WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Інвентаризація як складова частина облікової політики - Курсова робота

Інвентаризація як складова частина облікової політики - Курсова робота

виявлені в результаті інвентаризації, а до складу акту списання - ті товари, які необхідно списати по результатам проведеної інвентаризації. Після проведення цих документів, кількість товару на складі буде дорівнювати реальній кількості товарів, що зафіксовано в інвентаризаційній відомості.
Отже, як бачимо на підприємстві ВАТ "Агротех" використовується комп'ютерна бухгалтерська програма "1С: Підприємство", що дає змогу вести бухгалтерський облік відповідно до законодавства України та національних П(С)БО. В комплексну конфігурацію програми на підприємстві включені ділянки обліку "Зарплата+Кадри" та "Торгівля+Склад", що дозволяє повністю комп'ютеризувати бухгалтерський облік і максимально полегшити роботу бухгалтера.
3. ОРГАНІЗАЦІЯ ОБЛІКОВОЇ ПОЛІТИКИ ПІДПРИЄМСТВА
ВАТ "АГРОТЕХ"
Згідно із Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" облікова політика - це сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності. Тобто це вибір самим підприємством певних і конкретних методик, форми і техніки ведення бухгалтерського обліку, виходячи з чинних нормативних актів і особливостей діяльності підприємства. [21]
Облікова політика підприємства - це не просто сукупність способів ведення обліку, обраних відповідно до умов господарювання, але й вибір методики обліку, яка надає можливість використовувати різні варіанти відображення фактів господарського життя в обліку (залежно від поставлених цілей). Іншими словами, облікову політику в широкому розумінні можна визначити як управління обліком, а в вузькому - як сукупність способів ведення обліку (вибір підприємством конкретних методик ведення обліку).
На вибір облікової політики підприємства впливають наступні фактори:
- форма власності та організаційно-правова форма;
- галузь або вид діяльності;
- система оподаткування;
- ступінь свободи дій в умовах переходу до ринку;
- стратегія фінансово-господарського розвитку;
- наявність матеріальної бази;
- система інформаційного забезпечення підприємства;
- рівень кваліфікації бухгалтерських кадрів, економічної сміливості, ініціативності та підприємливості керівників;
- система матеріальної зацікавленості працівників в ефективності роботи підприємства та матеріальної відповідальності за виконання своїх обов'язків;
- обсяг діяльності, середньоспискова чисельність працівників;
- господарська ситуація (стан господарського, податкового та бухгалтерського законодавства, сприятливість інвестиційного клімату, стан розрахункової дисципліни, наявність власних оборотних коштів тощо).
Облікова політика може формуватися на двох рівнях: макрорівні та мікрорівні. Рівні облікової політики зображено на рисунку 3.1.
Рис. 3.1 Рівні облікової політики
Облікова політика охоплю принципи, методи та процедури, прийняті на даному підприємстві для складання та подання фінансових звітів.
Принципи - це основні, базові положення цієї політики, те, на основі чого будується політика.
Методи - це способи вирішення конкретних завдань, які постають перед підприємством при ведені бухгалтерського обліку.
Формування облікової політики полягає в тому, що з усіх сукупності способів реалізації названих прийомів обираються придатні на даний момент за конкретних умов. Обрані способи ведення бухгалтерського обліку повинні забезпечувати процес, в результаті якого формується повна і достовірна картина майнового і фінансового стану підприємства. [24]
До способів ведення бухгалтерського обліку належать способи групування та оцінки фактів господарської діяльності, відшкодування вартості майна, що амортизується, організація документообігу, інвентаризація, способи застосування рахунків бухгалтерського обліку, системи регістрів бухгалтерського обліку, обробки інформації та інші відповідні способи та прийоми.
Безпосередню участь при формуванні облікової політики, а також відповідальність за її формування, як правило, беруть на себе директор і головний бухгалтер. Інженерно-технічна, планово-економічна та інші служби підприємства, відповідальні за планування таких важливих показників, як собівартість виробленої і реалізованої продукції, класифікації витрат, амортизації тощо, розробляють і вносять свої пропозиції з питань формування облікової політики. [21]
З обліковою політикою підприємства повинні бути ознайомлені:
o керівник підприємства, який несе відповідальність за її формування;
o бухгалтер підприємства, за участю якого можна грамотно та всебічно обґрунтувати зміст облікової політики;
o аудитор, оскільки облікова політика є одним з об'єктів дослідження, з вивченням яких розпочинається процес аудиторської перевірки;
o податковий інспектор, адже від багатьох принципів облікової політики залежить формування того чи іншого об'єкту оподаткування.
При формуванні облікової політики передбачається майнова відокремленість і безперервність діяльності підприємства, послідовність облікової політики, а також тимчасова визначеність фактів господарської діяльності. Облікова політика повинна відповідати вимогам повноти, обачності, принципам превалювання сутності над формою, послідовності, безперервності, періодичності та іншим принципам, передбаченим Законом України "Про бухглтерький облік а фінансову звітність в Україні". [23]
У широкому розумінні облікова політика підприємства оформлюється системою внутрішньої документації за різними ділянками облікової роботи, її зміст частково розкривається і в установчих документах підприємства, які закладають основи побудови всієї господарської і управлінськоїсистеми підприємства. Поряд із визначенням предмету діяльності суб'єкта господарювання, його статусу, порядку функціонування засновницькі документи, як правило, відображають ряд питань бухгалтерського обліку (тривалість звітного року, порядок розгляду і затвердження річного бухгалтерського звіту, порядок проведення аудиту звітності тощо).
Облікова політика конкретного підприємства затверджується наказом керівника. Процес формування Наказу про облікову політику наведений на рисунку 2.2.
Рис. 3.2 Схема формування Наказу про облікову політику
До документів, якими оформлюють облікову політику, належать не лише накази і розпорядження керівника підприємства, але й різноманітні внутрішні правила, інструкції, положення і процедури, рушення власникі (загальних зборів акціонерів) тощо. Вибір конкретного типу документу залежить від внутрішнього розпорядження підприємства і характеру питання облікової політики. [24]
Велике значення для оформлення облікової політики мають проектні матеріали з організації бухгалтерського обліку, серед яких - графіки документообігу, план організації бухгалтерського обліку, робочі проекти автоматизованого ведення обліку, посадові інструкції тощо. Мета їх видання - оформити порядок застосування тих чи інших способів ведення, обраних підприємством; визначити, як технічно повинні використовуватися різні елементи облікової політики.
Наказ про облікову політику є одним з перших документів, які
Loading...

 
 

Цікаве