WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Методика обліку, аналізу і аудиту витрат звітного періоду” (на прикладі ЗАТ „Коломийська швейна фабрика”) (магістерська) - Реферат

Методика обліку, аналізу і аудиту витрат звітного періоду” (на прикладі ЗАТ „Коломийська швейна фабрика”) (магістерська) - Реферат

випущеними, за фінансовою орендою тощо та інші витрати підприємства, пов'язані із залученням позикового капіталу.
Втрати від участі в капіталі є збитками від інвестицій в асоційовані, дочірні або спільні підприємства, які обліковуються методом участі у капіталі.
До складу інших витрат включаються витрати, які виникають під час звичайної діяльності (крім фінансових витрат), але не пов'язані безпосередньо з виробництвом та реалізацією продукції. До таких витрат належать:
- собівартість реалізованих фінансових інвестицій (балансова вартість та витрати, пов'язані з реалізацією необоротних активів);
- собівартість реалізованих майнових комплексів;
- витрати від не операційних курсових різниць;
- сума уцінки необоротних активів і фінансових інвестицій;
- витрати на ліквідацію необоротних активів;
- інші витрати звичайної діяльності.
?
1.3. Елементи управлінського контролю витрат та принципи управління витратами
Витрати на виробництво завжди знаходяться в центрі уваги працівників управління промислових підприємств, що пояснюється багатьма причинами, серед яких можна виділити основні:
- необхідність раціонального використання обмежених ресурсів;
- забезпечення зростання прибутків за рахунок економії ресурсів;
- отримання синтетичного показника, який характеризує ефективність використання всіх видів ресурсів (собівартість продукції);
- планування ресурсів на одиницю продукції та аналіз фактичних витрат з метою виявлення відхилень і причин;
- співставлення доходів і витрат для визначення маржинального доходу;
- прийняття рішень щодо удосконалення конструкції, технології існуючих виробів і визначення ефективності заходів;
- вирішення питань розширення асортименту продукції, використання потужностей підприємства: освоєння нових видів продукції [25:27].
В названих випадках інформація потрібна для прийняття управлінських рішень, які ґрунтуються на економічній доцільності тих чи інших альтернатив.
Собівартість продукції виступає універсальним показником, який в грошовому виразі акумулює всі витрати (прямі і непрямі, пов'язані з будь-яким процесом чи виробом (частиною виробу-деталями, вузлами).
Методологія обліку витрат на виробництво в Україні ґрунтувалося на інтегральній системі бухгалтерського обліку, коли фінансовий і управлінський облік використовують одні і ті ж документи, але для різного призначення. Подібність між цими двома підсистемами обліку обумовлена тим, що окремі елементи фінансового обліку притаманні також управлінському:
- використання даних фінансового обліку в управлінському, що вимагає розробки єдиних правил збору первинних даних;
- оперативна інформація використовується як для фінансового так і для управлінського обліку, що усуває дублювання збору даних;
- дані фінансового і управлінського обліку використовуються для прийняття рішень.
Отже, управлінський облік виник не як альтернативний вид, який протистоїть чи відміняє фінансовий облік, а як доповнення до нього. Враховуючи те, що завдання управлінського обліку пов'язані з передбаченням подій, явищ, процесів, а фінансовий фіксує ті події, явища чи процеси, які відбулися між цими підсистемами обліку не стільки подібних рис. Скільки відмінностей, а тому можна говорити про дві підсистеми обліку, кожна з яких як окрема наука.
Управлінський облік зарубіжні автори зв'язують з деталізацією обліку витрат за центрами витрат і сферами відповідальності та прийняттям рішень, направлених на економію витрат та зниження собівартості продукції.
Управлінський облік зараз вимагає, в першу чергу, організації аналітичної бухгалтерії, функціями якої є:
- визначення витрат на виробництво і собівартості виробів;
- розрахунок фінансових результатів виробленої продукції;
- облік витрат за центрами і сферами відповідальності.
Організація аналітичного обліку витрат на виробництво в значній мірі залежить від правильного документування спожитих ресурсів підприємства. В документах слід обов'язково передбачати відображення таких реквізитів, як місце виникнення, найменування продукції і відповідні статті витрат.
Ефективність контролю за формуванням собівартості товарного випуску та одиниці продукції залежить від того, яким методом виявляються відхилення фактичних витрат на виробництво від їх прогнозного рівня та за який термін вони узагальнюються і подаються управлінському персоналу для прийняття рішень щодо мінімізації негативних відхилень.
При традиційному способі обліку витрат на виробництво фактична собівартість продукції визначається в першій половині наступного за звітним місяцем, коли будуть узагальнені дані у відомостях аналітичного обліку витрат на виробництво окремих видів продукції, враховані дані про незавершене виробництво і визначена сума витрат на товарний випуск. Лише після складання звітної калькуляції на кожний вид продукції стає можливим спів ставити дані про фактичну та планову суму витрат та товарний випуск в цілому та на одиницю продукції і знайти відхилення, які характеризують рівень витрат за окремими статтями калькуляції (економію чи перевитрати). Недоліком такого способу контролю є запізнення інформації про негативні відхилення що не дозволяє прийняти рішення в той момент, коли вони виникли. Отже, відхилення не контролюються апаратом управління і формування собівартості продукції знаходиться поза системою спостереження.
Слід відзначити, що на підприємствах України переважає традиційна система обліку на контролю фактичних витрат, яка доповнюється окремими елементами оперативного контролю (документування, витрачання матеріальних ресурсів за допомогою лімітних карт, карт розкрою матеріалів, складання маршрутних листів обробки деталей тощо).
Зрозуміло, що окремі елементи такого контролю не можуть замінити собою систему, тому ефективність впливу апарату управління на формування собівартості дуже низька.
Наука і практика кращих підприємств давно виробили системи контролю за формуванням собівартості продукції, що базуються на стандартних (нормативних) витратах ресурсів. Однією з таких систем є система нормативного обліку і оперативного контролю витрат виробництва. Поняття "нормативні витрати" ґрунтується на розрахунку норм витрат на матеріали, оплату праці, встановлення нормативів на організацію та управління виробництвом.
Як технічний контроль здійснюється за допомогою приладів (тиск, температура, швидкість), що дозволяє попередити безпеку, так і система нормативного обліку витрат попереджує адміністрацію про відхилення від норм, що свідчить про фінансову небезпеку підприємства.
Дисперсія (відхилення) фактичних втрат від нормативних показує позитивні або негативні тенденції у формуванні собівартості, що впливає на калькуляцію собівартості продукції та на її ціну.
Якщо дисперсія негативна (переважають перевитрати), то собівартість продукції підвищується. Увипадку, коли при підвищенні собівартості продукції ціна не змінюється,
Loading...

 
 

Цікаве