WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Шпаргалки по бухобліку - Реферат

Шпаргалки по бухобліку - Реферат

сплачують власники земельних ділянок. Орендна плата - це платіж який вносить орендар орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Закон України "Про плату за землю", визначає, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, який включає дані реєстрації, права власності, права користування землею та договору на оренду, обліку кількості та якості земель, бонітування ґрунтів. Всі юрид.і фіз.. особи, які фактично користуються землею повинні сплачувати земельний податок і стати на облік у відповідній податковій службі за місцем знаходження земельної ділянки. Для правильності нарахування і обчислення податку кодексом про землю вся територія України на окремі категорії: 1.Землі с/г призначення; 2. Землі населених пунктів; 3. Землі промисловості, транспорту, зв'язку, оборони та іншого призначення; 4. Землі природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення. 5. Землі лісового фонду; 6. Землі водного фонду. Ставки земельного податку встановлюються з 1-га с/г угідь у % від грошової оцінки у таких розмірах: - для ріллі, сіножатних, пасовищ - 0,1; - для багаторічних насаджень - 0,03. Відповідно до указу Президента місцеві ради мають право змінювати ставки податку в розмірах, які обмежені цим указом. Ст.21 Земельного кодексу України визначено юридичні норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам: 1. Для ведення особистого с/г-ня не більше 2га. 2. Для ведення садівництва - не більше 0,12га. 3. Для будівництва, обслуговування житлового будинку та господарських будівель: а) в селах - не більше 0,25га; б) в селищах - 0,15га; в) в містах - 0,10га; г) для дачного будівництва - 0,10га; д) для гаражів - 0,01га. Від земельного податку звільняються - заповідники, дослідні господарства, органи державної влади та місцевого самоврядування, спеціальні санаторії - в тому числі дитячі, об'єднання організацій сліпих і глухих, організації інвалідів, вітчизняні заклади культури, науки, освіти, охорони та соціального забезпечення, зареєстровані релігійні та благодійні організації, що займаються підприємницькою діяльністю.
17. Місцеві податки: податок з реклами та комунальний податок, порядок їх справляння.
Податок реклами - це податок на послуги, пов'язані з розміщенням або встановленням інформації, яка виражає інтерес рекламодавця. Рекламою вважається всі види оголошень і повідомлень, що передають інформацію з комерційною метою для отримання доходу або іншої переваги чи вигоди при допомозі засобів масової інформації, якщо це не заборонено чинним законодавством. Платниками податку є ю.і.ф.о. від імені яких здійснюється реклама і які зацікавлені у розміщенні та оголошенні їх інформації. Об'єктом оподаткування - є вартість послуг, за встановленням, розміщенням, демонстрацією всіх видів реклами. У залежності від рекламоносія подання послуг реклами залежить розмір вартості такої послуги. Ставка податку не повинна перевищувати 0,1% вартості послуг за одноразоверозміщення реклами і 0,5% вартості послуг за розміщенням реклами на тривалий час. Нарахування податку з реклами здійснюють організ., п-ва, установи, які видають дозвіл на розміщення реклами чи надають послуги по наданню реклами одночасно з розрахунками за послугами, виділяючи даний податок окремим рядком у платіжних документах. Цей податок перераховується щомісячно в дохід місцевого бюджету до 15 числа місяця, що наступає за звітнім. П-во, що нараховують п-к з реклами, щоквартально до 15 числа місяця що наступає за звітнім кварталом, представляють в податкову адміністрацію декларацію про суми вартості наданих послуг за рекламу, стягнутою і перерахованого податку до місцевого бюджету.
Комунальний п-к - це обовязковий місцевий п-к, обчислення якого проводиться на основі неоподаткованого мінімуму доходів громадян та середньої спискової кількості працюючих на п-ві. Платниками - ю.о. за винятком бюджетних установ і організацій, с/г п-в. Об'єктом оподаткування є фонд оплати праці, що обчислюється виходячи з суми офіційно визначеного неоподаткованого мінімуму доходів громадян, помножену на середньо спискову чисельність працюючих за звітній місяць. Платниками податку є також ф.о. які тимчасово не ведуть виробничої діяльності, коли їх статутом передбачена така діяльність. Нарахування комунального п-ку проводиться за формулою: Пком* Нн.д.г.* 10%,де Мсер-середньоспискова чисельність працівників . Нн.д.г.- неоподаткований мінімум доходів громадян. Комунальний п-к ю.особами сплачується за рахунок собівартості продукції. Граничний розмір ставки ком.п-ку. Не повинен перевищувати 10% річного фонду оплати праці, обчисленого виходячи з неоподаткованого мінімуму доходів громадян і середньоспискової чисельності працюючих. Розрахунок податку разом з іншими документами податкової звітності подається платникові в податкові органи до 20 числа місяця, наступного за звітнім місяцем. Сплата п-ку здійснюється платником безпосередньо на розрахунковий рахунок місцевого бюджету.
18.місцеві збори: ринковий збір та збір за паркування транспорту.
Ринковий збір - це плата за торгові місця на ринках і в павільйонах, на критих та відкритих столах, майданчиках для торгівлі. Платниками є ф.і.ю.о. громадяни які реалізують с/г та промислову продукцію власного споживання та інші товари. Ринковий збір визначається шляхом прийняття рішення місцевої держадміністрації і стягується за кожний день торгівлі. Він стягується працівниками ринку до початку торгівлі продукції чи товарами. Граничний розмір ринкового збору не повинен перевищувати 20 % неоподаткованого мінімуму доходів громадян для ф.о. і два неоподаткованих мінімуму доходів громадян для ю.о. з урахуванням місця розташування ринку, його оснащення , виду продукції та інше. Ринковий збір внесений за рахунок коштів.о. кошти, що надходять від ринкового збору , в повному обсязі надходять до місцевого бюджету щомісячно до 15 числа місяця, наступного за звітнім місяцем. Розрахунки ринкового збору за встановленою формою подаються в податкові органи у строки встановлені для здачі щоквартально і річної звітності.
Збір за паркування автотранспорту - це збір, який стягується з ф.о. за паркування автотранспорту в спеціально обладнаних або відведених для цього місця. Сплата збору за паркування стягується з ю.о. і громадян, які припарковують автотранспортні засоби у спеціально відведених або обладнаних для цього місця. Ставки даного збору встановлюються із розрахунку за одну годину паркування. Збір коштів здійснюють спеціальні контролери районної державної адміністрації. Граничні розміри ставки збору до паркування автотранспорту залежить від місця припаркування, але не повинна перевищувати 3% неоподаткованих мінімуму доходів громадян у спеціально відведених місцях і 1% у відведених для цього місцях. Збір за паркування автотранспорту водіями на місці припаркування разом з оплатою за послуги автостоянки з виділенням збору окремим рядком в платіжних документах. Збір за паркування автотранспорту стягується і перераховується до місцевого бюджету власниками автостоянок чи спеціально виділених для цього місць щомісячно до 15 числа місяця, наступного за звітнім.
Loading...

 
 

Цікаве