WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Особливості обліку, нарахування і сплати ПДВ по спецрахунку №1. Документальне відображення результатів проведення інвентаризації - Контрольна робота

Особливості обліку, нарахування і сплати ПДВ по спецрахунку №1. Документальне відображення результатів проведення інвентаризації - Контрольна робота

товаровиробникам за продані ними молоко і м'ясо в живій вазі проводиться платіжними дорученнями з поточного рахунку переробного підприємства за цінами відповідно до укладених договорів, а сум дотацій - з його окремого рахунку в сумі, не меншій 20% вартості придбаних у сільськогосподарських товаровиробників молока і м'яса в живій вазі за цінами договору.
Цей окремий рахунок і с спецрахунком №1, належить він переробному підприємству і відкривається згідно із загальними правилами, встановленими "Інструкцією про порядок відкриття та використання рахунків у національній та іноземній валюті", що затверджена Постановою Правління Національного банку України від 18.12.98р. №527 зі змінами і доповненнями. Окремі нюанси відкриття спецрахунків розглянуті у листах Національного банку України "Про відкриття рахунків сільськогосподарським товаровиробникам для зарахування сум дотацій за продані ними молоко та м'ясо в живій вазі" від 20.05.1999р. №25-111/1109-4510 та "Про постанову КМУ від 01.06.2002р. №715" від 14.06.2002р. №25-111/857-3763.
Оплата особистим підсобним господарствам населення вартості проданих ними переробному підприємству молока та м'яса в живій вазі і виплата їм дотацій здійснюються готівкою безпосередньо з каси переробного підприємства або згідно з договорами доручення через сільськогосподарські підприємства, інші організації чи сільські (селищні) ради. У разі нестачі коштів на окремому рахунку та відсутності заборгованості за обов'язковими платежами за рішеннями судів і виконавчими написами нотаріусів переробне підприємство може використовувати для зазначеної мети кошти з власного поточного рахунку з наступним їх перерахуванням зі спецрахунку на поточний рахунок.
9.5. Документальне відображення результатів проведення інвентаризації
Для виявлення кінцевого результату інвентаризації по кількості та сумі складається порівняльна відомість (форма № Інв - 19, 20), в якій відображаються результати інвентаризації в асортиментному розрізі. В ній передбачені графи для кількості та суми за наступними показниками: наявності товарів за даними бухгалтерського обліку та даними інвентаризаційних описів; лишками та нестачами товарів; взаємному зарахуванню лишків та нестач в результаті пересортування; природного убутку товарів; кінцевому результату інвентаризації (лишках та нестачах) з врахуванням природного убутку товарів та взаємного заліку.
В наш час застосовуються два способи складання порівняльних відомостей: по всіх без винятку товарах; по товарах, по яких виявлені нестачі або надлишки.
Перед встановленням кінцевого результату, бухгалтер повинен провести взаємний залік лишків та нестач, отриманих при переоцінці товарів, та розрахувати суму їх природного убутку. Залік лишків та нестач може бути допущений тільки у вигляді виключення за один і той же період, у однієї і тієї ж особи, товарів одного і того ж найменування та у відповідних кількостях. Запік може бути допущений по відношенню до однієї і тієї ж групи матеріальних цінностей, якщо цінності, що входять до її складу, є схожими по зовнішньому вигляду або запаковані в однакову тару (при відпуску їх без рознаковки). Підсумки граф порівняльної відомості, де відображається взаємний залік лишків та нестач товарів як по кількості, так і по сумі, повинні співпадати. Це пов'язано з тим, що сумарні лишки та нестачі по кожному окремому товару, отримані в результаті пересортування, відносяться п графи "Кінцевий результат" шляхом арифметичних підрахунків бухгалтера. Так, у випадку, коли при заліку нестач лишками при пересортуванні вартість відсутніх товарів більша за вартість товарів, що були у надлишку, ця різниця у вартості повинна бути віднесена у графу кінцевого результату як нестача, або ж навпаки, в графу кінцевого результату як надлишок. Не перекриті взаємним заліком лишки одразу ж переносяться в графу "Лишки від пересортування".
По нестачах, не перекритих взаємним заліком, кінцевий результат виводиться бухгалтером тільки після списання природного убутку по тому чи іншому товару. Суму її проставляють в порівняльну відомість в графу "Втрати товарів". Після заповнення цієї графи бухгалтер арифметичним шляхом підраховує кінцевий результат по неперекритих взаємним заліком товарах, яких не вистачає. Потім підраховуються підсумки по вертикалі по всіх графах, проводиться балансування всіх підсумків по підсумковому рядку з підсумковою графою.
Для виявлення результатів інвентаризації тари складається окрема порівняльна відомість так само, як і по товарах.
На підприємствах роздрібної торгівлі, де облік товарів ведеться тільки в сумовому (вартісному) виразі, результати інвентаризації оформлюють складанням акту (форма № Інв-21). В ньому зазначаються залишки цінностей в грошовому виразі (по товарних звітах), дані обліку по інвентаризаційному опису (фактичні дані). При цьому в графі "фактично" окремими рядками виділяються наявні кошти і товари. Сума грошових коштів складається з сумою товарів та співставляється з даними обліку по рядку "Товари". Результат від порівняння цих даних виноситься в графи "Лишки" або "Нестачі".
Не дивлячись на те, що облік тари в роздрібній торгівлі ведеться як по сумі, так і по кількості (на зворотній стороні товарного звіту), результат інвентаризації тари виводиться тільки по сумі. Сума тари в акті показується окремим рядком, де також порівнюються дані обліку з фактичними даними по інвентаризаційному опису та виводиться результат "Лишки" або "Нестачі". Потім підраховується загальний результат інвентаризації по товарах і тарі.
За порівняльними відомостямиперевіряються:
o правильність перекриття нестач лишками як пересортування майна;
o обґрунтованість визначення і віднесення на відповідні рахунки сумових і різниць, що виникають при зарахуванні пересортування;
o законність застосування норм природного убутку;
o наявність письмових рішень за результатами інвентаризації;
o правильність відображення в бухгалтерському обліку нестач;
o своєчасність та ефективність заходів по відшкодуванню заборгованості по присуджених нестачах цінностей, виявлених за минулі звітні періоди.
У порівняльних відомостях відображаються розбіжності між даними інвентаризаційних описів з показниками бухгалтерського обліку. Якщо за даними інвентаризаційних описів фактичний залишок цінностей перевищує, або є меншим за показник залишків за даними бухгалтерського обліку, то величина лишків відображається як в натурі, так і у вартісній оцінці. Вартість лишків та нестач товарів у порівняльних відомостях наводиться відповідно до їх оцінки в облікових регістрах. Також визначаються суми, які повинні внести винні особи з метою повного відшкодування нестач.
Кінцевий результат інвентаризації після "зняття залишків" визначається в наступні терміни по підприємствах роздрібної торгівлі:
o по палатках, павільйонах, кіосках - не пізніше одного дня;
o по магазинах - не пізніше трьох днів;
o по складах продовольчих товарів в роздрібній торгівлі - не пізніше п'яти днів;
o по складах непродовольчих товарів в роздрібній торгівлі - не пізніше семи днів;
o по інших підприємствах-від одного до п'яти днів.
При проведенні інвентаризації на вимогу слідчих органів кінцевий результат та затвердження протоколу комісії проводиться в найкоротші строки. Важливе значення має обґрунтування віднесення нестач до категорії дрібних чи великих. До дрібних відносяться нестачі, що відбулися у МВО вперше внаслідок недосвідченості, прорахунку та інших дій, які не містять ознак кримінального злочину. Віднесення сум таких нестач повинно проводитись за письмовим розпорядженням керівника підприємства. У такому випадку на працівника може бути покладено дисциплінарне стягнення з обов'язковим відшкодуванням нанесеного збитку на загальних підставах.
При нестачах, що є наслідком зловживань або халатного відношення до виконання службових обов'язків (приховання нестач, завищення цін на товари тощо), матеріально відповідальні особи одразу звільняються від зайнятих посад. Матеріали про такі нестачі повинні передаватись слідчим органам, а на суму виявлених нестач і втрат подається цивільний позов.
Loading...

 
 

Цікаве