинним документам;
- вивчення суті і змісту первинних документів, на підставі яких списуються витрати;
- виявлення можливих фактів списання нестач, псування і крадіжок матеріальних цінностей на собівартість продукції;
- дослідження собівартості окремих видів продукції.
У процесі
Loading...

 
 

Цікаве